Лекція № 2 : Управління охороною праці План

2.1. Органи державного управління охороною праці.

2.2. Система управління охороною праці.

2.3. Державний нагляд за охороною праці.

2.4. Служба охорони праці підприємства.

2.1. Органи державного управління охороною праці

Управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілак-тичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

3. міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

4. місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування;

5. асоціації, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств.

Основні завдання, які покладаються на Держгірпромнагляд:

1. комплексне управління охороною праці на державному рівні;

2. реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

3. координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;

4. проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва.

Для реалізації покладених на Держгірпромнагляд завдань створено 26 територіальних управлінь та 28 експертно-технічних центрів.

2.2. Система управління охороною праці

Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високо продук-тивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додер-жання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. СУОП є складовою частиною загальної системи керування підприємством, установою.

Управління охороною праці підприємства або установи в цілому здійснює роботодавець, а в підрозділах (цехах, відділах, службах) керівники або головні фахівці. Координує всю цю діяльність служба охорони праці (СОП).

Основні складові СУОП підприємства:

1. Зовнішні органи управління охороною праці (КМУ, міністерства та відомства, Держгірпромнагляд, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, місцева держадміністрація, профспілки) видають для підприємства законодавчі і нормативно-правові акти, розпорядження й інші документи, та одержують від підприємства звітну документацію;

2. Суб’єкт управління охороною праці на підприємстві (роботодавець, СОП, керівники структурних підрозділів та допоміжних служб, комісія з питань охорони праці) одержує інформацію про стан охорони праці щодо об’єкту управління (виробнича діяльність працівників, технологічні процеси, виробниче устаткування, будівлі та споруди) та розробляє й впроваджує заходи і засоби охорони праці на підприємстві (організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, соціально-економічні, метрологічні, нормативно-методичні, інформаційні, навчальні).

До основних функцій управління охороною праці належать:

1. прогнозування і планування робіт з охорони праці, їх фінансування;

2. організація та координація робіт з охорони праці;

3. облік показників стану умов і безпеки праці;

4. аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

5. контроль за функціонуванням СУОП;

6. стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

1. навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

2. забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;

3. нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

4. забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту

5. забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

6. організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслугову-вання працівників;

7. професійний відбір працівників з окремих професій;

8. удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь у процесі управління, а також прийняття та виконання відповідних рішень.

Контроль за станом охорони праці може бути:

1. відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представни-ками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання підприємств;

2. регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представ-никами та службами місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів, відповідальними за охорону праці у певному регіоні;

3. громадським, що здійснюють професійні спілки та їх об’єднання через свої виборні органи і представників (контролерів), а в разі відсутності профспілки — громадські уповноважені трудовим колективом;

4. страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

5. внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.

Внутрішній контроль підрозділяється на:

1. оперативний (повсякденний) контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадових осіб підприємства;

2. здійснюється службою охорони праці, яка контролює виконання вимог з охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства;

3. громадський контроль, який здійснюється громадськими інспекторами з охорони праці або представниками трудових колективів, а також комісією з питань охорони праці підприємства (за рішенням загальних зборів або конференції працівників підприємства);

4. адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях (ступенях).