Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне право, семінари 2017-2018 / Здійснення_суб'єктивного_цивільного_права.rtf
Скачиваний:
13
Добавлен:
14.12.2017
Размер:
94.14 Кб
Скачать

5.2. Види довіреностей.

Залежно від обсягу повноважень, що надаються представнику особою, яку він представляє, можна відокремити три види довіреності:

- загальна (генеральна) довіреність уповноважує представника на вчинення широкого кола правочинів та пов’язаних із ними юридичних дій

- спеціальна довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу.

- разова довіреність – видається представнику на укладення одного правочину. Після здійснення дій представника, пов’язаних з його укладенням, разова довіреність втрачає силу.

доповнення:

разова - нам виконання однієї конкретної дії (наприклад, продати чи купити будинок);

спеціальна - на виконання будь - яких однорідних дій (наприклад, довіреність на отримання авторського гонорару протягом року);

генеральна - на загальне управління майном довірителя. Генеральна довіреність уповноважує особу на виконання не будь-якої окремої угоди чи будь-яких категорій, а на укладення будь-яких угод.

5.3. Повноваження представника. Передоручення.

Повноваження представника

Щоб дії представника створили юридичні права і обов’язки для того, кого представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження. Повноваження представника складаються з можливості діяти від імені особи, яку представляє і можливості вимоги. Згідно із ч.1 ст.238 ЦК представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Не допускається укладення через представника правочину, який за своїм характером може вчинятися тільки особисто тією особою, яку він представляє (заповіт, реєстрація шлюбу, усиновлення). Усі юридичні дії представник зобов’язаний здійснювати в інтересах того, кого представляє.

доповнення:

Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник

1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих

правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до

його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він

представляє.

3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку

він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,

представником якої він одночасно є, за винятком комерційного

представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Передоручення

Представник зобов’язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Він може передоручити її здійснення іншій особі, якщо таке передоручення передбачено договором або дозволене тим, кого представляють, якщо це зумовлене метою охорон інтересів особи, яку він представляє (ст.240 ЦК).

Передоручення здійснюється шляхом видачі довіреності представником своєму заміснику або шляхом внесення змін у договір (доручення). Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків видачі доручення на одержання зарплати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції, яка може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні. Строк, на який вона видається, не може перевищувати терміну дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Представник, який передав свої повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє та подати їй необхідні відомості про замісника. Невиконання цього обов’язку покладає на особу яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.