3.2. Шляхи покращення системи пенсійного страхування в Україні

Правове регулювання у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування можна визначити як форму регулювання суспільних відносин у цій сфері, за допомогою якої поведінка учасників цих відносин проводиться у відповідність до вимог, що містяться у нормах права.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що передбачає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним пенсійним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Саме ця норма Конституції є правовою основою системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, частиною якого є пенсійне страхування.

Базовим законом у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цим законом врегульовано загальні принципи побудови системи соціального страхування. Основним законом, що регулює питання загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, в якому уперше комплексно врегульовано всі питання, пов’язані з функціонуванням системи пенсійного страхування, - від визначення суб’єктів цієї системи, їхніх прав та обов’язків до порядку сплати страхових внесків, здійснення пенсійних виплат, механізму управління цією системою. Донедавна всі ці питання регулювалися різними законодавчими актами, які належали до різних галузей права. Наприклад, умови та розміри пенсій визначалися Законом «Про пенсійне забезпечення», питання обов’язкових платежів до Пенсійного фонду – Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», механізм управління пенсійною системою взагалі не було врегульовано на законодавчому рівні. Важливим у цьому законі є те, що вперше визначено поняття пенсійного законодавства та предмет його правового регулювання згідно зі статтею 4 цього закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода яких на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів і нормативно-правових актів, ухвалених відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні [50, c. 58-59].

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:

- види пенсійного забезпечення;

- умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;

- пенсійний вік для чоловіків і жінок, з досягненням якого особа має право на пенсійні виплати;

- джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення;

- умови, норми та порядок пенсійного забезпечення;

- організація та порядок управління в системі пенсійного забезпечення.

Отже, в інших законодавчих актах не можуть міститися норми, які регулюють ці питання. З урахуванням цього мають бути внесені зміни майже до 40 законів України для увідповіднення їх до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [2]. Так, сьогодні питання пенсійного забезпечення регулюється більш ніж двадцятьма законами України, які встановлюють спеціальні умови пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. Це закони України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про Національний банк України», «Про статус народного депутата України» і інших. Водночас. Крім Конституції та законів України, правове регулювання у сфері пенсійного забезпечення здійснюється на підставі інших актів законодавства: актів Президента України, Кабінету Міністрів України, а також відомчих нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

Стаття 5 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [2] визначає коло питань, які регулюються виключно цим законом, а саме:

- принципи та структура системи пенсійного страхування;

- коло осіб, які підлягають пенсійному страхуванню;

- платники страхових внесків, їхні права та обов’язки;

- види пенсійних виплат;

- мінімальний розмір пенсії за віком [50, c.61].

В умовах постійного зростання кількості суспільних відносин, які підлягають правовому регулюванню, всі питання, пов’язані із загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, неможливо врегулювати одним або кільком спеціалізованими законодавчими актами. Відповідно виникає потреба у застосуванні правових норм інших галузей права, а зокрема окремі питання, які виникають у сфері пенсійного страхування, регулюються цивільним, кримінальним, адміністративним законодавством, законодавством у сфері праці, підприємництва. Так, статтею 212 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за ухилення від сплати страхових внесків; Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні принципи притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили правопорушення, зазначені у статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [2].

За загальним правилом норми національного законодавства застосовують у частині, що не суперечить міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Не є винятком і законодавство у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Усього на цей час діє 12 міжнародних договорів, укладених між Україною та іншими державами щодо пенсійного забезпечення. Цими договорами передбачено спеціальні умови пенсійного забезпечення громадян держав, які підписали відповідні договори, відмінні від загальних правил, встановлених національним законодавством [50, c. 62-63].

З прийняттям Закону України «Про недержавне пенсійне страхування» [8] 9 липня 2003 року і набранням чинності його з 1 січня 2004 року, було створено законодавчу базу для розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення, яка надає можливість громадянам робити додаткові добровільні накопичення на старість. Цей Закон установлює:

1) поняття системи недержавного пенсійного забезпечення;

2) коло осіб та умови їх участі в системі недержавного пенсійного забезпечення;

3) види недержавних пенсійних фондів, порядок їх утворення та функціонування;

4) порядок використання, захист та інвестування пенсійних активів;

5) види пенсій та порядок їх виплати;

6) успадкування пенсійних активів;

7) звітність у системі недержавного пенсійного забезпечення;

8) відповідальність юридичних осіб, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного страхування;

9) державний нагляд за юридичними особами, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

На сьогоднішній день це є єдиний законодавчий акт, спрямований на впорядкування діяльності з цього виду страхування громадян. Однак слід зазначити, що сьогодні вже існують організації, які зареєстровані як недержавні пенсійні фонди та займаються залученням коштів від підприємств та громадян для управління цими коштами з подальшим накопиченням та виплатою громадянам так званої додаткової пенсії. Департаментом нагляду за недержавними пенсійними фондами був складений список таких організацій та розроблений план проведення перевірок діяльності зазначених організацій. Перевірки проводяться працівниками департаменту та працівниками Комісії, які знаходяться в регіонах. Також з метою оптимізації роботи працівників в регіонах Управління виїзного нагляду були розроблені методичні рекомендації по проведенню перевірок недержавних пенсійних фондів, що провадять свою діяльність до набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне страхування» [8].

Згідно з цим законом підприємства, установи та організації, які займають недержавним пенсійним забезпеченням або в назвах яких використовуються слова «недержавний пенсійний фонд» чи «пенсійний фонд», можуть здійснити реорганізацію в пенсійні фонди, створені відповідно до вимог цього Закону, у строки та в порядку, встановлені Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, з урахуванням певних особливостей або ліквідуватися [18, c.6].

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» [42]. За дане рішення проголосували 245 із 381 народного депутата, зареєстрованого у сесійній залі [42].

Законопроектом визначаються параметри функціонування ІІ рівня (накопичувального) пенсійної системи. Перелік страхових внесків до накопичувального пенсійного фонду пропонується впровадити, починаючи з року, в якому буде забезпечена бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду . Передбачається, що другий рівень буде заснований на таких параметрах: учасниками цієї системи будуть особи, яким на дату впровадження системи виповнилося не більше 35 років; розмір страхового внеску становитиме 2% із подальшим його щорічним підвищенням на 1% до досягнення 7%; адміністрування страхових внесків накопичувальної системи здійснюватиме Пенсійний фонд [42].

Через 2 роки після початку сплати страхових внесків за накопичувальною системою її учасники матимуть право вибрати недержавні пенсійні фонди для накопичення пенсійних коштів.

Згідно із пояснювальною запискою до документа, пропонується також обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з 1 квітня 2011 року – 7,64 тис. грн.), із поширенням цього обмеження на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набуття чинності законопроекту; зменшити розмір пенсії з 90 до 80% зарплати держслужбовців; виплату дострокової (за півтора роки) пенсії держслужбовцем, депутатам, прокурорам, суддям проводити лише для непрацюючих пенсіонерів; обмежити заробіток для призначення пенсії народним депутатам, суддям, прокурорам, військовослужбовцям сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соцвнесок, як для інших категорій пенсіонерів [42].

Крім того, законопроектом передбачається підвищити пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців до 62 років, починаючи з 2013 року, поступово протягом 4 років; цей вік буде граничним, інститут продовження перебування на держслужбі буде скасовано. Також передбачено призначення дострокових пенсій народним депутатам, у разі закінчення їх депутатських повноважень, не за два роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора [42].

З метою покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери при виході на пенсію пропонується ввести одноразову допомогу в розмірі 10 призначених їм пенсій.

Передбачається поступово, впродовж 10 років, збільшити необхідну вислугу для призначення пенсії військовослужбовцем і деяким іншим особам із 20 до 25 років, упровадивши при цьому її календарне обчислення.

Для зацікавленості осіб у тривалішому трудовому житті передбачається:

спростити механізм збільшення розміру пенсії за вибором особи при відстроченні терміну виходу на пенсію, в межах перших 5 років підвищувати пенсії на 0,5% за кожен місяць пізнішого виходу на пенсію, в разі роботи понад 5 років – збільшувати на 0,75% при виході на пенсію. При цьому досягши пенсійного віку від особи не буде потрібне звернення до пенсійних органів про відстрочення призначення пенсії.

Пропонується також підвищити мінімально необхідний страховий стаж для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років, а для новопризначених пенсій підвищити нормативну тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок із 20 до 30 років і для чоловіків із 25 до 35 років.

Уряд, як і в попередньому варіанті законопроекту, в новому також продовжує наполягати на підвищенні пенсійного віку для жінок. Зокрема, пенсійний вік для жінок, які отримують пенсію, згідно із загальним законом, буде підвищено з 55 до 60 років, починаючи з 1 вересня 2011 року, з поступовим збільшенням його на 6 місяців щорічно впродовж 10 років. Вік для жінок для отримання державної соцдопомоги буде підвищено з 58 до 63 років [42].

Законопроектом [37] передбачено компенсатори у зв`язку з підвищенням пенсійного віку для жінок: за кожні півроку пізнішого виходу на пенсію жінка отримає збільшену на 2,5% пенсію (за 5 років відстрочення пенсія збільшиться на 25%); впродовж 3 років пропонується надати можливість добровільного виходу на пенсію непрацюючим жінкам після досягнення 55 років.

Для зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пропонується переглянути порядок призначення, перерахунку пенсій: для призначення пенсії брати розмір середньої зарплати за 3 календарних роки, які передують року звернення за призначенням пенсії, а перерахунок пенсії проводити з середньої зарплати, за якою призначена (перерахована) пенсія; проводити перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років, тільки після досягнення пенсійного віку; проводити призначення пенсій за зарплатою лише за даними персоніфікованого обліку, а за бажанням особи з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до впровадження персоніфікованого обліку – до 1 липня 2000 року; вдосконалити механізм обчислення коефіцієнта зарплати для осіб, які отримували допомогу з безробіття, або здійснювали догляд за дитиною до 3 років, дитиною-інвалідом.

Водночас, очікуваний у 2011 році дефіцит бюджету Пенсійного фонду у розмірі 17,8 млрд. грн. покривається за рахунок коштів держбюджету. Реалізація законопроекту, на думку його авторів, дозволить скоротити дефіцит у 2011 році на 211,6 млн. грн. Передбачається, що при ухваленні законопроекту зменшення витрат солідарної системи пенсійного страхування в 2012 році становитиме 2,501 млрд. грн [42].

На мою думку цей законопроект має трохи врівноважити і трохи привести до ладу систему пенсійного страхування.

Таким чином, в цьому розділі запропоновані деякі шляхи для покращення системи пенсійного страхування. Це:

• як можна швидше проводити пенсійну реформу, оскільки якщо і далі затягувати, то, швидше за все, ситуація ще більше посилиться;

• по швидше вводити II рівень пенсійної системи – накопичувальний.

Якщо уряд зробить все так, як було заплановано, то, скоріше за все Україна зможе вибратися з нинішнього положення та зайняти гідне місце серед кращих європейських країн.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

1. Величезні пенсійні видатки, перманентний дефіцит Пенсійного фонду протягом останніх років, низький рівень пенсій, відсутність чіткого взаємозв'язку між сплаченими пенсійними відрахуваннями працівника і його пенсією, негативний демографічний прогноз – це лише найголовніші ознаки хворобливого стану пенсійної системи в Україні.

2. Україна витрачає на пенсії надзвичайно високу частку ВВП, і ця частка постійно зростає.

3. Різке зростання видатків призвело до того, що Пенсійний фонд не має достатньо коштів для виплати пенсій.

4. Уряд схвалив Концепцію дальшого проведення пенсійної реформи в Україні.

5. За кількістю населення Україна посідає 6 місце в Європі (після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції) та 28 місце у світі.

6. Відновлення незалежності у 1991 році створило умови для консолідації українців, розвиткові їх етнічної самосвідомості, згуртуванню усіх, хто відчуває свою приналежність до української нації, навколо історичної батьківщини.

7. У віковій структурі збільшилася частка людей пенсійного віку, яка складає понад 15.9% і зменшилася частка дітей, яка становить 13.8%.

8. Рівень освіти населення в Україні є одним з найвищих серед країн Центральної та Східної Європи.

9. За даними Світового банку, Україна буде мати найбільше відносне зменшення населення серед усіх пострадянських країн.

10. Скорочення населення викликане тим, що рівень смертності перевищує рівень народжуваності. Щороку населення України скорочується приблизно на 200 тисяч осіб.

11. Старіння населення є загальною проблемою більшості розвинених країн. І саме це зумовлює підвищення пенсійного віку.

12. Правове регулювання у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування можна визначити як форму регулювання суспільних відносин у цій сфері, за допомогою якої поведінка учасників цих відносин проводиться у відповідність до вимог, що містяться у нормах права.

13. Базовим законом у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

14. Установи та організації, які займають недержавним пенсійним забезпеченням або в назвах яких використовуються слова «недержавний пенсійний фонд» чи «пенсійний фонд», можуть здійснити реорганізацію в пенсійні фонди.

15. Пропонується обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з 1 квітня 2011 року – 7,64 тис. грн.); зменшити розмір пенсії з 90 до 80% зарплати держслужбовців.

16. З метою покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери при виході на пенсію пропонується ввести одноразову допомогу в розмірі 10 призначених їм пенсій.

17. Пропонується підвищити мінімально необхідний страховий стаж для отримання пенсії за віком із 5 до 15 років, а для новопризначених пенсій підвищити нормативну тривалість страхового стажу для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі для жінок із 20 до 30 років і для чоловіків із 25 до 35 років.

18. Очікуваний дефіцит бюджету Пенсійного фонду у розмірі 17,8 млрд. грн. покривається за рахунок коштів держбюджету.

ВИСНОВКИ

Згідно статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основу пенсійної системи в Україні складає система державного пенсійного забезпечення, яка охоплює всіх непрацездатних осіб похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати, яким провадяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсії, компенсаційних виплат, додаткових пенсій відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що система пенсійного страхування є складовою загальної фінансової системи країни, вона функціонує на основі єдиних макроекономічних показників розвитку України, зокрема таких як демографічна ситуація. Стан використання трудового потенціалу, досягнутий рівень розвитку економіки і соціальної сфери та інших чинників, а також очікуваних тенденцій зміни цих чинників у перспективі.

Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні було зумовлене низкою проблем макроекономічних і демографічних. Одна з них полягала у тому, що значно зростала кількість пенсіонерів, а інша в низькій зайнятості населення та поширення практики надання пільг із сплати пенсійних внесків, що суттєво послаблювало фінансову базу пенсійної системи. З урахуванням усіх цих чинників в Україні було проведено реформу у трьох напрямах: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне страхування», якими детально регламентуються правові засади функціонування реформованої системи пенсійного страхування і які набули чинності з 1 січня 2004 року двох рівнів нової пенсійної системи: реформованого солідарного рівня та добровільного недержавного пенсійного забезпечення. З набуття чинності цими законами процес пенсійної реформи в Україні вступив у фазу активних практичних дій.

Проведена в Україні пенсійна реформа одночасно із встановленням нових умов пенсійного страхування громадян передбачила і перерахування пенсій нинішнім пенсіонерам, скасування максимального обмеження розміру пенсій і відновлення їх диференціації. Це забезпечило підвищення розмірів пенсій з першого дня запровадження нового закону.

З 1 січня 2004 року за даними про стаж і заробітну плату, наявними в пенсійних справах, було перераховано призначені раніше пенсії, що дало можливість не вимагати від пенсіонерів надання додаткових документів. Крім того, пенсіонерам було надано право протягом 2004 року надавати до органів Пенсійного фонду додаткові документи про заробітну плату і стаж, набутий до 1 січня 2004 року. Нові розміри пенсій у цьому разі будуть виплачені за період з 1 січня 2004 року, незалежно від дати подання документів. Загалом за перерахунками відповідно до закону пенсії підвищено майже 3,3 мільйонам осіб.

Одночасно з набуттям чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» були ухвалені відповідні рішення уряду, спрямовані на підвищення рівня пенсійного забезпечення пенсіонерів, пенсія яких за новим пенсійним законодавством не збільшилась. Так, цим пенсіонерам з 1 січня 2004 року було підвищено пенсії на 12% відповідно постанови КМУ «Про додаткові заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».

Таким чином, уперше за роки незалежності України забезпечено виконання норм Конституції України.

Починаючи з 2005 року згідно зазначеного закону проводитиметься щорічне підвищення пенсій не менше ніж на 20 відсотків зростання реальної середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком та їх індексація. Крім того, законом передбачено запровадження з часом другого накопичувального рівня реформованої пенсійної системи.

Багаторівнева пенсійна система – це шлях до поступового збільшення співвідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Крім того, з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Конституція України. – К.:1996р. – 80с.

2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1058-IV.

3. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII.

4. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.

5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03квітня 1997р. №168/97 із змінами та доповненнями.

6. Закон України «Про страхування » від 11 квітня 1996 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 березня 1996 року № 86/96-ВР).

7. Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (із змінами).

8. Закон України «Про недержавне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. №1057-IV.

9. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР.

10. Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18 травня 2004 року № 1727-IV.

11. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000р. № 1533-III.

12. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р. № 2240-II.

13. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 р» від 19 грудня 2006р. - [Електронний ресурс]Режим доступу: // http://portal.rada.gov.ua.

14. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997р. № 37. – Ст. 237.

15. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001р. № 11. – Ст. 47.

16. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001р. № 17. – Ст. 80.

17. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» 26 грудня 2008 року № 835-VI

18. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» 27 квітня 2010 року № 2154-VI

19. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI.

20. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII

21. Проект Закону України «Про обов'язкове пенсійне забезпечення окремих категорій осіб через професійні та корпоративні пенсійні фонди» від 24 вересня 2005р.

22. Закон СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» 15 травня 1990 року № 1480-I

23. Закон СРСР «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» от 28 квітня 1990

24. Кодекс законів про працю України від 11 травня 2007 року № 1014-V, ОВУ, 2007р., № 44, ст. 1776.

25. Законопроект «Про єдиний соціальний внесок» (реєстраційний № 1045) - [Електронний ресурс]Режим доступу: // http://portal.rada.gov.ua.

