
Існування коренів многочлена
Теорема
11
(Кронекера). Якщо
- довільний многочлен над полем
то існує розширення
поля
в якому є корінь
.
Теорема
12.
Для
будь-якого многочлена
,
існує таке розширення
поля
в якому
розкладається на лінійні множники.
Означення
17.
Поле
,
в якому многочлен
розкладається на лінійні множники,
називається полем розкладу цього
многочлена.
Означення
18.
Поле
називається алгебраїчно замкнутим,
якщо воно є полем розкладу для будь-якого
многочлена
ненульового степеня.
або
- є алгебраїчно замкнуте поле, якщо усі
корені будь-якого многочлена
належать цьому самому полю.
[
– поле комплексних чисел] – алгебраїчно
замкнуте.
Наслідок
1.
Многочлен
-го
степеня має у полі розкладу
коренів.
Наслідок 2. У полі розкладу многочлен
має канонічний розклад виду:
(24)
де
- попарно різні корені многочлена
.
Теорема
13
(Вієта). Якщо
- корені многочлена
то
(25)
(25)
Похідна від многочлена
Означення 19. Похідною від многочлена
називається многочлен
Похідну від многочлена нульового степеня, а також похідну від нуль-многочлена беруть рівною нулю.
З
означення випливає, що похідна
від многочлена над полем
є знову многочлен над полем
.
є поле характеристики 0.
Відокремлення кратних множників
Вище
(теорема 6 та її наслідки) було доведено,
що всякий многочлен над полем
можна єдиним способом подати у вигляді
добутку многочленів нижчих степенів,
незвідних у цьому полі:
.
(26)
Теорема
14.
Якщо
незвідний у даному полі
многочлен
є множником кратності
для многочлена
то він є множником кратності
для похідної
Якщо
є множником першої кратності многочлена
то він не входить у розклад похідної
на незвідні множники.
Наслідок.
Для
того, щоб многочлен
не мав кратних множників, необхідно і
достатньо, щоб
був взаємно простий із своєю похідною
.
Як ми знаємо, будь-який многочлен у даному полі можна подати у вигляді
(28).
Висновок.
У
довільного многочлена над полем
можна відокремити кратні множники за
допомогою скінченого числа раціональних
дій над деякими многочленами.
Теорема
15.
Для
того, щоб
був коренем кратності
необхідно і достатньо, щоб
(32)
Раціональні дроби. Поле раціональних дробів. Розклад раціональних дробів на елементарні
Для
будь-якої області цілісності
існує єдине поле
,
яке містить
і має ту властивість, що кожний елемент
з
можна подати як частку двох елементів
з
.
При цьому
називається полем
часток
(відношень) області цілісності
.
Теорема
16.
Для
будь-якого поля
існує єдине поле
яке містить кільце
многочленів над полем
і кожний елемент якого можна подати у
вигляді частки
,
де
(34)
називається
полем раціональних дробів над
,
а кожний його елемент – раціональним
дробом над
.
Означення
20.
Раціональний
дріб
називається правильним, якщо степінь
менший за степінь
.
У противному разі дріб називається
неправильним.
Надалі, вважатимемо, що раціональні дроби задаються нескоротними частками і що старший коефіцієнт знаменника дорівнює 1.
Лема 1.Сума правильних раціональних дробів є правильний раціональний дріб.
Означення
21.
Елементарним
дробом у полі
називається раціональний дріб виду
,
де
незвідний многочлен у полі
,
і
.
Лема
2.
Якщо
- взаємно прості многочлени над полем
і
- правильний раціональний дріб над цим
полем, то в кільці
завжди можна знайти такі многочлени
що
причому дроби у правильній частині цієї рівності правильні.
Наслідок.
Якщо
- попарно взаємно прості многочлени
над полем
і
- правильний раціональний дріб над цим
полем, то в кільці
завжди можна знайти такі многочлени
що
(37)
причому всі дроби в правій частині (37) правильні.
Лема
3.
Всякий
правильний дріб над полем
виду
де
- многочлен, незвідний у полі
,
а
можна подати як суму двох правильних
дробів над полем
виду
(38)
з
яких перший є елементарним у полі
.
Наслідок.
Кожний
правильний дріб над полем
виду
де
- многочлен, незвідний у полі
,
а
можна подати як суму елементарних дробів
у цьому полі:
(39
Теорема
18.
Будь-який
правильний дріб над полем
можна подати як суму елементарних дробів
у цьому полі.
Теорема 19. Розклад правильного раціонального дробу на елементарні дроби у даному полі єдиний.
[Доведення дивись Завало С. Т., Костарчук В. М., Хацет Б. І. Алгебра і теорія чисел, ч. 2. – К.: Вища школа, 1976. – 384 с. – стор.270-271.]
Теорема
20.
Всякий
неправильний дріб
можна подати як суму многочлена і
правильного дробу