
- •Розділ I теорітичні основи міжнародної торгівлі
- •Міжнародна торгівля: поняття та основні форми
- •Закономірності розвитку міжнародної торгівлі
- •1.3 Кон’юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники
- •Розділ іі. Стратегії адаптації країни до розвитку світового ринку нафти
- •2.1 Формування світового ринку нафти
- •2.2 Аналіз тенденції розвитку міжнародною торгівлею нафтою
- •2.3 Аналіз основних показників світового ринку нафти
- •Розділ ііі. Близький схід як світовий центр торгівлі нафтою
- •3.1 Специфіка позицій країн-імпортерів нафти
- •3.2 Оцінка стратегій країн Близького Сходу на світовому ринку нафти
- •3.3 Заходи адаптації країн-імпортерів до змін світового ринку нафти
- •Висновок
- •Список використаної літератури
ЗМІСТ
стр.
ВСТУП |
3 |
РОЗДІЛ I ТЕОРІТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ |
|
1.1 Міжнародна торгівля: поняття та основні форми |
5 |
1.2 Закономірності розвитку міжнародної торгівлі |
10 |
1.3 Кон’юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники |
14 |
РОЗДІЛ II СТРАТЕГІЯ АДАПТАЦІЇ КРАЇНИ ДО РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ НАФТИ |
|
2.1 Формування світового ринку нафти |
20 |
2.2 Аналіз тенденції розвитку міжнародною торгівлею нафтою |
25 |
2.3 Аналіз основних показників міжнародного ринку нафти
|
30 |
РОЗДІЛ III БЛИЗЬКИЙ СХІД ЯК СВІТОВИЙ ЦЕНТР ТОРГІВЛІ НАФТОЮ |
|
3.1 Специфіка позицій країн-імпортерів нафти |
39 |
3.2 Оцінка стратегій країн Близького Сходу на світовому ринку нафти
|
43
|
3.3 Заходи адаптації країн-імпортерів до змін світового ринку нафти |
48 |
ВИСНОВКИ
|
54
|
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА |
56 |
ВСТУП
Актуальність теми курсової роботи обумовлена тим, що міжнародна торгівля представляє собою складний і суперечливий процес. Міжнародна торгівля - найстаріша форма міжнародних економічних відносин. Вона існувала ще за довго до формування світового господарства і була його безпосередньою попередницею. Саме розвиток міжнародної торгівлі створило економічні умови для розвитку машинного виробництва, що найчастіше могло рости лише на базі імпортної сировини і масового заморського попиту. Зростання прибутку обумовлений застосуванням машин, визначив появу щодо надлишкового капіталу і вивіз його за кордон, що поклало початок формуванню світового господарства, прискорило процес інтерналізації продуктивних сил.
Міжнародна торгівля займає провідне місце в системі всесвітніх економічних відносин. Міжнародної торговий обмін є одночасно і передумовою, і наслідком міжнародного поділом праці, виступає важливим фактором формування і функціонування світового господарства. У своїй історичній еволюції він пройшов шлях від одиничних зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торгово-економічного співробітництва. В умовах міжнародного торгового обміну здобуває усе більше значення. Своєрідність цих процесів у післявоєнний період особливо рел’єфно відкривається при аналізі довгострокових тенденцій, особливостей, форм і методів спільної торгівлі.
Метою роботи є вивчення світового ринку нафти та аналіз основних показників торгівлі нафтою у світі та на Близькому Сході.
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі будуть дозволені такі завдання:
1. Розгляд кон’юнктури світового ринку нафти
2. Вивчення понять міжнародної торгівлі, основних форм міжнародної торгівлі та закономірності її розвитку;
3. Визначення рушійних сил і сфер глобалізації світової економіки;
4. Розгляд структури світового ринку нафти;
5. Розгляд сучасного стану нафтової галузі
6. Проведення аналізу інфраструктури, запасів і цін на ринку нафти;
Об'єктом дослідження є сучасний світовий ринок нафти та торгівля нафтою у різних країнах.
Предметом дослідження є міжнародна торгівля нафтою на Близькому Сході, а також у всьому світі.
Методами дослідження в даній курсовій роботі виступають: різні загальнонаукові методи, у тому числі системний, порівняльний, історичний аналізи; методи побудови схем, таблиць, графіків; методи статистичного аналізу.
Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, використаної літератури (17 джерел). У роботі представлено 6 таблиць та 12 малюнків.
Розділ I теорітичні основи міжнародної торгівлі
-
Міжнародна торгівля: поняття та основні форми
Міжнародна торгівля є центральною ланкою в складній системі світогосподарських зв'язків, опосередковуючи практично усі види міжнародного поділу праці і зв'язуючи всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему. . Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту.
Сучасна міжнародна торгівля - торгівля між країнами, що припускає ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів. У ній беруть участь різні юридичні особи-корпорації, їх об'єднання, держави та ін... Вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва.[2]
Діяльність, що має своєю метою посередництво між виробниками і споживачами при взаємному обміні економічними благами, носить з економічної точки зору назва торгівлі. Коли посередництво має місце між вітчизняними виробниками і іноземними споживачами, або навпаки, - торгівля стає зовнішньої (інакше - міжнародної). Торгівля ж з юридичної точки зору - сфера економічних відносин, до якої застосовується торгове право. А це відносини, засновані на капіталістичної організації господарства, що має своєю метою доставлення прибутку.
