4.8 Освіта і наука

В цей період зростає зацікавленість українців до своєї історії, мови, культури, науки. Велика кількість вихідців з України навчалися у Західній Європі.

У Краківському університеті вихідці з України навчалися з часу його заснування (1364). Лише в XV - XVI ст. тут отримали освіту 800 україн­ців. Вчилися українці у Сорбонському університеті (Париж), в університе­тах Німеччини: Лейпцизькому, Віттенберзькому, Гейдельберзькому. Українські студенти були в Італії - у Болоньї та Падуї. Так, у списках Па­ду анського університету XVII ст. було понад 2 тис. українців.

Виходець з України Юрій Дрогобич став доктором медицини та фі­лософії у Болонському університеті і у 1478 - 1482 рр. читав там лекції з математики.

Лукаш із Нового Града був магістром та викладачем Краківського університету. У цьому університеті у XV ст. працювали ІЗ професорів-у країн ці в. Павло Русин з Кросна постійно у працях наголошував на своє українське походження, викладав у Кракові університетський курс римсь­кої літератури, писав вірші, що мали вплив на розвиток польської і украї­нської культури.

В умовах іноземного панування в Україні виникають школи-грамоти. Перша українська школа виникла у Львові в 1546 р. Такі школи згодом з'явилися у м. Красногтаві в Галичині та на Правобережжі. Відк­ривали їх переважно при церквах і монастирях де викладачами були цер­ковнослужителі. Навчали дітей письму, читання, арифметиці, молитви, співу.

Першим вищим навчальним закладом в Україні стала Острозька ака­демія (колегіум) яку у 1576 - 1577 рр. заснував князь Костянтин Острозь­кий. Цей навчальний заклад згодом піднявся до рівня європейських акаде­мій. Викладачами там працювали такі вчені як: Тимофій Михайлович, Ва­силь Суразький, Кирило Лукаріс, Дем'ян Наливайко, Ян Лябош та ін.

Найбільша заслуга в національно - культурному піднесенні кінця XVI - початок XVII ст. належала братствам. Наприкінці 1585 р. оформилося Ус­пенське братство у Львові, Рогатині та Красноставі (1589), Бресті та Городку (1591), Комарні (1592), Києві (1615), Луцьку (1617), а також інших містах Першим ректором Львівської братської школи став відомий учений Іов Бо рецький, а викладачами - брати Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило цький, Памво Берінда та ін. У цих школах навчалися діти заможних міщан, козаків нижчого духовенства, дрібної шляхти, старшин, а також сироти.

Митрополит Петро Могила також заснував школу при Києво - Пе-черській лаврі. У 1622 ця школа і Київська братська школи були об'єднані у Києво - Могилянський колегіум, який згодом був перейменований в академію.

Так українські братства започаткувати вищу освіту в Україні.

Чимала підтримка школам в Україні йшла з боку заможних людей. Так богата, освічена й інтелігентна жінка Галашка Гулевичівна в 1615 р. урочисто передала свою спадкову землю в Києві на Подолі у власність братства. Палким прихильником національно - освітнього руху був геть­ман Петро Сагайдачний.

У 1620 р. він з усім козацьким військом вступив до Київського братст­ва, став опікуном братської школи, особисто дбав про її розвиток. Мзйже всі свої кошти він заповів в Київській, Львівській та Луцькій школам. В Україні тривалий час працював військовий інженер із Франції Гійом Левассер де Боплан, який у 1650 р. склав «Опис України» - першу наукову працю з еко­номічної і фізичної географії України, (тут треба дати карту України).