2.6 Розрахунок сили затиску деталі з урахуванням сил, діючих у пристрої При розрахунку сил затиску визначають їх величину, місце прикладання до оброблюваної деталі і напрям.

Оброблювана деталь зовнішньою циліндричною поверхнею установлена в призмі під кутом α=90 и затиснута силою W. Провороту деталі навколо її осі

протидіють сили тертя, виникаючі на поверхні контакту деталі з установочними і затискними елементами пристосування.

Без урахування сил тертя на торці деталі:

, (2.6.1)

звідки:

. (2.6.2)

де f1 і f2- коефіцієнти тертя, f1 = f2=0,1;

К - коефіцієнт запасу, К=1,2;

W- сила затиску;

r - радіус деталі;

М – момент.

Нм

де Р - сила обробки, Р=10 Н

Схема сил затиску:

2.7 Вибір типу та розрахунок основних параметрів приводу затискного механізму (при наявності такого)

Привід головного руху верстата з ЧПУ може мати ступенчате і безступенчате регулювання частот обертання шпинделя.

При ступенчатому регулюванні застосовують автоматичні коробки швидкостей (АКШ) в сполученні з одно- або багатошвидкісними перерегульованими електродвигунами.

Безступенчате регулювання частот обертання здійснюється двигунами постійного тока з теристорним управлінням.

Такі двигуни в сполученні з упрощеними двух- трьохступенчатими коробками швидкостей найбільш розповсюджені в приводах головного руху верстатів з ЧПУ.

Перевага такого приводу: простота конструкції і легкість управління.

Шпинделі верстатів з ЧПУ виконують точними, жорсткими, з підвищеною зносостійкістю шийок, посадочних і базуючих поверхонь.

У нашому випадку застосовується гвинтовий привід. Гвинтовий ручний привід приміняють в верстатних пристроях тому, що вони прості і надійно закріплюють оброблюєму деталь. Недоліки гвинтових затисків: великкий допоміжницй час, необхідний для затиску і розтиску деталі, велика затрата робочим сили, непостійність сили затиску і ймовірність зміщення деталі від сили тертя на торці гвинта.

Гвинтовий затиск приміняють при ручному закріпленні деталей в пристроях, а також в пристроях механізованого типу і при затиску деталей в пристроях –супутниках, приміняємих для деталей, оброблюємих на автоматичних лініях.

Закріплення оброблюємих деталей гвинтовим затиском в пристроях виконують ключами, ручками, гайками, гайками – головками, установленими на кінці гвинта. Затискні гвинти і гайки виготовляють із сталі 35 і 45 з тведістю НRC 30 – 45 і точністю різьби по 3-му класу.

Розрахунок гвинтового затиску. Сила, необхідна для затиску деталі гвинтовим затиском, залежить від довжини рукоятки і величини прикладеної до неї сили, форми затискного торця гвинта і виду різьби.

Схема для розрахунку сили затиску передаваємої гайкою з рукоятки:

Схема для розрахунку сили затиску передаваємої гайкою 3 ключем:

Сила затиску привода:

, Н (2.7.1)