2. Люди, що дотримуються даного стилю життя:

1. прагнуть до того, щоб жити активним суспільним життям, справляти вплив на переконання і погляди інших людей, брати участь у діяльності різних суспільних організацій;

2. тактовно включаються у розв’язання соціальних проблем, в першу чергу турбуються про загальні справи, а особисті, приватні справи оцінюють як другорядні;

3. відчувають велике співчуття до людей, прагнуть зрозуміти їх життєві проблеми, солідаризуються з їх прагненнями, активно протидіють тому, що вважають злом і несправедливістю, брехнею та обманом, викривають їх причини;

4. володіють сформованою системою поглядів на навколишній світ, впевнені, що процеси, які в ньому відбуваються, залежать лише від людей, не визнають ніяких подарунків чи примх долі, вірять у суспільну діяльність і власні сили;

5. бажаючи добра людям, діють впевнено і послідовно, бувають суворими і послідовними з тими, хто заважає їм чи робить неможливою реалізацію поставлених цілей.

3. Люди, що організовують своє життя за цим стилем:

1. прагнуть насамперед насолоджуватись життям, мати якомога більше грошей, витрачати їх без обмежень, за найменшим бажанням;

2. надають перевагу життю сьогоднішнім днем, не прагнуть планувати свою поведінку на багато років уперед;

3. не полюбляють одноманітного життя, тому не мають постійних місць відпочинку, улюблених занять, стійких захоплень і інтересів, улюблених акторів чи літературних героїв тощо, змінюють свої прагнення і бажання у пошуках нових переживань і вражень, люблять брати участь у різних справах і подіях, але лише як "глядачі" (наприклад, активно “вболівати” за спортивні команди, але ні одним видом спорту самим не займатися);

4. вважаючи, що життя перед ними в боргу, беруть від нього усе, що воно дає, але самі не роблять особливого творчого внеску до нього і не сприяють інтенсивному зростанню суспільних цінностей;

5. вільний час часто проводять за чаркою чи келихом вина, на вечірках, у ресторані, у театрі, кіно чи на виставках, тобто прагнуть користуватися життям у найрізноманітніших його проявах;

4. Прихильники даного стилю життя:

1. прагнуть до завоювання високого престижу і влади, до того, щоб командувати і розпоряджатися людьми, спрямовувати їх діяльність, добиватись, щоб до них прислуховувалися і їм підкорялись, рахувались з ними;

2. уміють добре організовувати різні заходи, діяльність, володіють так званою "організаційною кмітливістю” чи організаторськими здібностями;

3. ніколи не бувають задоволені тим, чого вже досягли, прагнуть досягати все більшого, люблять почесті і нагороди;

4. є сильними особистостями, спрямовано і настирливо долають перешкоди, нерідко силою змушують інших до підкорення і дотримуються принципу "мета виправдовує засоби”;

5. інших людей розглядають переважно як фон для певної діяльності, використовують їх там, де вони потрібні, і забувають про них, коли мети досягнуто; моральні норми розглядають як дещо, з чим можна не рахуватися, якщо вони не узгоджуються з тими цілями, до яких ці люди прагнуть, і засобами, які вони виправдовують.