Завдання:

1. Підготувати реферат на одну із запропонованих тем:

• Шляхи засвоєння нових понять і термінів на уроках української мови.

• Наступність і перспективність у роботі над визначеннями в школі.

• Методика роботи над визначеннями в школі.

• Засвоєння лінгвістичної термінології на міжпредметній основі.

• Лінгвістичні словники, їх типи та можливості застосування на уроках української мови в школі

2. Накреслити схему родо-видових відношень понять «речення», «додаток» (зразок див. у лекції).

3. Скориставшись схемою лінгвометодичного аналізу визначення, підготуйтесь до роботи над визначенням понять: синоніми (5 клас), займенник (6 клас), прислівник (7клас), однорідні члени (8 клас).

Схема лінгвометодичного аналізу визначення

(за посібником Блинов Г.И., Панов Б.Т. Практические и лабораторные занятия...с.52)

1) вид визначення за будовою і повнотою ознак, властивих поняттю, що визначається;

2) способи зв’язку видових ознак поняття;

3) відомості про поняття, що додатково повідомляються в теоретичній статті підручника або у вправах;

4) відомості про поняття, що учні отримали раніше;

5) можливі узагальнення під час вивчення даної теми або під час вивчення наступних тем;

6) види робіт над визначенням, форми викладу матеріалу (розповідь учителя, бесіда та ін), індуктивний або дедуктивний шлях викладу.

2. Означення як другорядний член буває: поширене й непоширене; узгоджене й неузгоджене; однорідне й неоднорідне; постпозитивне і препозитивне; відокремлене й невідокремлене. Укажіть підставу кожного логічного поділу.

3. Випишіть визначення підмета й присудка як головних членів речення з підручників 5-го й 7-го класів та порівняйте їх. Підготуйте розповідь про наступність і послідовність у роботі над цими поняттями. У чому полягатиме актуалізація опорних знань під час вивчення цієї теми в 7 класі? Розробіть фрагмент уроку, в якому ви проводите актуалізацію опорних знань учнів 7 класу з теми “Підмет і присудок як головні члени речення”.

4. Випишіть з підручника 7 класу ознаки додатка як другорядного члена речення та зіставте їх з ознаками додатка, поданими в підручнику для 5 класу. Укажіть суттєві й несуттєві ознаки цього другорядного члена. Розробіть систему вправ, спрямовану на засвоєння учнями 5 класу поняття “додаток”.

5. У чому полягає наступність і перспективність у роботі над визначеннями в школі? Проілюструйте це на прикладі вивчення поняття “речення” та його визначень на уроках української мови.

6. Прочитайте подані нижче визначення, виділіть у них ознаки понять та з’ясуйте, чи правильно вжито сполучники для їх поєднання.

• Однорідні члени можуть належати до одного й того ж члена речення та пояснюватись одним і тим же членом речення.

• Однорідні члени речення поєднуються між собою або підрядними сполучниками або перелічувальною інтонацією.

• Складнопідрядним називається речення, частини якого поєднуються підрядними сполучниками та сполучними словами (відносними займенниками та прислівниками).

7. Проаналізуйте план-конспект уроку вивчення нового матеріалу з теми “Речення. Види речень” (див. Ісаєвич М. Урок української мови в 7 класі до Великодніх свят (Речення. Види речень) // Українська мова і література в школі. – 2006. - №2. – с.46-50).

8. Які методи і прийоми передбачені в аналізованому плані-конспекті для введення нових понять? Наскільки виправданим є використання саме цих методів? Які зміни в структурі уроку сприяли б, на Вашу думку, його покращенню?