Будь-яка підприємницька, комерційна, банківська - торговельна діяльність - це діяльність, пов'язана з витяганням торгового прибутку, включаючи і виробництво, орієнтоване на торгівлю. В англійській, французькій, німецькій і інших мовах поняття торгівля (trade, commerce, der Kommerz) ширше, ніж зазвичай розуміється в російській мові, включає в себе, крім торгівлі у вузькому сенсі (купівля-продаж), також і заняття ремеслом, будь-який інший комерційного характеру діяльністю, в т.ч. і виробництво.
Торгівля в широкому сенсі складається з окремих її різновидів, і в кожній з них обов'язково знайдеться торгова, комерційна, "прибуткова" основа. Різниця полягає в предметі і у формах комерційних операцій, що лежать в основі економічних взаємовідносин сторін. Наприклад, в області обміну інтелектуальною власністю товаром можуть бути авторські, патентні та інші подібні права, а особливими угодами (ліцензійними тощо) може оформлятися поступка прав користування цим специфічним товаром, за комерційною суті свого роду оренда, прокат. Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівля послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.[7]
Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарно-грошових відносин. Для національних господарств участь у міжнародній торгівлі представляється у вигляді зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля - торговельна діяльність однієї країни з іншими, яка складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту). Зовнішня торгівля всіх країн формує міжнародну торгівлю.
Міжнародна торгівля як складна соціально-економічна категорія розглядається з позицій:
1) Операційної (процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами і міжнародними організаціями);
2) державної політики (особливий тип суспільних відносин, що виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національну зовнішньоторговельну політику).(табл. 1.1)
Таблиця 1.1 Підходи розуміння сутності міжнародної торгівлі
Критерій порівняння |
Підходи |
|
Операційний |
Державно-політичний |
|
Суб'єкти |
Всі об'єкти міжнародних економічних відносин: фіз. і юр. особи, держави, міжнародні організації |
Держави та міжнародні організації |
Цілі |
Задоволення потреб у товарах і ресурсах - при імпорті, реалізація комерційного інтересу - при експорті |
Досягнення економічних і політичних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі |
Інструменти |
Контракти та угоди |
Зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна політики держав та їх інтеграційних угруповань; норми міжнародного торгового права; угоди, домовленості |
Предмет міжнародної торгівлі |
Організація виконання експортно-імпортних операцій |
Організація торгового обміну, виходячи з національних інтересів і глобальних тенденцій |
Об'єкт |
Операція по експорту або імпорту |
Торговий обмін |
Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівля» вживається і в більш вузькому значенні. Він позначає, наприклад, сукупний товарообіг промислово розвинених країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи і т. п.
Світові ціни різняться в залежності від пори року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни приймаються ціни великих, систематичних і стійких експортних або імпортних угод, укладених у певних центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна та ін) світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах. [3]
Перед дилемою вибору зовнішньоторговельної національної політики рано або пізно стоять всі держави. Протягом двох століть на цю тему точаться запеклі дискусії.
В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.
На стійке та стабільне зростання зовнішньої торгівлі впливають деякі чинники:
- стабільність міждержавних відносин в умовах миру;
- розвиток МПТ, а так само капіталу;
- оновлення основного капіталу (НТР);
- діяльність корпорацій на міжнародній ринку;
- виникнення комерційної реальності;
- прийняття міжнародних, торгових угод;
- діяльність фінансово-економічних організацій;
- стабільність Світового Банку щодо міжнародної економіки;
- свобода зовнішньої торгівлі;
- отримання політичної незалежності, раніше колоніальними країнами
Таким чином, на операційному рівні міжнародна торгівля - процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами та міжнародними організаціями; на державному рівні міжнародна торгівля - особливий тип суспільних відносин, який виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національні зовнішньоторговельні політики.
Форми міжнародної торгівлі можна систематизувати за трьома напрямками. Критеріями визначення форм є регулювання, предмет торгівлі, взаємодія суб'єктів міжнародної торгівлі. (рис 1.1)
Рис
1.1 Форми міжнародної торгівлі
Торгівля в поєднанні з кооперацією передбачає укладення контрактів зв'язують виробничі процеси незалежних фірм. Залежно від ступеня інтеграції розрізняють виробничу, збутову, виробничо-збутову і торгівлю у складі консорціумів.
Популярною різновидом міжнародної торгівлі останнім часом стала компенсаційна торгівля у формі товарообмінної (бартерної торгівлі), зустрічної торгівлі у вигляді зворотної закупівлі продукції або компенсаційних угод. Останні можуть полягати у вигляді: власне, компенсаційних угод, зворотної закупівлі, угоди, які передбачають відшкодування.[3]
Говорячи про регулювання світового ринку сировини, необхідно відзначити, що воно відбувається двома методами це висновок міжнародних товарних угод з урахуванням програм розвитку, стабілізації, адміністративного управління і створення міжнародних галузевих організацій, як наприклад об'єднань країн експортерів нафти (ОПЕК).