[Ред.] Норма реакції

Норма реакції — спектр експресії генів при незмінному генотипі, з якого вибирається найбільш відповідний умовам середовища рівень активності генетичного апарату, що і формує специфічний фенотип. Наприклад, є алель гену X a, яка зумовлює продукування більшої кількості колосся пшениці, та алель гену Y b, яка продукує малу кількість колосся пшениці. Експресія алелей цих генів взаємопов'язана. Увесь спектр експресії розміщується між максимальною експресією алелі а та максимальною експресією алелі b, і інтенсивність вияву цих алелей залежить від умов навколишнього середовища. При сприятливих умовах (при достатній кількості вологи, поживних речовин) відбувається «домінування» алелі а, при несприятливих переважає вияв алелі b. Норма реакції має межу вияву для кожного виду — наприклад, посилене годування тварини обумовить зростання її маси, проте вона буде знаходитись у межах спектру виявлення цієї ознаки для даного виду. Норма реакції генетично детермінована та успадковується. Для різних змін є різні межі вияву норми реакції. Наприклад, сильно варіює величина удою, продуктивність злаків (кількісні зміни), слабко — інтенсивність забарвлення тварин тощо (якісні зміни). Відповідно до цього, норма реакції може бути вузькою (якісні зміни — забарвлення лялечок та імаго деяких метеликів) та широкою (кількісні зміни — розміри листків рослин, розміри тіла комах у залежності від харчування їх лялечок). Проте для деяких кількісних змін характерна вузька норма реакції (жирність молока, число пальців на ногах у морських свиней), а для деяких якісних змін — широка (сезонні зміни забарвлення у тварин північних широт). Загалом, норма реакції та інтенсивність експресії генів на основі неї зумовлюють несхожість внутрішньовидових одиниць.

[Ред.] Характеристика модифікаційної мінливості

• Оборотність — зміни зникають при зникненні специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації;

• Груповий характер;

• Зміни у фенотипі не успадковуються — успадковується норма реакції генотипу;

• Статистична закономірність варіаційних рядів;

• Модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип.

[Ред.] Аналіз та закономірності модифікаційної мінливості

Ранжироване відображення прояву модифікаційної мінливості — варіаційний ряд — ряд модифікаційної мінливості властивості організму, який складається із окремих пов'язаних між собою властивостей фенотипу організму, розміщених у порядку зростання чи спадання кількісного вираження властивості (розміри листка, зміни інтенсивності забарвлення хутра та ін.). Одиничний показник співвідношення двох факторів у варіаційному ряді (наприклад, довжина хутра та інтенсивність її пігментації) називається варіанта. Наприклад, пшениця, що росте на одному полі, може сильно варіювати за кількістю колосків та колосся у силу різних показників грунту. Зіставивши число колосків у одному колоску та кількість колосів, можна отримати такий варіаційний ряд:

Варіаційний ряд модифікаційної мінливості пшениці
Кількість колосків у одному колосі	14	15	16	17	18	19	20
Кількість колосся пшениці	2	7	22	32	24	8	5