25 Мітчики

Мітчик представляє собою гвинт, який перетворено в інструмент, шляхом прорізання остружкових канавок та утворення різальної частини зі зворотною конусністю на напрямній частині. Мітчики бувають:

1.ручні (слюсарні), їх виготовляють комплектно ;

2.машинно-ручні, комплектом з одної або двох штук ;

3.гайкові ;

4.зборної конструкції.

Основні конструктивні параметри: (1-2) – робоча частина;

1 - різальна ; 2 - напрямна; 3 – хвостова

Рисунок 24.1 - Мітчик

, , l_p - довжина різальної частини; , а₁- товщина шару в напрямку перпендикулярному осі мітчика, що зрізається; р - крок різьби; h – висота різьби.

З цих співвідношень можливо визначити l. Звичайно кількість стружкових канавок або гребінок z залежить від діаметру, z=3-6. Для діаметра 70 мм, z=6 . а=0,02-0,2, при малих товщинах а ускладнюється процес різання. Звичайно довжину різальної частини вибирають в залежності від кроку і призначення мітчиків. При утворенні різьби у глухих отворах довжина різальної частини найменша.

Калібрувальна частина утворює кінцеву якість поверхні, може бути шліфованою, так не шліфованою. Звичайно має зворотну конусність, з різницею 0,1/100 мм по довжині. В будь-якому випадку довжина калібрувальної частини більше 0,5D для малих діаметрів l=2D , для великих – l>0.8D. Але після переточування l зменшується .

Напрямок остружкових канавок може виконуватись гвинтовим та прямолінійним, з передньою поверхнею плоскої та криволінійної форми.

Технологічна складність виготовлення цих поверхонь однакова. γ₂ – має від’ємне значення, γ₁ – звичайно позитивне. Це кути між дотичними в точці і радіальним напрямком. Від’ємне значення γ₂ є недоцільним, бо частина профілю, яка зрізає максимальну товщину має не оптимальні передні кути. При плоский передній поверхні: кути γ – мають тільки позитивні значення – це найбільш раціональна геометрія мітчика.

а) криволінійна п.п. б) плоска п.п.

Рисунок 24.2 - Напрямок остружкових канавок

На профілю різьби виділяють, так звані, вершинні та бокові різальні кромки. При виготовленні мітчиків різьби на різальній частині затилують спеціальними гребінками. Є невеликі кути і на бокових кромках. Для затилування існує співвідношення:

Напрямок канавок мітчиків: прямі і гвинтові. Прямі – більш прості і технологічні, гвинтові – більш стійки у роботі. Напрямком канавок можна регулювати напрямок сходу стружки, який визначається кутом λ. Існують безканавкові мітчики.

Кути η та ξ вибирають за умови запобігання защемлення стружки, що може привести до поломки мітчика.

Поле допуску мітчика знаходиться усередині поля допуску нарізної різі ближче до номінального розміру. По зовнішньому діаметру це поле допуску не обмежено, а по внутрішньому діаметру мається зазор.

Рисунок 24.3 – Поле допуску мітчика

25 Плашки

Плашки використовують для виготовлення різьби на зовнішніх поверхнях. Плашки бувають: круглі, призматичні, трубчаті. Найбільш розповсюджені круглі.

Кругла плашка – це гайка, яка перетворена в різальний інструмент шляхом прорізання остружкових канавок, виготовлення різальної частини. До основних конструктивних елементів відносять:

1.зовнішній діаметр і висоту ;

2.число і діаметр остружкових отворів ;

3.ширину зубців (чи гребінок) та просвіт між ними .

4.кут конуса різальної частини .

Плашка - двохбічній інструмент. Кути 2φ з одного і другого боків є різними, звичайно φ=50˚ для плашок універсального призначення. Але може бути 30˚, при різанні твердих та в’язких матеріалів, кут збільшують при різанні м’яких матеріалів. Зовнішній діаметр більше внутрішнього конструктивно в 1-2 рази. З іншого боку: . D – зовнішній діаметр, d – діаметр різьби, d_c – діаметр отворів для стружкових канавок, Т – тіло інструмента.

Висота плашки не повинна бути дуже великою, бо в цьому випадку – ускладнюється підвід ЗОР і відвід стружки. Дуже часто висоту задають по кількості витків (до Н=10р) на калібрувальній частині розміщується l=(4-5)р , р – кількість витків. З кожного боку на різальній частині по 2,5 витка.

Стружкові отвори виконують з криволінійною та прямолінійною передньою поверхнею, передні кути змінюються як і у мітчика. Більш раціональний розподіл при плоський передній поверхні, яка є менш технологічною.

На зовнішній поверхні плашки є чотири отвори; два з яких – установочні (один для малих діаметрів), знаходяться в осьовій площині. Розрізний паз – в верхній частині плашки. Два отвори зміщені ексцентрично - піджимні.

Затилування різьби на різальній частині утворюють спеціальними різцями. На калібрувальній частині – різьба не затилується, а після термообробки доводиться спеціальним мітчиком. α_в – на різальній частині 6-9˚ ; b/c=0,7 ; b – ширина пера; c – просвіт.

а) б)

Рисунок 25.1 – Плашка(а) та поле допуску плашки(б)