14.Методи вимірювання продуктивності праці, їх переваги та недоліки

Для визначення рівня продуктивності праці використовується два показники: виробіток; трудомісткість.

Виробіток – к-сть продукції, що виробляється за одиницю РЧ або на одного середньоспискового працівника. В залежності від того в яких одиницях вимірюється к-сть продукції розрізняють два методі визначення виробітку: натуральний, вартісний.

Натуральний – застосовується у випадках коли обсяг продукції виробляється у натуральних одиницях і тоді виробіток буде обчислюватись: Вн=Он/ЗП, де Он-обсяг продукції виробленої у натуральному виразі.

Застосування цього методу можливо лише у випадку коли підприємство виготовляє лише 1 вид продукції або 1 вид робіт, тому цей метод має недолік, що не можна визначити загальний обсяг різної продукції. Перевага цього методу полягає в тому. Що він достовірно відображає затрати праці кожного працівника і його можна використовувати при розподілі ЗП у колективі. Основний показником продуктивності праці на підприємстві є середньорічний виробіток. Недолік цього методі полягає в тому, що чим дорожчі сировина і матеріали, тим більший буде обсяг продукції у грошовому виразі, тобто на вартісний виробіток впливає матеріаломісткість виробленої продукції і структури виконаних робіт. Для запобігання цього впливу доцільно обчислювати виробіток за чистою продукцією. Вв=ОЧП/ЗП.

ЧП – це новостворена вартість на підприємстві, яка обчислюється як різниця між валовою продукцією, матеріальними витратами і амортизацією.

Трудомісткість – як показник рівня продуктивності праці визначається як відношення затрат праці до обсягів виготовленої продукції у натуральному виразі. Тобто основою визначення трудомісткості є облік праці у натуральному виразі. Тм=1/Вн=ЗП/Он.

15.Показники ефективності використання персоналу підприємства

Для характеристики руху РС на підприємстві застосовують показники: 1. коефіцієнт обороту РС по прийому Копр=Чпр/Ч; 2. коефіцієнт обороту РС по звільненню Козв=Чзв/Ч

3. коефіцієнт плинності: Кпл=Чуб+Чптд +Чаш/Ч

Звільнені з усіх причин: по хворобі, на пенсії, служба в армії, навчання, скорочення штабу, прогули.

Основні причини плинності кадрів: важкі умови праці; незадовільні умови оплати праці; відсутність соціальної інфраструктури підприємства; ненормальний мікро-психологічний клімат в колективі.

Плинність РС завдає збитків, які виражаються в наступному: 1. зниження продуктивності праці працівника, який подав заяву на звільнення. 2. Втрати на навчання зростають для знову нових прийнятих працівників. 3. збитки внаслідок рекламації на неякісну продукцію чи роботу і необхідність ліквідації браку.

Інформація про стан використання РС на підприємстві знаходиться у звіті з праці.

Для х-ки використання РЧ на підприємстві складають баланс в якому розраховують:

- календарний фонд РЧ = числу календарних днів.

- номінальний фонд РЧ = календарний фонд – вихідні та святкові дні.

- корисний фонд =номінальний фонд – невиходи.

Невиходи на роботу – чергові та додаткові відпустки, невиходи по лікарняних, на навчання, з дозволу адміністрації, час виконання державних обов’язків, декретні відпустки, прогули.

На підставі балансу розраховується коефіцієнт використання календарного. Корисного і номінального фондів.

Основними одиницями вимірювання затрат праці є: людино/година; людино/день; затрати праці одного середньоспискового працівника.