2.3 Вибір схеми базування і установчих елементів пристроя

Базою називають поверхню, заміняючу її сукупність поверхонь, вісь, точку деталі чи збірної одиниці, по відношенню до яким орієнтуються інші деталі виробу або поверхні деталі, оброблюємі чи збираємі на одній операції (ГОСТ21495 – 76).

Вибираємо схему базування для деталі «Шток вилки» методом по зовнішній циліндричній поверхні і торцю.

На приведених схемах опорною базою є т.1, а двійною направлюючою базою є т.2,3,4,5.

У нашому випадку базування заготовки у пристрої виконується у призмі, деталь фіксується притискачем.

Схема базування деталі у пристрої:

Виходячи з вище наведених даних формула базування заготовки в пристрої наступна:

1↕z (явна точка)

2,3,4,5↕x,y (явні точки)

6(z (уявна точка)

1+4+1=6.

2.4 Розрахунок похибки установки (базування) деталі у пристрої

Похибка базування- відхилення фактично наступного положення заготовки чи виробу при базуванні від потрібного.

В процесі обробки заготовки виникають відхилення від геометричної форми і розмірів, задані кресленням, які повинні знаходитися в межах допусків, визначаючих найбільші допустимі значення похибок розмірів і форми заготівки чи деталі.

Кінцева, чи сумарна, похибка по будь-якому розміру чи формі складається з первинних похибок, які утворюються з похибок установки заготовки, наладки верстату і самої обробки.

У нашому випадку кут призми α=90º, отже при такому куті погрішність базування рахується за формулами:

Ɛб1=1,21δD;

Ɛб2=0,2δD;

Ɛб3=0,7δD,

де δD – допуск на діаметр вала, δD=0,045.

Схема похибки базування:

Розрахунок похибки базування:

Ɛб1=1,210,045=0,05

Ɛб2=0,20,045=0,009

Ɛб3=0,70,045=0,03.

2.5 Розрахунок режимів різання на операцію

В даному випадку розраховуємо режими різання для фрезерної операції.

Визначаємо глибину різання, припуск знімаємо за 1 прохід, тому:

t=h (2.5.1)

t=4,5мм.

Вибираємо подачу на зуб фрези:

S=0,18мм/об; Sz=0,09мм/зуб

Визначаємо швидкість різання

, м/хв; (2.5.2)

де Cv – фізико-механічні властивості матеріалу заготовки;

T – період стійкості фрези;

t - глибина різания, мм;

Sz - подача на зуб, мм/зуб;

B - ширина фрезерування, мм;

z - число зубців фрези, z=2;

q, m, x, y, u, p –показники ступеню;

D – діаметр інструменту, мм;

Кv – загальний поправочний коефіцієнт.

Cv=46,7

х=0,5

m=0,33

q=0,45

y=0,5

u =0,1

p=0

T=80

Kv = Kmv Kпv Kиv; (2.5.3)

Kmv= К

Kv=1,07 1 1=1,07

м/хв

Визначаємо частоту обертів шпинделя:

, об/хв (2.5.4)

об/хв

Корегуємо частоту:

об/хв

Визначаємо дійсну швидкість фрезерування:

, м/хв (2.5.5)

м/хв

, м/с (2.5.6)

м/с

Визначаємо хвилинну подачу:

, мм/хв (2.5.7)

мм/хв

Визначаємо силу різання:

, Н (2.5.8)

де Сp – фізико-механічні властивості матеріалу заготовки;

n – частота обертів фрези.

Cp=68,2

x=0,86

q=0,86

y=0,72

w=0

u=1

(2.5.9)

Н

Визначаємо обертальний момент:

, Нм (2.5.10)

Нм

Визначаємо потужність необхідну на різання:

, кВт (2.5.11)

кВт

Перевіряємо чи достатня потужність приводу верстата для обробки:

кВт (2.5.12)

0,72≤6,3 , отже обробка можлива.

Визначаємо основний час:

, хв (2.5.13)

де - довжина робочого ходу;

мм – перебіг;

мм

мм

хв.