63. Мультиплікатор видатків у відкритій економіці

У закритій економіці вся вироблена продукція продається усередині країни, і всі видатки діляться на споживання (С), інвестиції (І) і державні видатки (G). У відкритій економіці частина продукції експортується й частина продукції імпортується. Тому величину видатків нерезидентів на придбання нашого експорту й видатки на імпорт необхідно враховувати при обчисленні виробленої продукції.

Різниця між експортом і імпортом визначається як чистий експорт (X_n). Тоді основна тотожність національних рахунків приймає вид:

Y = C + I + G + X_n, де X_n = ЕХ – ІМ.

Якщо величина чистого експорту позитивна, то країна має позитивне сальдо балансу поточних операцій, якщо чистий експорт негативний, то баланс поточних операцій зводиться з дефіцитом.

З основної тотожності національних рахунків видно, що чистий експорт є найважливішим показником стану економіки. Зміни в чистому експорті можуть викликати зміни в сукупному випуску й зайнятості. Основна тотожність національних рахунків показує також взаємозв'язок між величиною сукупного випуску, внутрішніми видатками й чистим експортом, а саме:

X_n = Y – (C + I + G).

Якщо величина випуску більше, ніж внутрішні видатки, країна експортує різницю: величина чистого експорту є позитивною. Якщо величина випуску менше внутрішніх видатків, країна імпортує різницю: величина чистого експорту стає негативною.

Відповідно до кейнсіанської моделі в закритій економіці збільшення якого-небудь елемента автономних видатків (споживання, інвестицій або державних видатків) дає мультиплікативний ефект росту національного доходу (сукупного випуску).

Участь країни в міжнародній торгівлі товарами й послугами впливає на величину мультиплікатора. Для визначення величини мультиплікатора видатків у відкритій економіці необхідно ввести в аналіз функцію чистого експорту. Передбачається, що експорт не залежить від величини національного доходу країни, але залежить від доходів закордонних країн. У той же час зміна національного доходу країни впливає на її імпорт відповідно до граничної схильності до імпортування.

Функція чистого експорту має такий вигляд:

X_n = g – m′Y,

де X_n – чистий експорт;

Y – національний дохід (сукупний випуск);

g – автономний чистий експорт;

m′ – гранична схильність до імпортування.

Гранична схильність до імпортування показує, наскільки збільшується імпорт при рості національного доходу на 1 грошову одиницю:

.

Гранична схильність до імпортування, як і гранична схильність до заощадження, є «вилученням» із внутрішнього потоку видатків. У всіх наступних кругообігах видатків у відкритій економіці частка додаткового доходу, що трансформується в нові видатки, буде рівнятися: 1 – m′ – s.

Значення мультиплікатора видатків у відкритій економіці й рівноважний обсяг випуску можна одержати, вирішивши систему рівнянь:

1)  – основна тотожність національних рахунків;

2)  – кейнсіанська функція споживання;

3)  – функція чистого експорту.

,

де – мультиплікатор видатків у відкритій економіці.

Ефект мультиплікатора видатків у відкритій економіці менше, ніж у закритій, тому що видатки на імпорт, як і заощадження, губляться як компонент сукупного попиту.

На чистий експорт впливають наступні фактори:

• рівень доходів у даній країні й за кордоном. Якщо рівень доходів у країні підвищується, то зростають видатки на імпорт, чистий експорт зменшується. Якщо рівень доходів підвищується за кордоном, то зростає наш експорт і чистий експорт;

• валютний курс. Якщо курс національної валюти знижується, то вартість нашого експорту за кордоном також знижується, що приводить до збільшення експорту й, відповідно, чистого експорту;

• наявність торговельних бар'єрів. Якщо в національній економіці застосовуються міри, що обмежують імпорт (мита, квоти й т. ін.), то імпорт скорочується й чистий експорт зростає. Зміна зазначених факторів у протилежному напрямку приведе до зворотних ефектів.