4) Ринок і формування системи державного регулювання економіка України

Для того, щоб Україна мала ефективну систему державного регулювання економіки, необхідно: по-перше, визначити соціально-економічний статус суспільства, яке ми будуємо і яке ми хочемо мати; по-друге, концептуально визначити місце держави в економічних процесах, мається на увазі визначення мети, заради якої держава втручається в економічні процеси. І, на кінець, визначити в інтересах кого, яких верств населення держава повинна здійснювати регулювання економіки.

Головною метою державного регулювання економіки є забезпечення економічної і соціальної стабільності та зміцнення економічної безпеки держави. Звідси випливають конкретні завдання, без виконання яких головної мети досягти не можна. Ці конкретні цілі, до яких належать також удосконалення галузевої та регіональної структури господарства, поліпшення стану довкілля та ін., нерозривно пов'язані з об'єктами державного регулювання економіки.

На підставі досвіду розвинутих країн українські вчені економісти сформулювали головні напрями та інструменти державного регулювання економіки. Це, в першу чергу, фіскальна політика, грошово-кредитна політика НБУ, інвестиційна політика, регулювання цін і валютного курсу, державні замовлення.

Головні елементи механізму державного регулювання економіки описують терміни: суб'єкт, об'єкт, методи і засоби.

Суб'єкти — це носії, виразники та виконавці господарських інтересів, насамперед соціальні групи, що відрізняють одна від одної за такими ознаками: майно, доходи, види діяльності, професії, галузеві та регіональні інтереси.

Об'єкти державного регулювання економіки - це сфера, галузі економіки, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми, які не вирішуються автоматично або можуть бути вирішені у віддаленому майбутньому, тоді як їх вирішення конче потрібне для нормального функціонування економіки та підтримки соціальної справедливості.

Методи регулювання економіки поділяються на: 1) адміністративні (організаційно-структурна перебудова, плановий виробничий контракт з підприємством, організацією, забезпечення ресурсами); 2) економічні (податкова політика, норми і нормативи, регулювання цін, валютне регулювання, регулювання кооперації); 3) донорські (державні дотації, податкові пільги, пільгові кредити); 4) протекціоністські (захист від зовнішньої" конкуренції, квоти і ліцензії, сприяння розвитку національних науки, техніки та технологій) тощо.

Формування ринкової економіки гостро ставить проблеми соціального захисту населення. Викликано це, в основному, двома причинами. По-перше, ринок є байдужим до соціальних питань. По-друге, непродумана й поспішна капіталізація економіки породила додаткові ускладнення цієї проблеми.

Контрольні запитання для повторення

1. Чим викликана необхідність втручання держави в економіку?

2. Охарактеризуйте еволюцію поглядів на економічну діяльність держави.

3. Які Ви знаєте економічні функції держави?

4. Що собою представляє система державного регулювання економіки?

5. В чому суть кон'юнктурного і структурного програмування?

6. Що собою представляє Індикативне та директивне планування?

7. Що є головною метою державного регулювання економіки?

8. Хто є суб'єктами і об'єктами державного регулювання економіки?

9. Охарактеризуйте методи державного регулювання економіки.