1. Цілісність – у результаті взаємодій організмів між собою та факторами неживої природи виникають потоки енергії і колообіг речовин, які об’єднуютьїх у єдине ціле

2. Здатність да самовідтворення

3. Стійкість

4. Саморегуляція

Порушення взаємозв’язків в екосистемах може призвести до порушення саморегуляції і небажаних наслідків.

Ланцюг живлення – це послідовність взаємопов’язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної реовини, де кожна попередня ланка є поживою для наступної (трофічний рівень).

Автотрофи

рослини

продуценти

Гетеротрофи

І порідку

Рослиноїдні тварини (фітофаги)

консументи

Гетеротрофи

ІІ порідку

м’ясоїдні тварини (хижаки)

консументи

Міксотрофи

Сапротрофи – руйнівники

редуценти

У біогеоценозах енрегія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних сполук.далі вона проходить через організми консументів та редуцентів, але на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.

Енергія в біогеоценозах ніби поділяється на два потоки:

• Починається з живих організмів – продуцентів – пасовищний тип (ланцюг виїдання);

• Від мертвої органіки – детритний тип (ланцюг розкладання)

У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо одини від одного, а переплітаються між собою, формуючи трофічну сітку. Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість біогеоценозів – при втраті однієї ланки, організми здатні переключатись на інші об’єкти харчування.

Правило екологічної піраміди – на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси і енергії, які запасаються за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (в середньому на 5-10 разів). Екологічна піраміда – це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення. Ланцюг живленя в середньому складаєтся з 4-5 ланок, оскільки при переході з одного рівня на інший втрачаєтсья до 90% tythu gjживних речовин.

Задача.

Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, скільки гектарів біогеоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон→риба→тюлень. Маса тюленя 300кг, з яких 60% - вода. Суха маса планктону з 1м² становить 600г.

Розв’язок:

1. Визначаємо суху масу тюленя:

300 кг – 100%

Х кг - 40%

2. На підставі правило екологічної піраміди визначимо, скільки потрібно планктону, щоб прогодувати тюленя:

планктон → риба → тюлень

12000кг 1200кг 120кг

3. Визначимо площу даного біогеоценозу, якщо відомо, що суха маса планктону з 1м² становить 600г.

1 м² - 0,6 кг

Х - 12000 кг

Відповідь: необхідно 2 га планктону.

Зміни екосистем.

Причини змін екосистем:

1. Зміни, викликані життєдіяльністю організмів;

2. Фактори фізичного середовища.

Жодна з екосистем не існує вічно – рано чи пізно вона змінюється іншою.

Сукцесія – послідовна, необоротна, спрямована заміна однієї екосистеми іншою:

1. Первинні – починаються на позбавлених життя місцях (проростання перших мохів та рослин на відвалах пустої породи біля шахт, заростання рослинністю дна осушеного водоймища);

2. Вторинні – розвиваються на місці сформованих екосистем після їх порушення (утворення рослинного покриву після спалювання сухої трави, заростання вирубок кущами та акаціями без втручання людини).

Агроценоз – це штучна екосистема, угруповання рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, створене для отримання сільськогосподарської продукції, яке регулярно підтримується людиною. Штучні екосистеми характеризуються такими самими показниками, що і природні. Вони мають таку саму структуру, тільки обов’язковою ланкою харчового ланцюга є людина.