
- •Питання №1. Два класи задач при дослідженні і створенні електромеханічних систем. Питання №2. Поняття і визначення моделі і процесу моделювання.
- •Питання №3. Основні задачі і моделі класичної електромеханіки.
- •Питання №13. Поняття генетичної інформації.
- •Питання №14. Поняття генетичної моделі та її визначення. Природа генетичних моделей.
- •Питання №15. Принцип кодування генетичної інформації. Структура і властивості генетичного коду.
- •Питання №16. Основні функції універсального коду.
- •Питання №17. Методика ідентифікації генетичного коду за заданим ем-об’єктом.
- •Питання №18. Поняття генетичної інформації. Інваріантність генетичної інформації первинного джерела поля.
- •Питання №19. Структура і основні властивості системної генетичної моделі.
- •Питання №20. Правило супідрядності в структурі генетичної моделі (генетична і фізична природа).
- •Питання №21. Періодичність структури системної генетичної моделі електромагнітних елементів.
- •Питання №22. Принцип топологічної інваріантності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №23. Принцип парності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-систем.
- •Питання №24. Принцип збереження генетичної інформації і його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №25. Поняття області існування. Метод визначення області існування класу об’єктів за заданою цільовою функцією.
- •Питання №26. Генетичні моделі мікроеволюції ем-об’єктів (поняття мікроеволюції, побудова, задачі моделювання).
- •Питання №27. Моделі макроеволюції ем-систем (поняття, побудова, задачі моделювання, підтвердження конкретності моделі).
- •Питання №28. Модель узагальненої електричної машини в періодичній структурі системної моделі.
- •Питання №29. Генетичні оператори синтезу на внутрішньовидовому рівні, та їх структурні еквіваленти.
- •Питання №30. Поняття і визначення Виду ем-систем. Класифікація Видів ем-об’єктів.
- •Питання №31. Генетична модель Виду електромеханічних систем (структура, класи задач, підтвердження коректності моделі).
- •Питання №36. Генетична модель «ідеального» гомологічного ряду ем- об’єктів.
- •Питання №37. Методи спрямованого синтезу гомологічних ем- об’єктів за заданою структурою-проторипом.
- •Питання №38. Принцип структуроутворення гібридних ем- об’єктів. Генетична модель міжвидового схрещування.
- •Питання №39. Основні класи гібридних електричних машин та їх приклади.
- •Питання №40. Рівні і моделі структурного передбачення. Подвійна природа генетичного передбачення.
Питання №36. Генетична модель «ідеального» гомологічного ряду ем- об’єктів.
Під ідеальним гомологічним рядом розуміють упорядковану сукупність ЕМ об’єктів, яка синтезована на ПДП, що входять до певної групи ГК(0.0,0.2,2.0,2.2).
Питання №37. Методи спрямованого синтезу гомологічних ем- об’єктів за заданою структурою-проторипом.
Горизонтальне перенесення інформації, вивертання машини на виворіт.
Практична реалізація методу горизонтального перенесення інформації передбачає виконання наступної послідовності алгоритмічних процедур:
-
Визначення сукупності інваріантних ознак структури-прототипу.
-
Визначення видового складу гомологічного ряду в структурі системної моделі.
-
Генерацію хромосомного набору структури-прототипу.
-
Послідовне перенесення суттєвих ознак на гомологічні структури ряду.
-
Візуалізацію і систематизацію результатів синтезу.
Практична реалізація методу просторових деформацій ґрунтується на використанні відповідної групи гомеоморфних перетворень по відношенню до відомої структури – прототипу гомологічного ряду. Тому до складу вихідної інформації має входити опис суттєвих ознак принаймні однієї структури-прототипу.
Питання №38. Принцип структуроутворення гібридних ем- об’єктів. Генетична модель міжвидового схрещування.
Гібридний вид- це еволюціонуючи сис-ма вищого рівня структурної організації, об’єкти якої хар-ся змішаною генетичною інформацією, успадкованою від геометрично споріднених ПДП з різними ел.магн. і топологічними властивостями.
В основі синтогенезу гібридних видів лежать генетичні процеси схрещування, які супроводжуються ускладненням структур і розширенням їх функціональних властивостей.
Основні задачі, що розв’язуються з викор. принципів гібридизації: синтез джерел із заданою структурою та інтенсивністю магн. поля в локальній зоні тривимірного простору; отримання складної траєкторії просторового руху рухомої частини; спрямований синтез нових класів ЕМПЕ технологічного призначення; синтез структур із розширеною областю функціонування.
Виникнення гібридних видів є результатом синтогенезу-одного з найбільш продуктивних генетичних механізмів структурної еволюції складних ЕМС. Основу гібридизації визначають процеси міжвидового схрещування, породжувальні структури яких утворюються на хромосомному рівні. Гібридні ел.мех. структури хар-ся змішаною генетичною інформацією, тому їх функціональні властивості визн. генетичними ознаками відповідних породжувальних джерел.
Концепція гібридних видів узагальнює принципи видоутворення таких функціональних класів ЕМС: багатоступеневі ЕМ із складним просторовим рухом рухомої частини, індукційні машини з поздовжньо-поперечним магнітним потоком, електромеханічні перетворювачі подвійного живлення(з суміщеними обмотками) та інших класів складних ЕМПЕ.
В основі синтогенезу гібридних видів лежать генетичні процеси схрещування, які супроводжуються ускладненням структур і розширенням їх функціональних властивостей.
Питання №39. Основні класи гібридних електричних машин та їх приклади.