Тема: Екологічна характеристика виду.

Мета уроку:

Обладнання та матеріали:

Базові поніття та терміни:

План.

1. Поняття та структура виду.

2. Критерії виду.

3. Популяція.

4. Популяційні хвилі.

1. Поняття та структура виду.

Вид – це сукупність особин, подібних за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що заселяють певну частину біосфери – ареал, вільно схрещуються і дають плодюче потомство.

Вид – це основна структурна і таксономічна одиниця в системі живої природи. У природі усі види існують у формі популяцій.

Критерії виду

(характерні для виду ознаки та властивості)

	Критерій	Вовк	Собака
1 2 3 4 5 6	Морфологічний Фізіологічний Біохімічний Генетичний Географічний Екологічний	+ +   + +	+ +   + +
		Canus canus	Canus domestikus

Існують види – двійники, які мають сході морфологічний, фізіологічний, географічний критерії, але розрізняються кількістю і будовою хромосом, а саме генетичним та біохімічним критеріями.

Структура виду:

Вид

підвид підвид підвид (кількість підвидів залежить

від обсягу ареалу)

популяція популяція популяція популяція популяція

(кількість популяцій залежить від різноманітності умов довкілля)

Популяція – сукупність особин одного виду, відносно ізольована від подібних сукупностей того самого виду, яка тривалий час займала певний простір та відтворювала себе протягом великої кількості поколінь.

Популяція – форма існування виду, одиниця еволюції, яка здатна підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати.

Показники, що характеризують популяції:

1. чисельність – кількість особин в її складі;

2. суцільність – середня кількість особин на одиницю площі, об’єму;

3. біомаса – маса особин на одиницю площі, об’єму;

4. народжуваність – кількість особин, які народжуються за одиницю часу;

5. смертність – кількість особин, які гинуть за одиницю часу;

6. приріст – різниця між народжуваністю та смертністю;

7. ареал – територія, яку займає популяція.

Особливості структури популяцій:

1. статева – співвідношення особин різних статей;

2. вікова – залежить від співвідношення особин різного віку;

3. просторова – розподілення особин по території, яку вони займають. Просторова структура популяції має пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше використовувати ресурси середовища існування.

Кожен вид організмів у процесі історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, в тому числі і з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу – екологічну нішу.

Екологічна ніша – це просторове і трофічне положення популяції певного виду в біогеоценозі, компоекс його взаємозв’язків з іншими видами і вимог до умов довкілля.

Популяційні хвилі – хвилі життя – це хвильове збільшення чисельності, суцільності та біомаси популяції за певні повторювані періоди часу:

• сезонні – обумовлені особливостями життєвих циклів або сезонними змінами кліматичних факторів (розмноження комах);

• несезонні – обумовлені змінами різноманітних екологічних факторів: кліматичних, біотичних, антропогенних (нашестя сарани).

Приріст :

• позитивний – інтенсивність нарожуваності перевищує смертність;

• негативний – смертність превищує народжуваності.