27. Інфляція і безробіття

На початку XX ст. американський економіст І. Фішер розкрив взаємозв‘язок між інфляцією та безробіттям. Статистичні дані показували, що у фазі піднесення рівень безробіття знижувався, а темп інфляції, навпаки, зростав. На фазі спаду простежувався протилежний хід подій – рівень безробіття зростав, а інфляція знижувалася. У 1958 р. новозеландський економіст А. Філіпс проаналізував причини цієї динаміки в Англії протягом 1861–1913 рр. Він виявив, що заробітна плата завжди зростала, коли безробіття було малим. Зі зростанням рівня безробіття темпи приросту зарплати уповільнювалися (див. рис. 6.3).

Рисунок 6.3 – Емпірична крива Філіпса

Крива Філіпса вказує на те, що зростання грошової заробітної плати може існувати водночас зі значним рівнем безробіття. Філіпс показав, що при рівні безробіття, близькому до 5,5 % від точки, де крива Філіпса перетинає горизонтальну лінію, яка відображає нульовий темп зростання заробітної плати, починається зростання заробітної плати.

У 1960 р. американські економісти Семюельсон і Солоу дещо видозмінили криву Філіпса. Вони пов‘язали рівень безробіття з рівнем інфляції (а не з темпами зростання зарплати, вилучивши із темпів змін грошової заробітної плати темп зростання продуктивності праці). Графічно це зображувалось зміщенням початкової кривої Філіпса вниз. Нова крива Філіпса була, як і попередня, нахилена у бік зменшення. Але, на відміну від попередньої, вона перетинала горизонтальну лінію, яка відображала нульовий темп зростання цін, тобто нульову інфляцію, при нормі безробіття 2,5 % для Англії та 4 % – для США.

Рисунок 6.4 – Модифікована крива Філіпса

На рис. 6.4 модифікована крива Філіпса показана жирною лінією. Відрізок кривої, розташований ліворуч від точки N, характеризує інфляцію попиту, що є найчастіше наслідком спроб держави стимулювати високу зайнятість. Відрізок, розташований праворуч від точки N, пов‘язаний із падінням цін у період кризи надвиробництва.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:

,

де  – темп інфляції;

^е – очікуваний темп інфляції;

 – параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття. Цей коефіцієнт завжди більший від нуля;

 – збурення пропозиції;

U – рівень безробіття;

U^* – природна норма безробіття.

Другий член рівняння кривої Філіпса – показує, що відхилення безробіття від його природної норми може прискорювати або стримувати розвиток інфляції. Якщо рівень безробіття перевищує природну норму безробіття, то темп інфляції знижуватиметься. За рівня безробіття, нижчого за природний, темп інфляції зростатиме. Третій член  показує, що рівень інфляції підвищується або знижується внаслідок збурень пропозиції. За несприятливих збурень пропозиції  має позитивне значення і темпи інфляції зростають. За сприятливих збурень сукупної пропозиції  має від‘ємне значення, що уповільнює темпи інфляції.

Сучасна крива Філіпса відрізняється від виявленої Філіпсом залежності за трьома особливостями:

1. у сучасній кривій Філіпса темпи приросту заробітної плати замінено на темпи інфляції;

2. сучасна крива враховує очікувану інфляцію;

3. вона враховує збурення сукупної пропозиції.

Отже, у короткостроковому періоді існує можливість вибору між інфляцією та безробіттям. Змінюючи сукупний попит, можна вибрати певну комбінацію рівнів інфляції та безробіття на короткостроковій кривій Філіпса. При цьому положення короткострокової кривої Філіпса залежить від очікуваного темпу інфляції. Якщо очікуваний темп інфляції зростає, ця крива переміщується вгору – і вибір між інфляцією та безробіттям є менш сприятливим. У цьому разі за кожного рівня безробіття темп інфляції буде вищим (див. рис. 6.5).

Рисунок 6.5 – Вплив очікуваної інфляції на вибір між інфляцією та безробіттям

Вибір між інфляцією і безробіттям існує лише у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикальною, і зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.

Згідно з ортодоксальною неокласичною теорією, крива Філіпса при нульовому рівні безробіття має вигляд вертикальної кривої. Пояснюється така конфігурація кривої Філіпса тим, що економіка завжди функціонує на рівні повної (або близької до повної) зайнятості. Завдяки гнучким цінам та ставкам заробітної плати інфляція за таких умов завжди буде явищем, спричиненим надлишковим попитом (див. рис. 6.6).

Рисунок 6.6 – Вертикальна крива Філіпса

З графіка видно, що зростання сукупного попиту не приводить до зростання зайнятості, а зумовлює інфляційне зростання цін. Крива Філіпса у довгостроковому періоді буде вертикальною при природному рівні безробіття, коли очікуваний темп інфляції буде дорівнювати фактичному.

Утримання безробіття нижче природного рівня передбачає інфляційне зростання цін (див. рис. 6.7). Природний рівень безробіття сумісний з будь-яким темпом інфляції за умови, що темп інфляції є величиною постійною.

Рисунок 6.7 – Криві Філіпса за різних інфляційних очікувань

Припустимо (див. рис. 6.7), що політика уряду націлена на зменшення безробіття від U^* до U¹. За даними умовами точка А переміститься в точку В, що зумовить інфляційне зростання цін і заробітної плати до . Усвідомивши це зростання інфляції, робітники будуть формувати свої відповідні очікування. Це змістить криву Філіпса вгору, внаслідок чого точка В переміститься в точку С, а попередній природний рівень безробіття U^* відновиться. Якщо уряд знову прагнутиме знизити безробіття нижче U^*, то ситуація повториться, але інфляція стане ще вищою. Це зумовить зміщення точки С в точку D, а рівень інфляції досягне . З часом наймані працівники усвідомлять, що їх знову ошукано і будуть формувати свою поведінку, виходячи із очікуваного рівня інфляції . Це зменшить пропозицію праці, й рівень безробіття знову наблизиться до природного рівня U^*, а точка D зміститься в точку Е, якій відповідає рівень безробіття U^*, але за темпом інфляції.

Для недопущення інфляції уряд країни розробляє антиінфляційну стратегію, основними складовими є: ефективна монетарна політика, впорядкування державних фінансів і скорочення дефіциту державного бюджету, раціоналізація структури національної економіки та зовнішньоекономічної діяльності.