- •Елементи теорії ймовірностей
- •§1. Означення ймовірності
- •Простіші властивості ймовірності
- •Класичне означення ймовірності
- •VII. Геометрична ймовірність.
- •VIII. Умовна ймовірність. Формула Байєса.
- •§2. Послідовності незалежних випробувань
- •I. Послідовність незалежних випробувань.
- •II. Схема Бернуллі
- •Iіi. Граничні теореми у схемі Бернуллі
- •§3. Випадкові величини
- •II. Дискретна випадкова величина
- •III. Неперервна випадкова величина
- •§4. Нормальний розподіл та його властивості
- •§5. Кореляція
- •V. Кореляційний момент:
- •Vі. Коефіцієнт кореляції
- •Vіі. Лінійна регресія -
- •Елементи математичної статистики
- •§1 Вибірка та її характеристики
- •Варіаційний ряд.
- •Емпірична (вибіркова) функція розподілу
- •Полігон частот
- •Гістограма
- •§2 Задача перевірки статистичних гіпотез
- •Гіпотеза про параметри нормального розподілу : .
- •Гіпотеза про параметри нормального розподілу : .
- •Гіпотеза про закон розподілу. Критерій Колмогорова.
- •§3. Довірчі інтервали
- •§4. Вибіркова кореляція
- •§5. Значущість вибіркового коефіцієнту кореляції
- •§6. Критерій , як критерій незалежності ознак
Елементи математичної статистики
§1 Вибірка та її характеристики
-
Вибірка.
Вибіркою
об’єму
називаються
або:
а)
разів поспіль виміряні значення
випадкової величини
,
б) або
один раз виміряні значення
однаково
розподілених
випадкових величин
:
.
Задача
математичної статистики: за
вибіркою отримати інформацію про закон
розподілу випадкової величини
.
-
Варіаційний ряд.
Варіаційним рядом називаються члени вибірки (варіанти), розташовані у порядку зростання:
.
Приклад.
Вибірка:
.
Варіаційний ряд:
.
Об’єм
.
-
Емпірична (вибіркова) функція розподілу
,
де
– кількість варіант
,
менших за
(
).
Таким чином, графік
утворюється відрізками горизонтальних
прямих, причому зліва від
функція
,
а при переході через варіанту
відбувається стрибок вгору на величину
,
де
- частота варіанти, тобто, кількість
разів, з якою варіанта
зустрічається у варіаційному ряді.
Приклад.
Вибірка:
.
Об’єм
.
Нанесемо
члени варіаційного ряду
на вісь
.
Зліва від
функція дорівнює
.
При переході через
підіймаємо горизонтальний відрізок
вгору на
.
При переході через
- ще на
,
а при переході через
- на
(оскільки.
входить у варіаційний ряд три рази). І
так далі. Отримуємо ступінчату функцію
наступного виду:

Рис. 1
Помітимо,
що при
,
більшому останнього значення варіаційного
ряду,
.
Побудована
ступінчата функція дозволяє наближено
судити про функцію розподілу випадкової
величини
.
-
Полігон частот
Полігон
частот –
це з’єднані відрізками точки
,
де
- частота варіанти
.
Приклад.
Вибірка:
.
Об’єм
.
Нанесемо
члени варіаційного ряду
на вісь
.
Відмітимо на площині точки
.
З’єднаємо їх відрізками (див. рис.2).
Отримана
ламана дозволяє наближено судити про
щільність розподілу випадкової величини
.

Рис. 2
-
Гістограма
Щоб
побудувати гістограму,
розіб’ємо вісь
на відрізки
точками
так, щоб
,
де
- перший та останній члени варіаційного
ряду. На кожному відрізку
побудуємо прямокутник площею
,
де
- кількість членів вибірки, що потрапляють
у відрізок
(таким чином, висота прямокутника
дорівнює
).
При цьому треба дивитися, щоб точки
не співпадали з варіантами
.
Приклад.
Вибірка:
.
Об’єм
.
Варіаційний
ряд:
.
Візьмемо
У відрізок
потрапляє одне число
,
,
у відрізок
- одне число
,
, у відрізок
- два числа
, але
зустрічається у вибірці три рази, тому
,
у відрізок
- два числа
,
.
Оскільки довжина кожного відрізка
дорівнює одиниці, то будуємо прямокутники
висотою
.
Гістограма набуває вигляду, зображеного
на рис.3.

Рис.3
Отримана
ступінчата фігура дозволяє наближено
судити про щільність розподілу випадкової
величини
.
-
Вибіркове (емпіричне) середнє
.
Приклад.
Вибірка:
.
Об’єм
.
Варіаційний
ряд:
.
Тоді
.
Дозволяє
наближено судити про математичне
сподівання
випадкової величини
.
-
Вибіркова (емпірична) дисперсія
.
Приклад.
Вибірка:
.
Об’єм
.
Варіаційний
ряд:
.
Тоді

Дозволяє
наближено судити про дисперсію
випадкової величини
.
Величина
- вибіркове
(емпіричне) середнє квадратичне
відхилення. В
нашому прикладі
.
-
Незміщена вибіркова дисперсія

В нашому
прикладі
Зрозуміло,
що
.
Дозволяє
наближено судити про дисперсію
випадкової величини
.
Величина
- незміщене
вибіркове
(емпіричне) середнє квадратичне
відхилення.. В
нашому прикладі
.
