
- •1.1 Економічна сутність, види і значення собівартості продукції та її особливості в галузі рослинництва.
- •1. Ступінь однорідності витрат
- •2.Зв’язок з обсягом виробництва
- •1.2 Зарубіжний досвід виробництва продукції рослинництва.
- •1.3 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва.
- •1.4 Методичні підходи до аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва. Обчислення собівартості сільськогосподарської продукції:
- •Обчислення собівартості продукції рослинництва:
- •Обчислення собівартості технічних культур:
- •2.1 Природні та економічні умови розташування підприємства.
- •2.2 Розміри підприємства, його спеціалізація та оцінка виробничих ресурсів.
- •2.3 Аналіз основних показників рівня господарської діяльності
- •Розділ ііі. Аналіз собівартості виробництва продукції рослинництва.
- •3.1 Аналіз динаміки і виконання плану собівартості продукції.
- •3.2 Оцінка витрат виробництва за статтями та впливу факторів на формування собівартості.
- •3.3 Обгрунтування шляхів і резервів зниження собівартості продукції рослинництва.
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаної літератури
- •Додатки
Зміст
Вступ |
3
|
Розділ І. Теоретико-методичні основи дослідження аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва……………………. |
5
|
1.1 Економічна сутність, види і значення собівартості продукції та її особливості в галузі рослинництва…………………………………………. |
5
|
1.2 Зарубіжний досвід виробництва продукції рослинництва…………….. |
10 |
1.3 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва………………………………………. |
17 |
1.4 Методичні підходи до аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва………………………………………………………………..... |
19
|
Розділ ІІ. Організаційно – економічна характеристика підприємства. |
33
|
2.1 Природні та економічні умови розташування підприємства…………. |
33
|
2.2 Розміри підприємства,його спеціалізація та оцінка виробничих ресурсів………………………………………………………………………... |
36
|
2.3 Аналіз основних показників рівня господарської діяльності…………. |
42 |
Розділ ІІІ. Аналіз собівартості виробництва продукції рослинництва. |
45
|
3.1 Аналіз динаміки і виконання плану собівартості продукції………….. |
45
|
3.2 Оцінка витрат виробництва за статтями та впливу факторів на формування собівартості…………………………………………………….. |
48
|
3.3 Обгрунтування шляхів і резервів зниження собівартості продукції рослинництва…………………………………………………………………. |
52
|
Висновки і пропозиції………………………………………………………. |
57
|
Список використаної літератури…………………………………………. |
59
|
Додатки……………………………………………………………………….. |
61 |
Вступ
У кожній державі, у будь – якому суспільстві рослинницька галузь є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 50% фонду споживання формуються за рахунок продукції рослинницької галузі. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.
Однак для України, яка стала на шлях ринкової економіки рослинницька галузь має особливо велике значення тому, що вона є однією з найбільших галузей народного господарства.
За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки випускати продукції, з яким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси.
Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
Проте на сьогоднішній день ця галузь перебуває у досить важкому стані, є низько прибутковою і невисоко рентабельною. Виробники працюють в умовах ризику і невизначеності, що і спричиняє суттєвий вплив на результати господарювання. Негативний вплив на цю галузь спричиняє і стан її потенціалу, а також різні природно – кліматичні умови.
Ось чому аналіз ефективності виробництва галузей рослинництва є досить актуальною проблемою сьогодення.[3]
Для детальнішого ознайомлення з поставленими питаннями було проведено аналіз діяльності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина”.
Таким чином основною метою даної курсової роботи є проведення аналізу витрат виробництва і собівартості продукції рослинництва, а саме: вивчити фактори, що впливають на рівень динаміки продукції рослинництва, структуру витрат на виробництво продукції.
Завдання:
1. Дослідження динаміки собівартості виробництва продукції рослинництва;
2. Встановлення впливу на зміну собівартості одиниці продукції основних факторів;
3. Аналіз структури витрат виробництва і собівартості продукції в господарстві;
4. Оцінка економічної ефективності використання виробничого потенціалу на підприємстві;
5. Виявлення шляхів і резервів зниження собівартості продукції рослинництва в підприємстві.
