Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yekz.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
624.64 Кб
Скачать
  1. Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.

Техніко-технологічна база виробництва – системна сукупність найактивніших елементів виробництва, яка відображає техніку і технологію одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), тобто сукупність машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих в технологічні системи (комплекси) в складі цехів, технологічних переділів і підприємства в цілому.

ТТБ кількісно та якісно відрізняється від основних виробничих фондів підприємства. До складу її технологічної компоненти входять лише ті види знарядь і засобів праці, які безпосередньо беруть участь у реалізації виробничих технологій. Це дає змогу: !)виділити особливі сукупні характеристики, що випливають з органічного техніко-технологічного розвитку виробництва; 2) виявити взаємозв‘язки, пріоритети, чинники та способи оновлення і підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і виробничої техніки.

Структурні складові: технологічна складова (операції видобутку, обробки, контролю та інших складових частин виробничого процесу; сукупність способів і прийомів переробки ресурсів та одержання готової продукції; комплекс технологічної документації загального і спеціального призначення), технічна (енергетична база, виробничі машини устаткування, технічна база інформаційних процесів).

Тенденції розвитку ТТБ: 1. підвищення наукомісткості засобів праці, фундаментальності втілюваних у них знань 2. зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування 3. перетворення засобів праці в технічну цілісність вищого порядку 4. трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи 5. поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів 6. підвищення рівня автоматиці технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва.

Технічний розвиток підприємства – процес формування і вдосконалення його ТТБ.

Форми: модернізація, технічне переозброєння, реконструкція, розширення, нове будівництво; капремонт устаткування, заміна спрацьованого устаткування новим такого самого технічного рівня, технічне доозброєння підприємства.

  1. Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.

Виробнича потужність підприємства характери­зує максимально можливий річний випуск продукції (ви­конання робіт, надання послуг) з урахуванням попиту ринку, необхідних номенклатури, асортименту та якості за умови якнайповнішого використання устаткування виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.

Одиниці вимірювання виробничої потужності підприємства. Звичайно потужність підприємства вимі­рюється в тих самих одиницях, в яких планується та об­ліковується виробництво продукції (послуг). У багатономенклатурному виробництві виробнича потужність ви­значається у вартісному виразі. На підприємствах окре­мих галузей (наприклад у цукровій, молочній та хлібо­булочній промисловості) потужність характеризується кі­лькістю перероблюваної сировини чи випуском продукції за добу.

Види виробничої потужності підприємства

Проектна потужність — потужність, що визна­чається в процесі проектування реконструкції (розширен­ня) діючого або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості проектної номенклатури продукції, яка має бути досяг­нута протягом нормативного строку освоєння.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потуж­ність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і трудомісткості виробів) або перевищенням проектних показників. При цьому розраховують вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність підприємства має постійно передбачатися в певних галузях: електроенергетиці та га­зовій промисловості — для покриття пікових наванта­жень в електро- і газових мережах, надійного забезпе­чення енергоресурсами на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії—для переробки збі­льшеного обсягу сільськогосподарської сировини у ви­соковрожайні роки; на транспорті — для перевезення більшої кількості пасажирів у літні місяці; ітд.

Чинники, що впливають на величину ВП: 1. номенклатура, асортимент, якість продукції. 2. кількість установленого устаткування, розмір і характеристика виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання виробничих площ протягом року. 3. прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання технологічного устаткування, знімання продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу і трудомісткості продукції.

Показники ліпшого використання ВП: 1. коефіцієнт освоєння проектної потужності (відношення факт.випуску продукції до проектної) 2. коефіцієнт використання поточної ВП (відношення Овп та факт.ВП) 3. середньорічний коефіцієнт використання резервної потужності (відношення використання в часі до річного календарного фонду часу)

Способи ліпшого використання ВП в цілому такі самі, як і основних виробничих фондів підприємства. Проте пріоритетними тут є: збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування, а також обсягу планового випуску продукції згідно з величиною потужності і попитом ринку на продукцію даного підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]