Фарбувальні й антікорозійні роботи

При фарбувальних і антикорозійних роботах у повітря виділяються токсичні компоненти лакофарбових і антикорозійних матеріалів у виді аэрозолей (пилу і тумана) і пар розчинників. Потрапляючи в дихальні шляхи, травну систему, на шкірний покрив і слизуваті оболонки людини, вони можуть викликати отруєння, шкірні захворювання, поразка органів зору. Лакофарбові матеріали, розчинники і більшість антикорозійних матеріалів (бітумні мастики, «Мовиль») пожароопасні.

Організацію і проведення робіт у фарбувальних цехах (у відділеннях, на ділянках) і на ділянках антикорозійного покриття, розміщення й експлуатацію устаткування варто проводити відповідно до вимог ДСТ 12.3.002—75*, ДСТ 12.3.005—75*. ДСТ 12.2.003—74* і Правил і норм техніки безпеки, пожежній безпеці і виробничій санітарії для фарбувальних цехів.

Приміщення фарбувальних цехів і ділянок антикорозійного покриття необхідно обладнати механічною приточно-витяжной вентиляцією і засобами пожежегасіння. Офарблювати автомобілі на робочих місцях без пристрою спеціальної вентиляції допускається тільки в особливих випадках з дозволу місцевих органів і установ санітарно-епідеміологічної служби, технічної інспекції праці й органів пожежного нагляду.

Фарбоприготовітельне відділення повинні розташовуватися в ізольованому приміщенні в зовнішньої стіни цеху з віконними прорізами й евакуаційним виходом.

При плануванні фарбувального цеху необхідно враховувати, що роботи з застосуванням відкритого вогню (зварювальні, ковальсько-ресорні, заточувальні) допускається проводити не ближче 15 м від відкритих прорізів фарбувальних і сушильних камер. Мінімальний розрив між робітниками місцями, на яких шліфують лакофарбові покриття сухим способом, і відкритими прорізами фарбувальних камер повинний бути не менш 5 м.

Лакофарбові матеріали застосовують тільки при наявності паспорта, у якому зазначений їхній хімічний склад. Запас їх у фарбувальних цехах, а також запас антикорозійних матеріалів на ділянках антикорозійного покриття не повинний перевищувати змінної потреби. Тара повинна бути справної, щільно закриватися і мати наклейки або бирки з точним найменуванням і позначенням матеріалів, що утримуються. Зберігати лакофарбові й антикорозійні матеріали зручно на стелажах або в металевих шафах.

До фарбувальних і антикорозійних робіт допускають осіб не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд і одержали інструктаж. Вагітних жінок і матерів, що годують, до цих робіт не допускають.

Готувати робочі склади лакофарбових і антикорозійних матеріалів і матеріалів. застосовуваних при підготовці поверхонь для фарбування.

Необхідно в фарбоприготовительному відділенні на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією. Для знежирення поверхонь перед фарбуванням рекомендуються пожежобезпечні технічні миючі засоби КМ-1, КМ-3, КМР-2, КАФ-5. Розлиті на стать фарби і розчинники, бітумні мастики повинні негайно збиратися дрантям, Засипатися піском або обпилюваннями. Дрантя після вживання необхідно складати в металеві шухляди з кришками і по закінченні кожної зміни виносити з виробничих приміщень у спеціально відведені місця. Пісок і обпилювання зіскрібають і також забирають.

При фарбуванні пульверизатором варто користуватися тільки справним устаткуванням. Пневматичні фарбувальні апарати і шланги повинні бути перевірені і випробувані тиском, у 1,5 рази перевищуючому робоче. Великі агрегати, кабіни і кузови автомобілів рекомендується офарблювати у фарбувальних камерах. Ширина проходів між стінками камери і виробом, що офарблюється, повинна бути не менш 1,2 м. Дрібні деталі й агрегати можна офарблювати у витяжних шафах.

При відсутності фарбувальної камери щоб уникнути зайвого туманоутворення і зменшення забруднення робочої зони аэрозолем, парами фарб і лаків при пульверизационному фарбуванні краскораспилітель варто тримати перпендикулярно до поверхні, що офарблюється, на відстані не більш 350 мм від неї. Забороняється застосовувати для пульверизационного фарбування емалі, фарби, ґрунтові й інші матеріали, що містять свинцеві з'єднання через їхню високу токсичність. З такими матеріалами допускається працювати тільки після одержання спеціального дозволу органів санітарного нагляду, коли неможлива заміна їхній менш шкідливими матеріалами по технологічних причинах.

Лакофарбові матеріали, а склад яких входять дихлорэтан і метанол, дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні кистю.

Процес фарбування в електростатичному полі повинний бути автоматизований і здійснюватися у фарбувальній камері, обладнаною витяжною вентиляцією. Вручну допускається тільки навішувати і знімати виробу поза камерою. Электроокрасочна камера повинна мати огородження. Відстань від огородження камери до токоведучих частин установлюють не менш 0,8 м при напрузі понад 35 кв. Двері камери зблокировані з пристроєм високовольтного устаткування, що відключає. Подача високої напруги супроводжується автоматичним подвійним сигналом — звуковим і світним написом на табло: «Висока напруга включена. Не входити!». Кожну камеру обладнають стаціонарною установкою углекислотного пожежегасіння.