Алгоритм лабораторної роботи.

Оральний глюкозотолерантний тест.

Принцип методу: зранку натщесерце визначають концентрацію глюкози в капілярній крові. Після цього пацієнту дають випити розчин глюкози з розрахунку 1 г глюкози на 1 кг маси тіла. А потім, впродовж 3-х годин, у нього через кожну годину беруть кров і визначають в ній концентрцію глюкози ортотолуідиновим методом (див. попередне заняття).

За найденими величинами будують цукрову криву: по горизонталі відкладають час в годинах, а по вертикалі – концентрацію глюкози в крові.

В нормі в крові здорової людини:

1) Максимальне підвищення рівня глюкози спостерігається через 1 годину після цукрового навантаження; але не перевищує “нирковий поріг”.

2) До другої години рівень глюкози в крові знижується нижче початкового рівня.

3) До третьої години концентрація глюкози в крові повертається до норми.

С, ммоль/л

12,0

­­­

10,0

8,0 2

6,0

1

4,0

2,0

1 2 3 год.

1-цукрова крива в нормі;

2-цукрова крива при прихованому цукровому діабеті.

Тема 14. Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів та фосфоліпідів . Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу.

Актуальність теми.

Ліпіди в організмі людини виконують енергетичну, депонуючу, регуляторну та структурну функції, беруть участь у побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин. Знання патохімії ліпідного обміну необхідні для розуміння патогенезу найрозповсюджених захворювань людини (атеросклероз, ожиріння, стеатогепатит, цукровий діабет та ін.)

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти використовувати знання про мобілізацію жиру із жирових депо, окислення ліпідів в тканинах в клініці з метою пояснення патогенезу ряду захворювань (окремих ендокринних захворювань, ожиріння, спадкових хвороб).

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні функції простих і складних ліпідів в організмі: участь у побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин, запасна енергетична функції, використання в якості попередників в біосинтезі біологічно активних сполук ліпідної природи.

2. Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез триацилгліцеролів, фосфоліпідів, гормональна регуляція ліполізу.

Вихідний рівень знань-вмінь.

1. Знати класифікацію ліпідів.

2. Писати формули гліцеролу, жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне значення визначення загальних ліпідів в сироватці крові.	Визначення вмісту загальних ліпідів в сироватці крові за методом Кункеля.
2. Шляхи метаболізму простих ліпідів (триацилгліцеролів). Механізми регуляції.	Біологічні функції головних класів ліпідів: енергетична, структурна, регуляторна. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакції, механізми регуляції активності тригліцеридліпази. Нейрогуморальна регуліція ліполізу та участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну. Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика. Біосинтез триацилгліцеролів. Адипоцити жирової тканини та їх роль в обміні ліпідів і біоенергетичних процесах в організмі.
3. Обмін складних ліпідів.	3.1. Біологічна роль складних ліпідів. Біосинтез фосфатидилхоліну. Які ліпотропні фактори (незамінні компоненти їжі) необхідні для синтезу фосфатидилхоліну? Порушення обміну складних ліпідів – стеатоз печінки.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Підготувати реферат на тему «Ожиріння».

2. Підготувати реферативну доповідь: „Біохімічні механізми розвитку стеатогепатиту”.

3. Створити схему гормональної регуляції ліполізу.

4. Побудувати схему та написати хімічні реакції катаболізму триацилгліцеролів.

5. Побудувати схему та написати хімічні реакції окислення гліцеролу.

6. Побудувати схему та написати хімічні реакції біосинтезу триацилгліцеролів.

7. Пояснити молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів.