6. Загальна характеристика прийнятих конструктивно - технічних рішень

В пояснювальній записці студентів ОКР „бакалавр” повинно бути детально розроблені конструктивні рішення будівлі, а технічні рішення наводяться стисло.

В пояснювальній записці студентів ОКР „спеціаліст” повинно бути детально розроблені як конструктивні рішення будівлі, так і технічні рішення .

В пояснювальній записці дається перелік офіційних документів та інших матеріалів, що були покладені в основу розробки конструктивно-технічної частини дипломного проекту.

6.1.Характеристика прийнятого конструктивного рішення

6.1.1. Дати визначення конструктивної схеми будівлі, що проектується :

• з несучими стінами /повздовжними, поперечними, повздовжно–поперечними/, збірними перекриттями.

• з неповним каркасом,

• з несучим монолітним каркасом та само несучими стінами або не несучими стінами, збірним або монолітним перекриттям

• з несучим каркасом та колонами, пілонами ( діафрагмами) жорсткості, з монолітною несучою плитою перекриття

• із стовбуром жорсткості та поверхами – консолями,

• із стовбуром жорсткості та поверхами – мостами та інше...

6.1.2. Привести геометричні розміри та вказати величини кроку несучих елементів та прогонів будівлі в поздовжньому та в поперечному напрямку.

6.1.3 Визначити місця розташування деформаційних швів та пояснити їх призначення.

6.1.4. Показати висоту поверхів різного призначення.

6.1.5. Навести тип фундаментів та їх конструкції

За матеріалом, що застосовується та по типу виконання можуть бути -залізобетонні збірні, залізобетонні монолітні, цегляні, бутові, та інші.

За прийнятим конструктивним рішенням:

• стрічкові,

• стовпчасті,

• ізольовані під окремі колони,

• палеві з розтверком (забивні, буро набивні)

• суцільна залізобетонна монолітна плита та інші...

6.1.6.. Цоколь - за матеріалом, що застосовується: цегляний, бутовий, бутобетон ний, залізобетонний або інший.

За характером їх виконання : з цегляної кладки, монолітний чи збірний.

6.1.7. Стіни.

З дрібно розмірних конструктивних елементів :

• Дерев’яні (з колод, з брусів, каркасні, каркасно щитові та інші...),

• Цегляні – звичайні (з монолітної чи дірчатої цегли), або ефективні (з колодязної кладки, з термовкладишами та інші...);

• з легких бетонних блоків,

• із шлакобетонних каменів,

• із керамічних каменів

• сандвіч-панелі та інші...

З крупно розмірних конструктивних елементів заводського виготовлення (панельні):

• одношарові,

• двошарові,

• багатошарові,

з декоративним облицюванням :

• з бетону звичайного, декоративного, кольорового і т. п...

• з кераміки,

• з металу (типа сендвіч),

• з пластмас,

• з скла (типа сендвіч) та інше...

Стіни пошарової збірки ( фасадні системи, що вентилюються ) :

• з облицюванням пластиком,

• з облицюванням металом,

• з облицюванням склом.

6.1.8. Вертикальні комунікації

• Сходи, матеріал та конструктивне вирішення (монолітні, збірні, марші та площинки, марші та напівплощинки, косоурні з набірними сходинками, дерев’яні тетивні, дерев’яні косоурні та інші...),

• Драбини пожежні, пожежно-евакуаційні та технологічні,

• Ліфти,

• Ескалатори.

6.1.9. Перегородки

• цегляні оштукатурені з двох боків,

• дерев’яні (каркасні та без каркасні) оштукатурені з двох боків,

• з гіпсобетонних каменів,

• панельні,

• гіпсоркартонні по металевому каркасу

• пересувні та інші...

6.1.10. Перекриття :

• (залізобетонне монолітне, залізобетонне збірне - з залізобетонних кругло пустотних чи ребристих плит перекриття, по дерев’яних та металевих балках).

6.1.11. Дахи, :

плоскі, що вентилюються, з покрівлею з рулонних матеріалів:

• що експлуатуються,

• що не експлуатуються.

зі схилами (на дерев’яних, залізобетоних або металевих кроквах ) та покрівлею:

• з черепиці керамічної,

• з металочерепиці,

• з рубероїду,

• з гнучкої черепиці,

• з металу (типу сандвіч), з покрівельного заліза та інші...

6.1.12. Балкони та лоджії, козирки – з монолітного (збірного) залізобетону, металеві та інші.

6.1.13. Гідроізоляція фундаментів, стін, покрівлі(з руберойду, з поліетиленової плівки) в два, три шари.

6.2.Характеристика технічних рішень.

Вказати місця розташування теплопунктів, вентиляційних камер, електрощитових, інших технічних приміщень.

6.2.1. Опалення та його забезпечення

• водяне – центральне або місцеве (від приватного котла чи то від сонячного радіатора),

• парове центральне (в промисловому будівництві),

• електричне,

• газове,

• пічне (з опаленням вугіллям, газом...).

6.2.2. Вентиляція та її забезпечення

6.2.1. Природна:

• організована (через систему витяжних колодязів) – туалет, ванна, пральня, кухня та інші...

• не організована (через нещільності в будівельних конструкціях та відповідні отвори в вікнах та дверях) – в житлових приміщеннях.

6.2.2. Примусова :

• Приточно – витяжна, що організована з одночасним застосуванням приточних та витяжних вентиляційних установок та приточних і витяжних каналів.

• Приточна, що організована з застосуванням приточних вентиляційних установок та каналів. Вихід відпрацьованого повітря здійснюється через відкриті пройми та нещільності в будівельних конструкціях.

6.2.3. Комбінована – вентиляція, що складається з природної та примусової одночасно.

6.2.4. Вказати місце розташування вентиляційних камер та місць забору повітря.

6.2.5. Водопостачання :

• від міської мережі,

• із власної свердловини,

• від колодязя.

Особливості водопостачання в висотних будівлях. – організація технічних поверхів. Вказати їх кількість та обладнання.

6.2.6. Каналізація

6.2.7. Побутова :

• централізована, в загальноміську каналізаційну мережу,

• місцева, з приватними очисними спорудами на території об’єкту.

6.2.8. Дощова :

• організована в загальноміську липневу каналізацію;

• природна, що реалізована за рахунок найпростіших засобів вертикального планування території;

• комбінована, що складається з організованої та природної.

Відзначити особливості вирішення каналізації висотних будівель.

6.2.9. Електропостачання

• централізоване (від центральної /міської, селищної.../ мережі електропостачання),

• місцеве (від сонячних батарей, від приватного генератора)

• комбіноване, що поєднує центральне та місцеве.

6.3. Протипожежні заходи.

Пожежна безпека будівель та споруд включає об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, що забезпечують протипожежний захист будівель. Таким чином, при виконанні дипломного проекту студент закріплює свої знання та уміння розробки технічних рішень по протипожежному захисту будівель.

Суть об’ємно-планувальних рішень будівель зводиться до розміщення в них приміщень, які б відповідали протипожежним, технічним, економічним, естетичним та іншим вимогам.

Конструктивні рішення будівель дуже різнобічні і отримують достатню розробку в державних будівельних нормах (ДБН). До їх числа відносять такі, що забезпечують опір займистості будівельних конструкцій, їх вогнестійкість, галузь застосування в будівлях того чи іншого призначення.

Вогнестійкість конструкцій передбачає їх несучу та огороджуючу здатність протягом відповідного часу і встановлюється будівельними нормами .

Окрім цього пожежна безпека будівель значною мірою визначається спеціальними протипожежними конструкціями, що використовуються при будівництві будівель. Серед них протипожежні стіни, перегородки, перекриття, двері тощо. Функції протипожежного захисту виконують також автоматика пожежогасіння, водяні завіси тощо.

У зв’язку з цим суттєве значення має влаштування у будівлях пожежних відсіків, розміщення споріднених за функціями операцій по горизонталі та вертикалі будівлі, розміщення евакуаційних виходів із приміщень та з будівлі в цілому.

При проектуванні будівель, споруд, виробництв, генпланів, при будівництві об'єктів, на діючих підприємствах і в населених пунктах проектувальник повинен враховувати всі вимоги згідно ДБН В 1.1-7-2002 „Пожежна безпека об’єктів будівництва”:

- обмеження поширення пожежі в будинках;

- забезпечення безпечної евакуації людей;

- обмеження поширення пожежі між будинками.

6.3.1. Обмеження поширення пожежі в будинках

Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:

• втрати несучої здатності (R);

• втрати цілісності (Е);

• втрати теплоізолюючої здатності (І).

Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню (М).

За межею поширення вогню будівельні конструкції підрозділяють на три групи:

М₀ (межа поширення вогню дорівнює 0 см);

М₁ (М  25 см – для горизонтальних конструкцій; М  40 см – для вертикальних конструкцій);

М2 (М  25 см – для горизонтальних конструкцій; М  40 см – для вертикальних конструкцій).

Вогнестійкість будівлі (здатність будівлі вцілому чинити опір руйнуванню в умовах пожежі) характеризується ступенем вогнестійкості.

По вогнестійкості всі будівлі та споруди діляться на ступені вогнестійкості I, II, III, IIIа, IIIб, IV, IVа, V (додаток А).

Основною задачею проектувальника при розробці проекту є забезпечення належного протипожежного захисту будівель, споруд. А саме :

- вибір необхідної вогнестійкості будівельних конструкцій;

- правильне планування приміщень і будинків з урахуванням рельєфу місцевості, рози

вітрів, мінімальних відстаней між будинками, об’ємно – планувальних рішень;

- влаштування протипожежних перешкод ;

- противибуховий захист будівель;

- обмеження кількості речовин і матеріалів на відкритих складах, у будівлях та

спорудах.

Несучий каркас житлових та громадських висотних будинків слід проектувати з монолітного залізобетону або сталевих конструкцій з вогнезахистом їх конструкційними матеріалами. При цьому довговічність зазначених конструкцій та вогнезахистних матеріалів повинна відповідати розрахунковому терміну експлуатації будинку до капітального ремонту.

Висота житлових поверхів повинна бути від підлоги до підлоги не більше 2,8 м, висота приміщень від підлоги до стелі – не менше 2,5 м. Висота коридорів в середині квартир повинна бути не менше 2,1 м. Висота технічного поверху визначається в кожному окремому випадку, в залежності від виду устаткування і комунікацій, розташованих в об’єму технічного поверху, з урахуванням умов їхньої експлуатації.

Шахти ліфтів не повинні бути розміщені суміжно з житловими кімнатами.

В місцях перепадів висот покрівлі більше, ніж 1 м, слід передбачати зовнішні пожежні сходи, незалежно від висоти будівлі.

6.3.2. Забезпечення безпечної евакуації людей

Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на:

- створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі;

- правильне планування шляхів евакуації;

- достатня кількість евакуаційних виходів, їхня довжина, ширина, висота, кількість сходів і сходових клітин ;

- відповідна вогнестійкість евакуаційних шляхів і виходів ;

- обмеження висоти, поверховості і площі будівель;

- забезпечення незадимлюваності шляхів евакуації.

- влаштування доріг, під’їздів до будинків.

У житлових висотних будинках евакуацію людей з поверхів слід передбачити не менш ніж по двох незадимлювальних сходових клітках. У громадських будинках з кожного поверху слід передбачати вихід на незадимлювані сходові клітки.