26. Законопроект «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстраційний № 1065) - [Електронний ресурс]Режим доступу: // http://portal.rada.gov.ua.

27. Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР // Офіційний вісник України № 2755 – VI

28. Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення  реформування пенсійної системи» від 13.12.2010 № 7455.

29. Податковий кодекс від 2 грудня 2010р. № 2755VІ.

30. Постанова Верховної Ради України «Концепцію соціального забезпечення населення України» від 21 грудня 1993 року № 3758-XII

31. Про проведення експерименту із створення автоматизованої системи Накопичувального фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 14 вересня 2005 р. № 909.

32. Антропов В. В. Система социальной защиты в Великобритании. Труд за рубежом. - 2005. - №3. – С. 6, 37-54.

33. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. Лит. 1997. - 400с.

34. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2002. – 203с.

35. Бойко М.Д.«Право пенсійного забезпечення в Україні» Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Київ: Атака, 2006. – 356 с.

36. Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України. – Харків, 2007. – 242с.

37. Бухгалтерское сопровождение. Ведение фирм от А до Я «Профи Винс». - ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення  реформування пенсійної системи»

38. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III

39. Вільна енциклопедія. Wikipedia. - [Електронний ресурс]Режим доступу: // http://uk.wikipedia.org/wiki/

40. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посіб. За заг. ред. проф. Н. М. Внукової – Х.: Бурун Книга, 2004. – 376с.

41. Воблый К.Г. Основы экономии страхований. – М.: Издательский центр «АНКИЛ», 1995. – 232с.

42. Всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета «Кримська світлиця», №21, 17 червня 2011р., Урядовий Законопроект Пенсійної Реформи Ухвалено у першому читанні.

43. Гаряча О.В., Зарудний О.Б., Антоненко Т.В., Шамбір Н.В., Мущинін В.В., Придня Т.Г., Кравченко Л.Г., Плаксій М.В. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення. У цифрах і фактах. – К.: 2006р. – 50с.

44. Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М. Статистика. За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 343-353.

45. Головне управління державного казначейства України в м. Києві. - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://treasury.kiev.ua/

46. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посіб. – 2-ге вид., виправл. – К.: Кондор, 2003. – 252с.

47. Грушко В.Н., Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Любунь, І.І. Рулік, К.В. Павлюк, К.В. Рясна, Т.І. Шпильова, Пенсійна система України, за редакцією доктора економічних наук, професора Грушка В.І., навч. посібн., Київ, "Кондор", 2006 рік, С.-26.

48. «Дзеркало тижня. Україна.» №22, Марчін Свєнчіцкі «Виправлення пенсійної системи» - К.: 17-24 червня 2011року

49. Економіка України: десять років реформ. За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 496с.

50. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – К.: Видавничий Дім «Альтернативи» 2001. – 607с.

51. Зайчук Б.О., Зарудний О.Б., Березіна С.Б., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Навч. курс. – Київ: НВП «АВТ», 2004 р. – 256 с. (Інтегрований навчально-атестаційний комплекс).

52. Залетов А.Н. Страхование в Украине. - К.: Логос, 2002. – С. 456

53. Залетов О.М. Пенсійний захист населення: глобальна проблема ХХІ століття. Страхова справа. - 2006. - №3(23). –С. 34-42.

54. Зернов А.А., Зубец А.Н. Системное исследование страхового регулирования. – М.: Издательский Дом «Страховое ревю», 1997. – 160с.

55. Інформаційне видання «Tristar. Твій фінансовий навігатор» www.TRISTAR.com.ua

56. Кабінет Міністрів України. Розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо створення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на 2004-2007 роки» від 13 липня 2004 р. № 479-р.

57. Кан М. Организация пенсіонного обеспечения (из мирового опыта). Человек и труд. – 2006. - №5. – 2-32с.

58. Клапкін М.С. З історії зародження національного страхового ринку. Фінанси України. – 1998. - №1. – 81-94с.

59. Кокшарова С.М., Кравченко І.Ю. Податки в Україні. Навч. посіб. Підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. – К.: 2004р. – 225-245с.

60. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 431 с.

61. Кузнецова А.Я. Фінансування інвестиційно - інноваційної діяльності: Монографія. Інститут економічного прогнозування НАН України. – Л.: Львів, ін-т НБУ, 2005. – 367с.

62. Кузнецова А.Я. Теорія фінансів: Навч. посіб. – Львів: ЛБІНБУ, 2001. – 158с.

63. Кусайкіна Н.Д., Цибульник Ю.С. Новий український тлумачний словник. Близько 20000 слів і словосполучень. За заг. ред. д-ра філол..наук, проф. Дубічинського В.В. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2008р. – 608 с.

64. Лендьел М. Спеціальні інститути розвитку територій: європейський досвід // Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів / за ред. Максименка С., Київський центр Інституту Схід-Захід. – К.: «Міленіум», 2001. – С.67-148.

65. Луганська обласна державна адміністрація - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.loga.gov.ua/

66. Луганський регіональний центр зайнятості. Офіційний сайт - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/

67. Міністерство закордонних справ України. Офіційний сайт - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/

68. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2004. – 240 с.

69. Основы страховой деятельности: Учебник. Отв. ред. проф. Т.А. Федорова. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 768с.

70. Пенсійна реформа в Україні - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.pension.kiev.ua/, «Підвищення пенсійного віку: що раніше, то краще»

71. Пенсійний Фонд України - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/

72. Періодичне видання «Українська правда» заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році, 30 грудня 2010р., Назар Холод

73. Періодичне видання «Finanse.ua. Про гроші», 18 березня 2011року.

74. Періодичне видання «Gazeta.ua», 17 червня 2011 року.

75. Періодичне видання «Osvita.ua», вид-во «Плеяди», 1998-2011роки

76. Періодичне видання «Економічна правда», Податкова реформа відбудеться в три етапи, 03 червня 2010р.

77. Плиса В.Й. Основи страхування: навч. посіб. За ред. М.І. Крупки. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 144 с.

78. Плиса В.Й. Основні страхові поняття і терміни для студентів економічного факультету. – Львів ЛДУ, 1997. – 16 с.

79. Плиса В.Й. Основні страхові поняття і терміни: Довідник. – Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка, 1999. – 64 с.

80. Плиса В.Й. Особливості становлення, проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні. Вісник Львів, ун-ту Сер. екон. вип. ЗО. – 2001. –С. 158-167.

81. Плиса В.Й. Страхування: Довідник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 197 с.

82. Плиса В.Й. Страховий ринок України в умовах глобалізації страхових відносин. Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. Наук. збірн. За ред. З.Г.Ватаманюка. – Львів: Інтереко, 2001. – 369-377с. (Формування ринкової економіки в Україні. Спецвипуск 8)

83. Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку н виробництві та професійного захворювання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000р. №1423 Україна – бізнес. – 2000. – 14с.

84. Постанова «Затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік» від 21 липня 2010 р. № 626

85. Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2011 рік. – Луганськ, 2010. [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.loga.gov.ua/oda/about/depart/economy/se-state/program/

86. Про податки і збори населенню України: Посіб. За ред. М.Я. Азарова, Г.І. Бондаренка, П.В. Мельника та ін. – К.: АДПСУ, 2000. – 182 с.

87. Офіційний сайт пенсійної реформи України – [Електронний ресурс]Режим доступу: http://pension.ukrinform.ua/

88. Прутська О.О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в перехідній економіці. – К.: Логос, 2003. – 256с.

89. Прутська О.О. Невраховані фактори українських реформ. Економіка України. – 2002. - №8. –С. 51-56.

90. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. — 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М, 1999. - 479 с.

91. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. – М.: Изд-во АН СССР, 1947. – 282с.

92. Сандлер Д. Проблеми і перспективи становлення сучасної системи пенсійного забезпечення в Російській Федерації та Україні. Україна: аспекти праці. - 2005. - №7. – С. 10-14

93. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: изд-во социально-экономической литературы, 1962 г. – 654 с.

94. Социальная політика. Под ред. Волгина. – М.: Экзамен, 2002.- 736с.

95. Т.В. Калінеску, О.М. Антіпов, Г.М. Бурлуцька, Т.М. Чернякова, М.М. Соловей, М.Б. Харківський ; Кер. авт. кол. і наук. ред. професор Т.В.Калінеску. Основи оподаткування: навч. посіб. – Л.: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007р. – 532с.

96. Ткаченко Н.М., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність. – К.: 2004р. – 339 – 360 с.

97. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року

98. Український бізнес ресурс – [Електронний ресурс]Режим доступу: http://ubr.ua/.

99. Урядовий портал - [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ - Дохідну частину Держбюджету за 7 місяців перевиконано на 0,9%

100. Харитонова Л.І. Пенсійна реформа в України, навчально-методичний посіб., Одеса: «Юридична література» - 2006, 12-19 с.

Додаток А

Доходи Державного бюджету України на 2010 рік
тис. грн.
Код	Найменування показників згідно з бюджетною класифікацією	Всього	Загальний фонд	Спеціальний фонд
	Разом доходів:	267 451 994,9	218 691 258,1	48 760 736,8
40000000	Офіційні трансферти	7 089 889,0	7 089 889,0
41010100	Кошти, що надходять до державного бюджету з інших бюджетів	7 089 889,0	7 089 889,0
Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)		260 362 105,9	211 601 369,1	48 760 736,8
10000000	Податкові надходження	202 957 498,0	186 450 696,8	16 506 801,2
11000000	Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості	40 485 011,9	36 704 746,7	3 780 265,2
11020000	Податок на прибуток підприємств	40 485 011,9	36 704 746,7	3 780 265,2
13000000	Збори за спеціальне використання природних ресурсів	3 904 401,8	2 848 665,8	1 055 736,0
13010000	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду	147 852,3	147 852,3
13010100	Збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення	147 852,3	147 852,3
13020000	Збір за спеціальне водокористування	770 609,4	770 609,4
13030000	Платежі за користування надрами	1 626 500,1	1 626 500,1
13030100	Платежі за користування надрами загальнодержавного значення	1 626 500,1	1 626 500,1
13040000	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	1 358 110,0	302 374,0	1 055 736,0
13070000	Плата за використання інших природних ресурсів	1 330,0	1 330,0
14000000	Внутрішні податки на товари та послуги	149 130 311,3	138 850 311,3	10 280 000,0
14010000	Податок на додану вартість	119 034 191,3	117 184 191,3	1 850 000,0
14010100	Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)	58 253 355,5	57 753 355,5	500 000,0
14010200	Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами	-24 971 600,0	-24 971 600,0
14010300	Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів	84 402 435,8	84 402 435,8
14010700	Податок на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно)	1 350 000,0		1 350 000,0
14020000	Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	25 342 000,0	20 252 000,0	5 090 000,0
14030000	Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	4 359 000,0	1 019 000,0	3 340 000,0
14060000	Плата за ліцензії	395 120,0	395 120,0
14060200	Плата за видачу ліцензій та сертифікатів	87 760,0	87 760,0
14060400	Кошти в іноземній валюті за реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності	2 849,0	2 849,0
14060500	Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів	271,0	271,0
14060600	Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового	1 530,0	1 530,0
14060700	Плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольними напоями та тютюновими виробами	234,0	234,0
14060900	Плата за державну реєстрацію, крім плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності	4 354,0	4 354,0
14061000	Плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами	210 000,0	210 000,0
14061200	Плата за видачу, продовження, переоформлення ліцензій і за видачу дубліката ліцензій на мовлення та ліцензій провайдера програмної послуги	9 830,0	9 830,0
14061400	Плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій	28 800,0	28 800,0
14061500	Плата за ліцензії, видані Національною комісією регулювання електроенергетики	24 492,0	24 492,0
14061700	Плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та видачу копій і дублікатів таких ліцензій	25 000,0	25 000,0
15000000	Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	8 875 940,0	8 045 140,0	830 800,0
15010000	Ввізне мито	8 290 000,0	7 480 000,0	810 000,0
15020000	Вивізне мито	376 940,0	376 940,0
15030000	Кошти, отримані за вчинення консульських дій	209 000,0	188 200,0	20 800,0
16000000	Інші податки	561 833,0	1 833,0	560 000,0
16030000	Податки, не віднесені до інших категорій	1 833,0	1 833,0
16060000	Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства	560 000,0		560 000,0
20000000	Неподаткові надходження	55 401 079,5	24 960 432,9	30 440 646,6
21000000	Доходи від власності та підприємницької діяльності	25 524 040,0	21 634 870,9	3 889 169,1
21010000	Частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, а також заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її підприємств	3 481 068,0	3 481 068,0
21020000	Надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України	10 000 000,0	10 000 000,0
21030000	Відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей	71 593,5	71 593,5
21040000	Плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету	113 538,0	113 538,0
21060000	Рентна плата	9 810 393,9	6 766 373,4	3 044 020,5
21060100	Рентна плата за нафту, що видобувається в Україні	4 399 684,1	4 399 684,1
21060200	Рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні	1 545 929,9	808 429,9	737 500,0
21060500	Рентна плата за транзитне транспортування природного газу	2 306 520,5		2 306 520,5
21060600	Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами	193 140,0	193 140,0
21060700	Рентна плата за транзитне транспортування аміаку	69 415,7	69 415,7
21060800	Рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні	1 295 703,7	1 295 703,7
21080000	Інші надходження	2 047 446,6	1 202 298,0	845 148,6
22000000	Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу	1 684 925,4	1 532 925,4	152 000,0
22050000	Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах	97 000,0		97 000,0
22070000	Виконавчий збір	110 000,0	55 000,0	55 000,0
22080000	Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном	650 000,0	650 000,0
22090000	Державне мито	572 615,0	572 615,0
22110000	Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України	160 000,0	160 000,0
