37.Порядок оплати простоїв

Згідно з визначенням, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Порядок оплати часу простою встановлено статтею і передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Статтею 2 «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, що складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. В Інструкції зі статистики заробітної плати, зазначено, що фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Відповідно фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Оплата за невідпрацьований час, до якої входить оплата простоїв не з вини працівника, є однією зі складових фонду додаткової заробітної плати. Витрати роботодавця на оплату праці, що включаються до складу валових витрат, визначаються на підставі Проте відповідно до іншої статті цього Закону валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Тобто зв'язок понесених платником податку витрат із веденням власної господарської діяльності є основним критерієм їх віднесення до складу валових витрат. При цьому під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Крім того, передбачено, що до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень. Тобто якщо платник податку не здійснює господарську діяльність у контексті закону, у нього немає підстав відносити будь-які витрати до складу валових витрат.

30.(15)Склад фонду оплати праці

Істотну роль у бухгалтерському обліку грає контроль за інформацією про розрахунки з персоналом, по оплаті праці (по усім видам заробітної плати, премій, посібників).

Виплати персоналові підрозділяються на виплати, зв'язані з витратами (роботи, що включаються в собівартість продукції, послуг, адміністративними витратами й ін.) і виплати, здійснювані за рахунок соціального страхування.Відповідно до законодавства оплата праці може здійснюватися за відпрацьований і невідпрацьований на підприємстві час. У першому випадку вона включає оплату по тарифним ставкам і посадовим окладам, відрядним розцінкам, різного роду доплати і надбавки (доплати за роботу в нічний час, у вихідні і святкові дні, за понаднормовий час, надбавки за вислугу років, за сумісництво професій і ін.), текуче преміювання праці. У другому – оплату основної і додаткової відпусток, пільгових годин підлітків, перерв у роботі матерів, що годують, виконання державних і суспільних обов'язків, вихідна допомога й ін.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.Структура заробітної плати – це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі. В стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата складає 85-90 % в структурі заробітної плати. В Україні в сучасних умовах з різних причин (нестабільність доходів підприємств, інфляція, складна і непостійна система оподаткування, занедбаність нормування праці та ін.) питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70 %, що є одним з виявів кризи в організації праці

.32 (160 Облік додаткового капіталу.

Додатковий капітал може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість переданих випу­щених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Так, наприклад, номінал акції 206 грн., а акція продана за 300 грн., то тоді на рахунку “Гроші в касі” по Дт 300 – це в активі, а в пасиві рахунку “Невкладений капітал” по Кт 206 і Кт рахунку “Додатковий капітал” 4. Додатковий капітал може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необоротних активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від ін. фіз. та юр. осіб, та різні види додаткового капіталу. Так, наприклад, вартість будинку офісу – 234000 грн. Дооцінено в сумі 6000 грн.; один із засновників безоплатно передав цьому підпр-ву комп’ютер вартістю 2000 грн. В активі: рахунок “Будинок офісу” сальдо по Дтсклад. 234000 і відпові­дно 6000 на Дт цього рахунку; Машина (комп’ютер) по Дт 2000, а в пасиві на рахунку “Додатковий капі­тал”(невкладений) по Кт відповідно 6000 і 2000

Додатковий капітал підприємства обліковується на рахуноку №42 “додатковий капітал”, який призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунку №42 відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення. Рахунок 42 "Додатковий капітал" має такі субрахунки: 421 "Емісійний дохід" 422 "Інший вкладений капітал" 423 "Дооцінка активів" 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" 425 "Інший додатковий капітал".

На субрахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

На субрахунку 422 "Інший вкладений капітал" обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 "Дооцінка активів" відображається сума дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бух обліку.

На субрахунку 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 "Інший додатковий капітал" обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків