1.3 Отриманий результат після виконання програми

Масив A строка 1 елемент 1 > -5

Масив A строка 1 елемент 2 > -4

Масив A строка 1 елемент 3 > -3

Масив A строка 1 елемент 4 > -2

* * * *

Масив B строка 6 елемент 1 > 10

Масив B строка 6 елемент 2 > 11

Масив B строка 6 елемент 3 > 12

Масив B строка 6 елемент 4 > 13

Масив B строка 6 елемент 5 > 14

Масив B строка 6 елемент 6 > 15

Сума елементiв нижньої тpикутної матpицi A дорiвнює 40.00

Сума елементiв нижньої тpикутної матpицi B доpiвнює 35.00

1.4 Аналіз отриманого результату

Для зручності побудови програми замість параметрів (15,15) та (20,20) матриць А і В відповідно, були використані розміри (4,4) та (6,6), які можуть змінюватися шляхом зміни чисельних значень констант n та m.

Вище приведено результат, обчислений програмою. При введенні обох матриць, вводяться всі числові значення, а потім із створених матриць виділяється нижня трикутна матриця (за даними завдання):

Матриця А

Матриця В

-20

-19

-18

-17

-16

-15

-5

-4

-3

-2

-14

-13

-12

-11

-10

-9

-1

0

1

2

-8

-7

-6

-5

-4

-3

3

4

5

6

-2

-1

0

1

2

3

7

8

9

10

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Для перевірки вірності обчислення програмою суми елементів нижньої трикутної матриці виконаємо підрахунок для матриці (масиву) А:

перевірочне обчислення:

(–5) + (–1) + 0 + 3 + 4 + 5 + 7 + 8 + 9 + 10 = 40

результат обчислення програми:

Сума елементiв нижньої тpикутної матpицi A дорiвнює 40.00

Як ми можемо бачити, результати ідентичні, а це свідчить про те, що програма обробила вхідні дані вірно і видала вірну відповідь.

Вищевикладене може обгрунтовано свідчити про те, що програма виконана вірно.

1.5 Опис формату підпрограми функції

Підпрограма функція використовується, якщо в програмі виявляються однотипні ділянки, які виконують ті ж самі обчислення, але з різними даними.

Структура функції така ж, як і структура основної програми, тобто включає заголовок і блок. В свою чергу блок складається з розділу операторів.

Загальний вигляд функції: function ім`я (формальні_параметри) : тип;

Особливості підпрограми-функції:

1) функція має тільки один результат виконання (але може мати декілька вхідних параметрів);

2) результат позначається іменем функції, тому в розділі операторів функції обов`язково повинен бути присутнім оператор присвоювання, в лівій частині якого стоїть ім`я цієї функції;

3) в заголовку функції обов`язково повинен бути вказаний тип функції;

4) виклик функції в основній програмі здійснюється безпосередньо усередині вираження по її імені із вказуванням фактичних параметрів.

1.6 Формальні і фактичні параметри функції

Формальні параметри представляють собою список перемінних із вказуванням їх типу, які відділяються один від одного крапкою з комою.

В представленій вище програмі використовувані формальні параметри функції – перемінна, яка вказує ім`я масиву, який обробляється усередині цієї функції (m:Mas); перемінна, яка вказує розмірність масиву (x:Integer); та символьне значення (А або В) – ім`я матриці (k:String):

Function Sum (k:String; x:Integer; Var m:Mas):Real;

Фактичні параметри указуються безпосередньо усередині тіла основної програми при виклику функції – після її імені в дужках.