22120000	Плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення	1 310,4	1 310,4
22200000	Плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів	94 000,0	94 000,0
24000000	Інші неподаткові надходження	14 658 562,4	1 792 636,6	12 865 925,8
24010000	Кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду	45 478,0	45 478,0
24030000	Надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності	5 259,0	5 259,0
24040000	Кошти від реалізації надлишкової космічної техніки військового та подвійного призначення, що належить Національному космічному агентству України	50,0		50,0
24050000	Кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів і Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи	4 139 075,0		4 139 075,0
24060000	Інші надходження	1 123 893,0	559 691,6	564 201,4
24060200	Збори за послуги, пов'язані з охороною прав на інтелектуальну власність	4 950,0		4 950,0
24060300	Інші надходження	152 343,0	121 843,0	30 500,0
24060400	Надходження від видачі дозволів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами	4 009,0		4 009,0
24060500	Відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України	1 593,0	1 593,0
24060800	Надходження від збору за проведення гастрольних заходів	2 000,0		2 000,0
24060900	Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів	260 000,0	260 000,0
24061000	Плата за виділення номерного ресурсу	10 200,0	10 200,0
24061100	Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні	15 000,0		15 000,0
24061200	Плата за державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання (реєстраційний збір)	655,6	655,6
24061400	Збір за користування радіочастотним ресурсом України	148 800,0	148 800,0
24061500	Надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях	83 000,0	16 600,0	66 400,0
24061700	Плата за оформлення посвідчення закордонного українця	100,0		100,0
24062100	Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності	7 842,4		7 842,4
24062400	Кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату	150 000,0		150 000,0
24063100	Кошти від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відповідно до статті 8 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" та дохід від розміщення цих коштів у цінні папери, що емітуються державою відповідно до статті 9 цього ж Закону України	283 400,0		283 400,0
24080000	Кошти від реалізації галузевих резервів (виробничих запасів) цирконію та гафнію, сформованих за рахунок коштів цільового галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу	42 432,5		42 432,5
24090000	Портовий (адміністративний) збір	74 285,6	7 428,6	66 857,0
24110000	Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій	267 940,9	267 540,9	400,0
24110100	Плата за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії	131 584,7	131 584,7
24110200	Плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою	113 190,2	113 190,2
24110400	Відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла	400,0		400,0
24110800	Відсотки за користування бюджетними позичками та кредитами	22 766,0	22 766,0
24120000	Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію	2 600 000,0		2 600 000,0
24130000	Збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження	100 116,4		100 116,4
24140000	Збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій	4 807 056,9		4 807 056,9
24140100	Збір з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню	1 328 952,9		1 328 952,9
24140200	Збір з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння	48 772,6		48 772,6
24140300	Збір при відчуженні легкових автомобілів	1 114 014,1		1 114 014,1
24140500	Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна	390 378,4		390 378,4
24140600	Збір з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку	1 924 938,9		1 924 938,9
24150000	Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності	1 452 975,1	907 238,5	545 736,6
25000000	Власні надходження бюджетних установ	13 533 551,7		13 533 551,7
25010000	Плата за послуги, що надаються бюджетними установами	13 490 765,7		13 490 765,7
25020000	Інші джерела власних надходжень бюджетних установ	42 786,0		42 786,0
30000000	Доходи від операцій з капіталом	785 917,0	53 256,9	732 660,1
31000000	Надходження від продажу основного капіталу	10 642,0	10 642,0
31010000	Кошти від реалізації скарбів, майна, одержаного державою або територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, знахідок, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі	6 142,0	6 142,0
31010100	Кошти від реалізації скарбів, які є пам'ятками історії та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування	6 142,0	6 142,0
31020000	Надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння	4 500,0	4 500,0
32000000	Надходження від реалізації державних запасів товарів	470 000,0		470 000,0
32010000	Надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву	460 000,0		460 000,0
32020000	Надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву	10 000,0		10 000,0
33000000	Надходження від продажу землі і нематеріальних активів	305 275,0	42 614,9	262 660,1
40000000	Офіційні трансферти	680 464,3	136 982,5	543 481,8
42000000	Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	680 464,3	136 982,5	543 481,8
42010000	Кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту та персоналу у миротворчих операціях	157 942,3	136 982,5	20 959,8
42030000	Надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу	522 522,0		522 522,0
50000000	Цільові фонди	537 147,1		537 147,1
50070000	Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів	167 800,0		167 800,0
50080000	Збір за забруднення навколишнього природного середовища	369 347,1		369 347,1