39 Нарізання конічних коліс методами обкатування [5, с.370-373]

Спряжені конічні колеса можна виготовляти за методом обкатування.

1.Форму зубців виробного колеса (інструмента) вибирають таким чином, щоб її можна легко відтворити. На заготовці шестерні у результаті обкатування утворюються відповідні зубці. Колесо ж виготовляють без обкатування, а така передача називається напівобкатною. Спосіб використовують для передач невисокої точності.

2. Існує інший спосіб виготовлення зубців. З теорії зубчатих зачеплень відомо, що колесо та шестерня будуть входити до правильного контакту, якщо вони спряжені з уявним колесом нескінченно тонкої товщини, або з взаємно додатковими колесами. Колеса, поверхні зубів яких відтворюються різальними кромками і які використовують для нарізання по методу обкатки, називають виробляючими. Форми таких коліс можуть бути різними, та обмежуються лише технологічними можливостями верстатів.

1. Найбільш розповсюдженим способом обробки коліс є обробка стругальними різцями по методу обкатки. В основі метода полягає принцип утворення зачеплення плоского виробного уявного колеса та заготовки. Поверхні зубів виробного колеса описуються різальними кромкам різців, що рухаються зворотно-поступально. У процесі обробки відбувається також рух обкатки, що складається з узгодженого обертання виробного колеса (люлька із закріпленими стругальними різцями) та заготовки. Після кожного циклу нарізання западини інструмент і заготовки повертають у вихідне положення та переходять до обробки іншої западини.

2. Одним з високо продуктивних способів є фрезерування дисковими фрезами методом обкатки. Цей спосіб у декілька разів поступається протягуванню зубців на верстатах, але у 3-5 разів продуктивніше ніж зубостругання. Суть методу полягає у тому, що бокові поверхні зубів уявного виробного колеса описуються різальними кромками дискових фрез при їх обертанні. Нарізання заготовок відбувається без поздовжньої подачі вздовж зуба, тому утворюється впале дно западини зубів. Процес подібний до зубостругання.

Конічні колеса з криволінійними зубами мають ряд технологічних та експлуатаційних переваг порівняно до прямозубих.. Тому в останній час такі передачі набувають поширеного використання. Найбільшого поширення отримали передачі з круговими зубами та передачі палоїдного зачеплення, що нарізають конічними шнековими фрезами.

1. В основі нарізання різцевими голівками по методу обкатування з круговими різцями

40 Нормативна комплектація верстатів з чпк інструментом [5а, с.266-268]

Комплекти інструменту створені на основі типізації технологічного процесу обробки. Визначення потрібної кількості інструментів, що входить до комплекту, здійснюють на основі даних о трудомісткості обробки відповідних видів поверхонь.

Число інструментів (або різальних кромок) визначають за наступною залежністю

Тм – розрахунковий машинний час роботи інструмента за період експлуатації, Т – стійкість інструменту, п – кількість переточувань інструмента (число граней).

Коефіцієнти враховують використання різальних кромок та інструмента, випадковий вихід його з ладу.

Допоміжний інструмент, що входить до комплекту, повинен забезпечувати кріплення всього різального інструменту. Його розподіляють на три групи:

• одно-розмірний для кріплення інструменту одного розміру різних груп;

• багато розмірний для кріплення інструменту одного типу різних розмірів;

• багатотипорозмірний.

Кількість інструменту визначається:

Де коефіцієнти враховують запас на поломки, ремонт та комплектність з врахуванням налагодження інструменту поза верстату.

Інструментальне відділення виконує наступні функції:

• збереження запасів номенклатури допоміжного, вимірювального та різального інструмента;

• комплектацію інструмент та технічної документації;

• зборку і налагодження інструментальних блоків;

• доставку інструменту до робочих місць;

• заточування та контроль інструменту.

Пристрої автоматичної зміни інструменту (АСІ)

Вимоги до АСІ зводяться до (с.92-99) скорочення величин координатних рухів; поєднанню часу дії з роботою верстата; скороченню координатних установок по осях; виключенню впливу маси інструментів на точність обробки; безпеки спостереження і зменшення площі; можливість збільшення місткості магазина без істотних змін вузлів.

На токарних верстатах з ЧПК широко застосовуються багатопозиційні револьверні головки, компоновка осі якої може бути як паралель, так і перпендикулярна осі шпинделю; з різним числом позицій.

Кількість кареток зі встановленими револьверними головками також може бути різне. Грані головки можуть забезпечувати установку наладок.

Точність позиціонування 3 мкм, час повороту головки на 270˚ – 4 секунди.

