5.7 Хотинстна війна (1620- 1621рр.)

1620р. Туреччина починає війну проти Польщі. У складі турецько царського війська було близько 100 тис. чоловік. Армію очолив Іскан-паша. Проти турецько - татарської армії виступило польське військо тис. осіб) під командуванням коронного гетьмана С. Жолкевського. Пі­дійшовши до Ясс він сподівався на допомогу молдавського господаря Граціана, але той не виступив проти турок.

Жолкевський вирішив воювати без козаків, гоноровито заявивши : «Не хочу я з Грицями воювати, нехай ідуть до ролі (землі) альбо свиней пасти».

Війська зустрілися біля молдавського села ІДецори 20 вересня 1620р. Польське військо було повністю розгромлено. Жолкевський загинув, його відрубану голову настромлену на спис, було виставлено біля намету туре­цького паші, а потім відправлено султанові у Константинополь.

Польський гетьман Станіслав Конецпольський та інші польські воє­начальники потрапили в полон. У цій битві загинув батько Б. Хмельниць­кого, а він сам потрапив у турецький полон, з якого через два роки його викупили.

Турецько - татарське військо вісля своєї перемоги спустошило По­ділля та Західну Україну. У відповідь на турецьку агресію козаки прово­дять ряд морських походів.

Взимку 1620 - 1621 рр. вони напали на Білгород - Дністровський, Килію й визволили 3 тис. невільників, що потрапили в полон під Цецо­рою. У травні 1621р. козаки в бою з галерами під Трапезундом розбили турок. У першій половині липня 1621р. 150 чайок і інших човнів розбили турецький флот на Чорному морі,спалили в Стамбулі вежу замка Єдикуле, спустошили узбережжя під Галатою.

Навесні 1621р. 160 тис. турецька армія, під проводом султана Османа П при 260 гарматах та 4 бойових слонах для залякування «невірних», а та­кож 60 тис. татар вирушили, щоб довершиш розпочатий розгром.

Польський уряд, залишившись без армії звернувся по допомогу до козаків. Запорізькі кзаіси 15-17 червня 1621р. на Раді в урочинці Суха Діброва ухвалили рішення надати поміч у боротьбі проти «бусурманів» і одночасно, аби домогтися в цій ситуації своїх вимог щодо розширення ко­зацьких прав та затвердження нововисвяченої вищої православної ієрархії в Україні відрядили до короля посольство на чолі з П. Сагайдачним.

Улітку 1621р. 40 тис. козаків на чолі з запорозьким гетьманом Я. Бо­родавкою рушили до Молдови. Польському уряду вдалося зібрати армію в 32 тис. чол.. з 38 гарматами.

У серпні 1621р. коли козаки готувалися для з'єднання ■ військом у козацький табір під Могилів (нині Могилів - Подільський ницької обл .) прибув з Варшави П. Сагайдачний. Він повідомив козакам про обіцяні королем українським козакам пільги за участь у війні проти Туреччини.

Козаки невдоволені невдалим керівництвом Я. Бородавки у молдав­ському поході скликали Раду яка скинула його з гетьманства та засудила до смерті. Новим гетьманом знову обрали П. Сагайдачного.

Головним пунктом бойових дій стала Хотинська фортеця. 1 вересня 1621р. козацьке військо прибуло під Хотин.

Наступного дня сюди підійшли турки й татари, які зразу же ударили на позиції козаків, сподіваючись, що ті ще не встигли як слід укріпитися. Проте, зазнали великих утрат і змушені були відступити. Надалі турецька армія практично безперервно здійснювала атаки на козацький табір, не­безпідставно вважаючи, що розбивши його, легко впорається з поляками.

Козаки ж у свою чергу робили сміливі вилазки у ворожий стан і на­віть мали можливість під час однієї із них цілковито розгромити турків, але у вирішальний момент, коронний гетьма Ходкевич, який очолював польсь­ке військо, наказав припинити бій, посилаючись на приближення ночі.

Про значення козаків у воєнних діях свідчить той факт, що султан оголосив, що не буде їсти й пити поки не покінчить з ними, та пообіцяв заійни ітня