55. ()28 Адміністративні віпрати, їх склад та облік.

Адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати, які пов’язані з управлінням та обслу­говуванням підприємства. До них відносяться: 1)витрати на утримання адміністративно-господарського персоналу; 2)витрати на утримання основних засобів адміністративного призначення; 3)гонорари за професійні послуги; 4)витрати на дослідження і розробки; 5)організаційні витрати; 6)витрати на зв’язок; 7)амортизація нематеріальних активів; 8)витрати на створення резерву сумнівних боргів; 9)витрати на реєстрацію акцій; 10)витрати на проведення річних зборів; 11)винагорода директорам; 2)представницькі витрати; 13)інші адміністративні витрати; 14)непродуктивні витрати. Загальна методика побудови об­ліку адміністративних витрат за елементами аналогічна методиці побудови витрат виробничої діяльно­сті, або витрат по збуту. Тобто на першому етапі формуються елементи витрат – матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо, а на другому проводиться їх списування на фінансові результати.

Витрати на збут, їх склад та облік.

До витрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов’язані з відвантаженням та реалі­зацією продукції, товарів, тобто позавиробничі витрати. До витрат на збут відносяться також витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції: 1)оплата праці і комісійні продавцям, торговим аген­там, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо; 2)витрати на рекламу та дослідження ринку; 3)витрати на відрядження; 4)оплати послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій; 5)оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, скла­дів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо; 6)фрахт та інші виплати, пов’язані з транспор­туванням продукції; 7)надання знижок покупцям; 8)гарантійне обслуговування покупців. Загальна ме­тодика обліку затрат на збут з реалізації за елементами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяльності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському обліку – визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид продукту. Непрямі витрати поділяються між окремими ви­дами продукції

48 .(24)Відображення в бухгалтерському обліку розрахунків із загальнообовязкового пенсійного та соціального страхування

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту): а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання; б) у фізичних осіб; 2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності. Перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. 2.До нормативно-правової бази соціального страхування належать Постанови Кабінету Міністрів України, Накази Міністерства праці і соціальної політики та Накази Міністерства охорони здоров’я. 3.Більшість питань, яким приділяють увагу в періодичних виданнях - це розміри ставки внесків до фондів соціального страхування та база оподаткування. Потрібно зробити акцент на тому, що ставки внесків до фондів соціального страхування змінюються майже кожного року , і тому треба уважно слідкувати за змінами в нормативній базі, щоб уникнути помилок. Також актуальними проблема в обліку розрахунків з фондами соцстраху є поява нових видів бізнесу та доходів, з яких підприємцям потрібно сплачувати внески, отже постає питання правильного визначення бази оподаткування. В наукових джерелах питання розрахунків з фондами соціального страхування розглядаються лише в контексті державного управління соціальної діяльності підприємств. Облік розрахунків зі страхування проводиться вручну із застосуванням журналів та відомостей.Облік розрахунків з Пенсійним фондом та Фондами соціального страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку може вестися в типовій конфігурації на рахунку 65“Розрахунки за страхуванням” у розрізі : 651 – за пенсійним забезпеченням; 652 – за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; 653 – за страхуванням на випадок безробіття; 656 – за страхуванням від нещасних випадків.

Установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням збору, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування» від 21 травня 1999 року № 700-ХІУ. Контроль на підприємствах, в установах та організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, нарахування збору, платіжних доручень про перерахування сум збору на рахунок Пенсійного фонду, документів, що пов'язані зі сплатою збору. Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. На виявлені під час перевНа виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувався збір, за актом перевірки збір донараховується та застосовуються штрафні санкції, чинні на момент завершення перевірки, а винні посадові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Факти порушень законодавства щодо сплати збору посадова особа органу Пенсійного фонду України, уповноважена на проведення перевірки платника, оформляє актом документальної перевірки, у якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.