Пристрої АСІ верстатів свердлувально-фрезерно-розточувальних ГПМ в загальному випадку складаються з магазинів-накопичувачів допоміжного і ріжучого інструментів; автооператорів автоматичної зміни інструментів; проміжних транспортних пристроїв.

Для автоматичної зміни кодуються або кубла магазинів, або хвостовики інструментів.

Застосовуються два типи пристроїв, що забезпечують зміну: вузла шпинделя; інструменту. Основою пристроїв АСІ є магазин (малюнок).

У пристроях для зміни шпинделів як магазини можуть бути застосовані револьверні головки, де інструменти встановлюють в послідовності обробки. Переваги: простота конструкції, мінімальний час на зміну інструменту, недоліки: обмеженість робочого місця, мала місткість, невисока жорсткість.

Магазини виконують з вертикальною або горизонтальною осями орієнтації так і корончатої форми. Найпростіші магазини дискового типу, яка виключає застосування автооператора.

У магазинах ланцюгового типу інструмент розміщують в кублах рухомого ланцюга і подаються в проміжну позицію для захоплення автооператором, які по кількості захоплень виконують одно-, двух- і багато захватними.

Розроблена модульна система пристроїв АСІ, яка характеризується: місткістю магазинів (до 100 інструментів); конусностью на 40 або 50; масою і габаритами інструмента способом пошуку (РІ або гнізда); положенням (напільне підвісним). Для пошуку позицій використовують фотоелектричний або індуктивний датчики

Навчальна література

1. Родін П.Р., Бугай Ю.М., Равська Н.С. та ін. Металорізальні інструмента, Частина 1, Київ,1992, 226 с.

2. Родін П.Р., Бугай Ю.М., Равська Н.С. та ін. Металорізальні інструмента, Частина 2 , Київ,1993, 178 с.

3. Иноземцев Г.И. Проектирование металлорежущих инструментов

4. Родін П.Р., Равська Н.С., Ковальова Л.І., Родін Р.П. Різальний інструмент у прикладах і задачах. Київ, “Вища школа”, 1994, с. 294.

5. Родин П.Р. Металлорежущие инструменты. - К.: Вища школа, 1986. - 656 с.

6. Режущий инструмент. Лабораторный практикум. Учебное пособие для вузов/ Н.Н.Щегольков, Г.И.Сахаров. – М.: М-е. 1985. – 250 с.

7. Инструмент для станков с ЧПУ, многоцелевых станков и ГПС/ И.Л.Фадюшин, Я.А.Музыкант и др. – М.: Машиностроение, 1990.– 272 с., ил. – (Б-ка инструментальщика)

8. Кузнецов Ю.И., Маслов А.Р., Байкалов А.Н. Оснастка для станков с ЧПУ: Справочник. – 2-е изд., пер. и доп. – М.: Машиностроение, 1990.– 272 с., ил.

9. Кукляк М.Л., Афтаназів І.С. та ін. Металорізальні інструменти. Проектування: Навч. Посібник – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003.– 556 с.

10. Родин П.Р. Основы проектирования режущих инструментов

11. Инструмент для станков с ЧПУ, многоцелевых станков и ГПС/ И.С.Фадюшин, Я.А.Музыкант, А.И.Мещеряков и др. – М.:М-е, 1990. – 272 с.: ил. – (Б-ка инструментальщика)

Методична література

1. Методичні вказівки до практичних робіт по курсу ”Проектування різального інструменту” / Укл.: Рудик А.В., Кальченко В.В.-Чернігів: ЧДТУ,2000.- 41 с.

2. Методические указания к практическим работам по дисциплине ”Режущий инструмент и инструментальное обеспечение автоматизированного производства”/ Сост. А.Г. Долодаренко.- Киев: КПИ,1991.- 10 с

Допоміжна література

1. Семенченко И.И., Матюшин В.М., Сахаров Г.Н., Проектирование металлорежущих инструментов. - М.: Машгиз, 1962. - 952 с.

2. Сафраган Р.Э. Модульное оборудование для ГПС. К.: 1989. - с.

3. Лезвийный инструмент из сверхтвердых материалов: Справочник /Н.П. Винников, А.И. Грабченко, Э.И. Гриценко и др. - К.: Техніка, 1988 - 118 с.

4. Абразивная и алмазная обработка материалов: Справочник /Под. ред. А.Н. Резникова. - М.: Машиностроение, 1977. - 391 с.

5. Лурье А.И. Размерная настройка инструмента. Москва, 1983, 148 с.

6. Справочник инструментальщика. Ординарцев, 1995, - 846 с.

7. Инструменты из сверхтвердых материалов. Под ред. Новикова Н.В. Киев, 2001, 258 .с

8. Таурит Г.Э. Настройка инструментов на металлорежущих станках. Киев, 1987, - 253 с.