Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначення вмісту холестеролу в м’язовій тканині.	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи.
2. Ультраструктура та біохімічний склад міоцитів.	2.1 Cтруктурна організація саркомерів. 2.2 Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін. Молекулярна організація товстих та тонких філаментів.
3. Молекулярні механізми м’язового скорочення: сучасні уявлення про взаємодію м’язових філаментів.	3.1. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних і гладеньких м’язів. 3.2. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах. Роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м’язового скорочення. 3.3. Патобіохімія м’язів – міопатії.
4. Клітнинна організація та особливості м’язової тканини серця.	4.1. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляція скорочення кардіоміоцитів. 4.2. Зв’язок обміну серцевого м’язу з обміном у нервовій, ендокринній системах, печінці, легенях, судинах.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: “Патобіохімія гіпертонічної хвороби”.

Алгоритм лабораторної роботи.

Визначення холестеролу в м’язах.

Хід роботи:

Пробірки і мікропіпетки повинні бути сухими. В чотири центрифужні мірні пробірки відмірюють по 2,0 мл реактива Ілька (обережно, концентровані кислоти), потім в першу пробірку відмірюють мікропіпеткою 0,1 мл гомогенату скелетних м’язів; в третю – 0,1 мл гомогенату серцевого м’язу; а у четверту – 0,1 мл гомогенату гладеньких м’язів.

Вміст пробірок обережно струшують для перемішування та залишають на 20 хв. Потім вміст пробірок фотометрують на ФЕК при червоному світофільтрі в 5 мл кюветах (λ=630-690 нм).

За знайденими величинами оптичної густини (екстинції) стандарту і екстинції вмісту других пробірок складають пропорції та розраховують концентрацію холестеролу в досліджуваних м’язах.

Гомогенати м’язів готують в співвідношенні 5,0 г тканини на 20,0 мл води.

В нормі вміст холестеролу в скелетних м’язах – 0,06 %, в серцевому – 0,12 %, в гладеньких м’язах – 0,21 %.

Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та кісткової тканини.

Актуальність теми.

Вивчення особливостей хімічного складу і метаболізму сполучної тканини має важливе значення для розуміння патогенезу колагенозів, мукополісахаридозів та інших захворювань сполучної тканини і для розробки методів їх діагностики та лікування.

Кісткова тканина виконує опірну функцію, є місцем депонування кальція, неорганічного фосфату. В кістковову мозку утворюються клітини крові. Знання метаболізму кiсткової тканини i її мiнеpального складу необхiднi для pозумiння механiзмiв остеогенезу i його поpушень пpи захвоpюваннях опоpно-pухового апаpату.