На рівні 1-го поверху виходи із сходових кліток необхідно виконувати безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного переносу на носилках людини.

Якщо сходові клітки мають сполучення між собою через коридор, то такий коридор має поділятися на ділянки протипожежними дверима.

Відстань від дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу передбачати не більше 12 м. Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше 40 м, а від крайньої точки тупикової частини коридору – не більше 10 м.

Ширину маршів і площадок сходових кліток будинків передбачати не менше 1,2 м. Зазор між маршами 100 мм (у світлі). Ширина сходових площадок повинна бути не меншою за ширину маршу, а перед входами до ліфтів з розтульними дверима - не меншою за суму ширини маршу та половину ширини дверей ліфта (але не менш як 1,6 м).

Проміжні площадки у прямому сходовому марші повинні мати ширину не менше 1 м.

Ухил сходів (сходових маршів) повинен бути не більш як 1:1; ширина проступів - не менш як 0,25 м, а висота східця - не більш як 0,22 м.

Сходові клітки повинні мати вихід назовні на прилеглу до будинку територію безпосередньо або через вестибюль (фойє) першого поверху. При цьому вестибюль (фойє) слід відокремлювати від коридорів перегородками з дверима.

Висота та ширина шляхів евакуації встановлюється відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина – 1,0 м.

Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.

6.3.3. Обмеження поширення пожежі між будинками

Для створення умов із попередження виникнення, обмеження поширення й успішного гасінню пожеж при проектуванні генеральних планів необхідно враховувати наступні фактори:

- взаємне розташування будівель і споруд з урахуванням зонування, рози вітрів і рельєфу місцевості;

- відповідність протипожежних розривів між будівлями і спорудами вимогам пожежної безпеки;

- наявність в'їздів на територію і під'їздів до будівель і споруд;

- правильність розміщення інженерних мереж;

- забезпеченість протипожежним водопостачанням;

- необхідність влаштування пожежного депо.

У житлових кварталах передбачають в'їзди на їхню територію або наскрізні проїзди в будинках на відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній забудові – до 180 м. При цьому до груп житлових будівель влаштовуються основні проїзди шириною смуги руху 3,75 м, а до окремо розташованих будинків - другорядні проїзди шириною не менше 3,5 м. На другорядних проїздах влаштовують роз'їзні площадки шириною 6 м і довжиною 15 м на відстані не більше 75 м одна від одної.

Тупикові проїзди повинні мати довжину не більше 150 м і закінчуватися розворотними майданчиками.

При проектуванні проїздів до житлових будівель для доступу пожежних автодрабин у квартири відстань від краю проїзду до стіни будинку приймається 5-8 м для будівель до 9 поверхів, 8-10 м - для будівель більше 9 поверхів. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. В зоні між будинком і проїздом, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередач і рядкова посадка дерев.

Додержання протипожежних розривів, що вимагаються будівельними нормами, є основним засобом попередження розповсюдження пожежі в поселеннях. Мінімальні протипожежні відстані між житловими та громадськими будівлями приймаються в залежності від їх ступеня вогнестійкості за вимогами будівельних норм. Відстань між будівлями приймається у світлі між зовнішніми стінами.

Відстань від міських поселень до лісових масивів повинна бути не менше 50 м. Відстань від сільських поселень - не менше 20 м для листяних порід, 50 м для змішаних і 100 м для хвойних порід.

Ділянки гаражів-боксів і автостоянок постійного зберігання треба проектувати з окремими в’їздами і виїздами завширшки 3,5 м. На кожну групу в 200-250 машин необхідно передбачити запасний в'їзд завширшки 3,5 м.

Для врахування всіх вимог протипожежного захисту будівель при виконанні дипломної роботи студент повинен користуватися ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.

6.4. Охорона навколишнього середовища.

В записці треба зазначити, як впливає об’єкт проектування на навколишнє середовище, які будуть закладені методи мінімізації цього впливу.