3. Основні проблеми розвитку селища

Любеч – це древнє місто Київської Русі, що перетворилося в селище.

Головною проблемою селища Любеч Ріпкинського району Чернігівськогї області є катастрофічні наслідки аварії, що сталася в далекому 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції, тако ж проблемою є засилля чиновників з району, що перебирають центральне фінансування на себе та переносять найрентабельніше виробництво до селища Ріпки, навіть Любецьку лікарню закрили залишивши тільки деякі відділення. Мотивуючи це тим, що в районному центрі Ріпки є лікарня, тому там тепер і лікуються і народжують.

В процесі ринкових перетворень на фоні загальнодержавного спаду економіки в селищі Любеч виникла ситуація набагато гірша за середню по країні. В результаті бездарного господарювання в смт Любеч було закрито: Хлібопекарню, Сушильний завод, Сільськогосподарську хімію, Маслозавод та вище згадану лікарню, розкрадено майно Колгоспу та Міжколгоспбуду тощо . На межі можливого працює місцеве судноремонтне підприємство. В результаті із закриттям майже всіх роботодавців виникло безліч гострих проблем для території селища та його мешканців. Підприємства обслуговуючих галузей, враховуючи велику залежність від платоспроможності місцевого населення, знизили обсяги надання послуг у декілька разів, що також призвело до вивільнення робочої сили і погіршення їх фінансового становища.

Ситуація погіршується ще й тим, що місцева влада не мала і не має дієвих інструментів впливу на ситуацію, оскільки сільська рада отримує всього навсього 300 тис.грн. місцевих податків при бюджеті смт Любеч в 700 тис.грн. (за 2008 рік), а тако ж в відвертому небажанні Ріпкинської районної ради розвивати селище Любеч. Ріпкинська влада спеціально заважала розвитку смт Любеч. Хоча на сьогоднішній день ситуація змінюється. Однак, в таких умовах саме на селищну владу були покладені питання соціального захисту громадян.

Ключовими проблемами, що потребують поетапного розв'язання є:

• низька конкурентоспроможність селища;

• низька інвестиційна привабливість територій та інноваційна активність в них;

• низький рівень життя переважної частини населення;

• формування людського потенціалу селища на основі проведення комплексних послідовних реформ у сфері освіти та охорони здоров'я, поліпшення якості їх послуг;

• деградація навколишнього природного середовища;

• складна демографічна ситуація та триваюча тенденція зменшення чисельності населення та його старіння;

• масове безробіття;

• соціальна незахищеність місцевого населення.

• вкрай малий бюджет селища;

• відсутність коштів на фінансування селищних соціальних програм;

• незадовільний стан інфраструктури, переданої з балансів закритих підприємств та установ

• складні екологічні проблеми.

Промисловість, транспорт та зв'язок Найслабшим місцем економіки району є структурна розбалансованість промислового комплексу. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база району не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал. Господарська діяльність району сьогодні базується на одній - двох галузях, підприємства яких є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію. Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Загальною енергетичною проблемою є нераціональне використання енергоносіїв в усіх галузях економіки та низька платіжна дисципліна, що потребує значного підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів та обсягів енергозбереження. Район має відносно низьку частку доріг з твердим покриттям.

Сільське господарство Потенціал агропромислового комплексу використовується вкрай недостатньо, особливо турбує стан розвитку тваринницької галузі. Обмеженість власних обігових коштів сільськогосподарських підприємств,  зростання диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та продукцію сільського господарства унеможливлює застосування сучасних систем господарювання в аграрному секторі. Значна частина основних виробничих фондів фізично і технологічно зношена та морально застаріла

Житлово-комунальне господарство

Залишається незадовільним технічний стан централізованих систем водопостачання та водовідведення, вулично-дорожньої мережі селища. Технічний стан централізованої мережі водопостачання в селищі міського типу Любеч незадовільний, так як за тривалий термін експлуатації споруди трубопроводи, обладнання відпрацювали свій ресурс. Капітальний ремонт їх не проводився, внаслідок чого все обладнання мережі фізично зношене і знаходиться в аварійному стані. Якість питної води через екологічну  ситуацію  в селищі за окремими фізико-хімічними показниками частково не відповідає вимогам чинних стандартів. Зберігається тенденція старіння житлового фонду.

Інфраструктура

Недостатньо високий рівень розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури, зокрема    житлово-комунального,     дорожнього,    вулично-дорожнього       господарства, інформаційних комунікацій стримує економічне зростання селища.