
Число дійсних коренів
Число дійсних коренів з урахуванням кратності або дорівнює степеню рівняння, або на парне число менше. Будь-яке рівняння непарного степеня з дійсними коефіцієнтами має хоча б один дійсний корінь.
У багатьох випадках число дійсних коренів рівняння з дійсними коефіцієнтами можна визначити за правилом Декарта. Перш ніж сформулювати це правило, зробимо деякі зауваження.
1. Ми будемо розглядати кількість змін знаків у даній упорядкованій скінченній послідовності дійсних чисел
(64)
розуміючи під цим кількість пар сусідніх чисел цієї послідовності, які мають протилежні знаки.
Наприклад,
у послідовності
є
3 зміни знаків, а в послідовності
є 0 змін знаків.
Якщо
які-небудь з чисел
дорівнюють 0, то при підрахунку числа
змін знаків їх до уваги не беруть.
Зауважимо,
що коли
перше й останнє числа
і
даної послідовності мають однакові
знаки, то кількість змін знаків у
послідовності (64)
парна; якщо ж
і
мають протилежні знаки, то кількість
змін знаків непарна.
2. Припускатимемо, що розглядуваний многочлен не має кратних коренів, оскільки завжди можна відокремити кратні множники.
Правило Декарта. Число додатних коренів многочлена з дійсними коефіцієнтами
(65)
дорівнює числу змін знаків у послідовності його коефіцієнтів або на парне число менше.
Зауваження.
1. Правило Декарта можна застосувати і для оцінки числа від’ємних коренів рівняння з дійсними коефіцієнтами.
2.
Коли наперед відомо, що всі корені даного
рівняння
дійсні, то правило Декарта дає точну
відповідь на питання про число дійсних
коренів, а саме: число додатних коренів
дорівнює числу змін знаків у ряді
коефіцієнтів многочлена
а число від’ємних коренів - числу змін
знаків у ряді коефіцієнтів многочлена
.
У більшості випадків наперед невідомо, чи всі корені рівняння дійсні. В зв’язку з цим правило Декарта, хоч і зручне з точки зору простоти застосування, не дає повної відповіді на питання про число дійсних коренів рівнянь з дійсними коефіцієнтами та їх розподіл між додатною і від’ємною півосями.
Відокремлення коренів методом Штурма
Далі
перейдемо до питання скільки
дійсних коренів рівняння з дійсними
коефіцієнтами лежить у довільному,
наперед заданому інтервалі
дійсної осі.
Повну відповідь на це питання дає метод Штурма.
Нехай
- деякий многочлен з дійсними коефіцієнтами,
Припустимо, що
не має кратних коренів.
Знайдемо
похідну
і побудуємо для
та
алгоритм, подібний до алгоритму Евкліда;
відмінність полягатиме в тому, що всі
остачі
ми братимемо з протилежними знаками,
тобто
Позначимо
Таким
чином, одержимо:
(66)
де
так як
і
взаємно прості (за припущенням,
не має кратних коренів) і тому
Послідовність многочленів
(67)
називається рядом функцій Штурма, або просто рядом Штурма.
У методі Штурма нас цікавитимуть не самі функції ряду Штурма або їх значення, а лише знаки числових значень цих функцій. У зв’язку з цим функції ряду (67) можна знаходити з точністю до сталого додатного множника, тобто, виконуючи ділення з остачею, домножати на сталі множники; ці множники обов’язково повинні бути додатні, щоб не змінювались знаки значень многочленів.
Введемо
поняття числа
змін знаків у ряді Штурма.
Візьмемо в ряді функцій (67)
де
- якесь дійсне число. Тоді скінченна
послідовність функцій (67) перетворюється
в послідовність чисел
,
Число
змін знаків у цій послідовності
позначатимемо через
і називатимемо його числом змін знаків
у ряді Штурма в точці
.
Основні властивості ряду функцій Штурма
Лема 1. Ніякі дві сусідні функції ряду Штурма (67) не мають спільних коренів.
Лема
2.
Якщо
є коренем однієї з проміжних функцій
ряду Штурма, то значення сусідніх з нею
функцій ряду Штурма мають у цій точці
протилежні знаки.
Лема
3.
Якщо
,
зростаючи, проходить через корінь
якої-небудь проміжної функції ряду
Штурма, але не проходить через корінь
,
то число змін знаків у ряді Штурма при
цьому не змінюється.
Лема
4.
Якщо
зростаючи, проходить через корінь
многочлена
,
то число змін знаків у ряді Штурма
зменшується на одиницю.
[Доведення самостійно. Див. Завало С. Т., Костарчук В. М., Хацет Б. І. Алгебра і теорія чисел, ч.2. – К.: Вища школа, 1976. – 384 с. – стор.332-333.]
Теорема
34 (Штурма).
Я
кщо
i
довільні дійсні числа, які не є коренями
многочленна
,
то число
дійсних коренів многочленна
в інтервалі
дорівнює
,
де
і
є число змін знаків у ряді Штурма
відповідно в точках
i
.
Зауваження
1.
Теорема Штурма справедлива і для випадку,
коли кінці інтервалу можуть бути коренями
многочлена. Тільки тоді
є число коренів не на інтервалі
,
а на півінтервалі
(або на відрізку
.
Зауваження
2.
Якщо якась з проміжних функцій ряду
Штурма
не має дійсних коренів, то можна наступних
функцій Штурма не знаходити і користуватися
в теоремі Штурма «укороченим» рядом
Дійсно, число змін знаків у «залишковому» ряді Штурма
,
(68)
є сталими
при будь-якому
.
Адже
може пройти лише через корінь проміжної
функції ряду (68), що, за лемою 3, не впливає
на число змін знаків у цьому ряді. Отже,
«залишковий ряд» (68) не впливає на різницю
.
Зауваження
3.
Якщо
має кратні корені, то остання функція
ряду Штурма
вже не є сталою. Але тоді
і можна розглянути ряд многочленів
(69)
який
вже має всі властивості, зазначені в
лемах 1-4.Через те що число змін знаків
у ряді (69) збігається з числом змін знаків
у звичайному ряді Штурма
то теорема Штурма залишається в силі.
Слід лише урахувати, що вона дає в цьому
випадку число дійсних коренів не самого
многочлена
,
а многочлена
(в якому вже немає кратних коренів),
тобто число різних
коренів многочлена
в
без урахування їх кратності.