3. Структура навчальної діяльності. Психологічнікомпоненти
Навчальна діяльність має зовнішню структуру, що складається з таких елементів (за Б. А. Сосновському):
1) навчальні ситуації та задачі - як наявність мотиву, проблеми, її прийняття учнями;
2) навчальні дії, спрямовані на вирішення відповідних завдань;
3) контроль - як співвідношення дії і його результату з заданими зразками;
4) оцінка - як фіксація якості (але не кількості) результату навчання, як мотивація наступної навчальної діяльності, роботи.
Кожному з компонентів структури цієї діяльності притаманні свої особливості. У той же час, будучи по природі інтелектуальною діяльністю, навчальна діяльність характеризується тим же будовою, що будь-який інший інтелектуальний акт, а саме: наявністю мотиву, плану (задуму, програми), виконанням (реалізацією) і контролем
Навчальна завдання виступає як певне навчальне завдання, яке має чітку мету, але для того щоб здійснити цю мету, треба врахувати умови, в яких дія повинна здійснитися. За О.М. Леонтьєву, завдання - це мета, дана в певних умовах. У міру виконання навчальних завдань відбувається зміна самого учня. Навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань, які даються в певних навчальних ситуаціяхі припускають певні навчальні дії.
Навчальна завдання виступає як складна система інформації про якийсь об'єкт, процес, в якому чітко визначена лише частина відомостей, а решта невідома, яку і потрібно знайти, використовуючи наявні знання і алгоритми рішення у поєднанні з самостійними здогадками і пошуками оптимальних способів вирішення.
У загальній структурі навчальної діяльності значне місце відводиться діям контролю (самоконтролю) та оцінки (самооцінки). Це обумовлюється тим, що всяке інше навчальний дія стає довільним, регульованим тільки при наявності контролювання й оцінювання в структурі діяльності.
Контрольпередбачає три ланки: 1) модель,образпотрібного, бажаного результату дії; 2) процес звірення цього образу і реальної дії і 3) прийняття рішення про продовження або корекції дії. Ці три ланки представляють структуру внутрішнього контролю суб'єкта діяльності за її реалізацією.
П.П. Блонским були намічені чотири стадії прояву самоконтролю стосовно до засвоєння матеріалу. Перша стадія характеризується відсутністю будь-якого самоконтролю. Що знаходиться на цій стадії учень не засвоїв матеріал і не може відповіднонічого контролювати. Друга стадія - повний самоконтроль. На цій стадії учень перевіряє повноту та правильність репродукції засвоєного матеріалу. Третя стадія характеризується як стадія вибіркового самоконтролю, при якому учень контролює, перевіряє тільки головне з питань. На четвертій стадії видимий самоконтроль відсутній, він здійснюється як би на основі минулого досвіду, на основі якихось незначних деталей, прийме.
Висновок
У навчальній діяльності присутні багато психологічні компоненти:
- Мотив (зовнішній чи внутрішній), відповідне бажання, інтерес, позитивне ставлення до навчання;
- Осмисленість діяльності, увагу, свідомість, емоційність, прояв вольових якостей;
- Спрямованість і активність діяльності, різноманітність видів і форм діяльності: сприйняття і спостереження як робота з чуттєво представленим матеріалом; мислення як активна переробка матеріалу, його розуміння і засвоєння (тут же присутні і різноманітні елементи уяви); робота пам'яті як системного процесу, що складається з запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу, як процесу, невідривного від мислення;
- Практичне використання набутих знань і умінь у подальшій діяльності, їх уточнення і коректування.
Навчальна мотивація визначається як приватний вид мотивації, включеної в діяльність навчання, учбову діяльність. Як і будь-який інший вид, учбова мотивація визначається цілою низкою специфічних для цієї діяльності факторів:
1) самої освітньої системою, освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність;
2) організацією освітнього процесу;
3) суб'єктними особливостями того, хто навчається (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, його взаємодію з іншими учнями і т.д.);
4) суб'єктними особливостями педагога і перш за все системою його відносин до учня, до справи;
5) специфікою навчального предмета.
Необхідна умова для створення у учнів інтересу до змісту навчання і до самої навчальної діяльності - можливість проявити в навчанні розумову самостійність і ініціативність. Чим активніше методи навчання, тим легше зацікавити ними учнів. Основний засіб виховання стійкого інтересу до навчання - використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від учнів активної пошукової діяльності.
Велику роль у формуванні інтересу до навчання відіграє створення проблемної ситуації, зіткнення учнів з трудністю, яку вони не можуть вирішити за допомогою наявного в них запасу знань; стикаючись з трудністю, вони переконуються в необхідності отримання нових знань або застосування старих в новій ситуації.
Всі складові елементи структури навчальної діяльності та всі її компоненти вимагають особливої організації, спеціального формування. Все це завдання комплексні, що вимагають для свого рішення відповідних знань та неабиякого досвіду і постійного щоденного творчості.