В якості об'єкту дослідження ми взяли ТОВ "Агро-Богуславщини" Богуславського району Київської області. Інформаційним джерелом для написання курсової роботи виступають річні звіти за 2008, 2009, 2010 роки, матеріали статистичної звітності та економічний паспорт ТОВ "Агро-Богуславщина" Богуславського району Київської області.
В даній курсовій роботі використовувались логічні способи: прийоми порівняння, абсолютні та відносні величини, середніх величин, індекси.
За допомогою метода ланцюгових підстановок розраховувався вплив факторів на собівартість продукції.
Розділ І. Теоретико-методичні основи дослідження аналізу виробництва та реалізації продукції рослинництва.
1.1 Економічна сутність, види і значення собівартості продукції та її особливості в галузі рослинництва.
Обчислення собівартості продукції в сільському господарстві необхідне для планування і аналізу господарської діяльності; визначення рентабельності рослинництва і тваринництва; раціонального розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва по районах і зонах; встановлення державних закупівельних і договірних цін на продукцію. У собівартості відбивається ступінь використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, рівень господарювання.
Собівартість продукції містить різні за економічним змістом і виробничим призначенням затрати. Правильна їх класифікація має велике значення у плануванні, аналізі та обліку собівартості.
Затрати за їх значенням у виробництві продукції поділяються на основні, що безпосередньо пов’язані із здійсненням технологічних процесів у рослинництві та тваринництві, та затрати по організації виробництва і управлінню.
До основних належать:
-
затрати на оплату праці працівників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції;
-
вартість спожитих насіння, посадкового матеріалу, кормів, добрив, засобів захисту рослин і тварин;
-
затрати на оплату робіт і послуг сторонніх організацій;
-
на утримання основних засобів (амортизація, поточний ремонт, пальне і мастила, електроенергія, паливо);
-
страхові платежі;
-
втрати від загибелі худоби;
-
інші затрати.[20]
Затрати по організації виробництва і управлінню поділяються на загально виробничі (галузеві) та загальногосподарські.
Загальновиробничі - це затрати на оплату праці спеціалістів, бригадирів, завідуючих фермами, обліковців, сторожів, які обслуговують ту чи іншу галузь; охорону праці та техніку безпеки; утримання бригадних (фермерських) дворів, польових станів, кормоцехів, ветеринарних лікарень, легкового транспорту і виїзних коней; знос малоцінних предметів праці тощо.
Загальногосподарські - це затрати на основну і додаткову оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, сторожів загальногосподарських об’єктів; утримання центральної садиби, комор загального призначення, шляхів, мостів, ліній зв'язку; оплату відряджень; канцелярські, поштові, телефонні та інші витрати по управлінню; невиробничі затрати (збитки від втрат продукції, пені, штрафи, судові витрати тощо).[20]
Основні затрати за способом включення в собівартість продукції поділяються на плямі та непрямі .
Прямі затрати - це ті, що безпосередньо віднесені на певні культури, статево вікові групи худоби та птиці відповідно до облікових документів. До їх складу входить переважна більшість основних затрат, наприклад, у рослинництві - заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування і забезпечення; вартість насіння, добрив, пального і мастила, спецодягу, послуги автотранспорту. Такі затрати, як амортизація і поточний ремонт тракторів, сільськогосподарських машин, комор, розподіляються розрахунковим шляхом і вважаються непрямими.
До непрямих належать такі, що пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, і не можуть бути віднесенні безпосередньо на один продукт. Сюди входять загальновиробничі та загальногосподарські затрати і деякі основні. Так, у рослинництві загальновиробничі затрати розподіляють між культурами пропорційно до суми прямих затрат без вартості насіння, що віднесені на дану культуру. У тваринництві їх розподіляють пропорційно до суми прямих затрат без вартості кормів і відносять на певну статево-вікову групу тварин. Загальногосподарські затрати відносять на галузі рослинництва, тваринництва і промислового виробництва пропорційно до прямих затрат без вартості насіння, кормів, сировини та матеріалів.[10]
В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки: