Алгоритм лабораторної роботи.

Кількісне визначення глюкози в крові натщесерце.

Принцип методу: глюкоза при взаємодії з ортотолуїдином утворює продукт синьо-зеленого кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна кількості глюкози.

В нормі концетрація глюкози крові:

3,3 – 5,5 ммоль/л.

Хід роботи.

В суху пробірку вносять 2,0 мл ортотолуїдинового реактиву (відмірюють центрифужною мірною пробіркою) та додають до нього мікропіпеткою фільтрат крові – 0,2 мл (фільтрат отримують шляхом змішування 0,2 мл крові з 1,8 мл 3% розчину трихлороцтової кислоти з наступним фільтруванням).

В іншу суху пробірку вносять 2,0 мл ортотолуїдинового реактиву та 0,2 мл стандартного розчину глюкози (4,5 ммоль/л).

Пробірки поміщають на 8 хвилин в киплячу водяну баню; потім охолоджують та вміст пробірок фотометрують на ФЕК в 5 мм кюветі при червоному світлофільтрі (довжина хвилі = 620 нм).

За знайденими величинами екстинкцій розраховують концентрацію глюкози в крові.

Приклад розрахунку:

екстинкція фільтрату - 0,28

екстинкція стандарту - 0,25

концентрація глюкози в фільтраті - Х

концентрація глюкози в стандарті – 4,5 ммоль/л

4,5 ммоль/л - 0,25

Х - 0,28

Х = = 5,0 ммоль/л

Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. Цукровий діабет.

Актуальність теми.

Регуляція обміну вуглеводів на всіх етапах їх синтезу і розпаду забезпечується нейрогуморальним шляхом. Інсулін, модифікуючи різні шляхи метаболізму вуглеводів, зменшує рівень глюкози в крові. Соматотропний, адренокортикотропний, тиреотропний, тироксин, адреналін, глюкокортикоїди та глюкагон викликають гіперглікемію.

В той же час, вуглеводний обмін регулюється різними факторами, які впливають на активність ферментів концентрацією: субстратів, метаболітів, коферментів, наявністю чи відсутністю кисню.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати інтеграцію всіх етапів обміну вуглеводів і контроль вмісту глюкози в крові, що досягається шляхом тісної взаємодії нейрогенних і гуморальних факторів, головними серед яких є гормони, що здійснюють гіпо- і гіперглікемічний вплив.

Найбільш розповсюдженим захворюванням основу якого складає абсолютна або відносна інсулінова недостатність, є цукровий діабет. Кожний майбутній лікар повинен добре засвоїти механізми гормональної регуляції обміну вуглеводів, так як дані знання обґрунтовують біохімічну та клінічну діагностику, а також підходи до лікування патологічних змін обміну вуглеводів.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізм її гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози, цукровий діабет, голодування.

Вихідний рівень знань-вмінь.

Вміти писати формули моно- і дисахаридів (біоорганічна хімія). Знати ендокринні залози, які беруть участь в регуляції обміну вуглеводів (біологія, гістологія).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення глюкозотолерантного тесту.	1.1. Принцип методу глюкозотолерантного тесту.
2. Гормони-регулятори обміну глюкози, ефекти та механізми впливу на рівень глюкози.	2.1. Механізми гіпоглікемічного ефекту інсуліну. 2.2. Механізм впливу на вуглеводний обмін глюкагону, адреналіну, глюкокортикоїдів.
3. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення.	3.1. Нормоглікемія: механізми її підтримання. 3.2. Гіпоглікемія: причини виникнення і наслідки для організму. 3.3. Гіперглікемія – причини та ускладнення.
4. Цукровий діабет: інсулінзалежний тип І та інсуліннезалежний тип ІІ.	4.1. Клініко-біохімічна характеристика. 4.2. Діагностичні критерії цукрового діабету: а) глюкозотолерантний тест; б) подвійне цукрове навантаження. в) глікозильований Нb А1С.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Підготувати реферативну доповідь: “Метаболічні зміни та ускладнення при цукровому діабеті”.