РОЗДІЛ 6. ПЕДАГОГІЧНА І НАУКОВО-ВИРОБНИЧА

ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ

6.1. Загальні вимоги щодо практики та її види

Педагогічна і науково-виробнича практика студентів університету є необхідним етапом у підготовці майбутніх фахівців до викладацької та наукової діяльності. Головною умовою допуску до практики є успішне теоретичне оволодіння студентами знаннями з обраної спеціальності.

Протягом навчання на факультеті студенти вивчають нормативні курси й спецкурси з обраної спеціальності, беруть участь у спецсемінарах, які розкривають суттєвий зміст актуальних проблем певних дисциплін і надають систематичні педагогічні знання, а, крім того, прослуховують спецкурси з логіки, психології, риторики, методики використання технічних засобів навчання тощо. Основні навчальні посібники й методичні рекомендації щодо проведення практики студенти отримують і вивчають у процесі освоєння теоретичного матеріалу.

Відповідно до навчальних планів факультетів, які затверджено Вченою радою, уведено порядок проходження студентами практики відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра й магістра.

Наприклад, студенти філософського факультету спеціальності «філософія» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр філософії, викладач філософських дисциплін проходять такі види практики:

•педагогічна без відриву від навчання (шість тижнів у дев’ятому семестрі);

•педагогічна з відривом від навчання (два тижні у дев’ятому семестрі);

•науково-виробнича практика без відриву від навчання (вісім тижнів у 10-му семестрі).

Проходить практика, як правило, на гуманітарних і природничих факультетах Київського національного університету імені Тараса

170

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

Шевченка, а також (за необхідності, згідно з направленнями деканату) в інших вищих і середніх навчальних закладах м. Києва або у місцях, де планується майбутня робота випускника.

6.2.Педагогічна практика

6.2.1.Мета, завдання та зміст практики

Проведення педагогічної практики має забезпечити закріплення суттєвих теоретичних знань і досягнення таких цілей:

1.Ознайомлення студентів безпосередньо в ході навчального процесу з основними формами, принципами і методами викладання дисциплін, що викладаються на кафедрі, з передовим педагогічним досвідом і його практичним опануванням.

2.Набуття професійних якостей майбутнього викладача, які відповідають вимогам сучасного суспільства, а також формування особистих людських якостей фахівців.

3.Виховання у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної, наукової й виховної діяльності.

4.Формування потреб у самоосвіті, самовихованні та підвищенні своєї кваліфікації.

Зміст педагогічної практики складається з навчально-методичної, науково-дослідної й виховної роботи.

Навчально-методична робота становить суть педагогічної прак­ тики і включає:

• вивчення методичного досвіду й системи навчальної роботи кафедри і викладача-методиста, до яких на період практики прикріпляються студенти-практиканти;

• ознайомлення з плануванням та організацією навчальних занять;

• оволодіння методикою організації та контролю роботи студентів у навчальному процесі;

• опанування засобів і методів організації та контролю самостійної роботи студентів;

• оволодіння методикою підготовки до навчальних занять і методикою викладання навчального матеріалу шляхом відвідування лекцій викладачів, самостійного проведення навчальних занять під керівництвом та у присутності викладача-методиста;

171

Основи методології та організації наукових досліджень

•участь у розробці навчальних завдань і матеріалів для поглибленої самостійної роботи студентів, що входять у систему методичного забезпечення навчального процесу.

Педагогічна робота студента-практиканта умовно поділяється на два основні види: пасивна та активна практика.

Пасивна практика: відвідування лекцій, семінарських занять і консультацій керівника-методиста; відвідування лекцій і семінарських занять, які проводять студенти-практиканти, а також участь в їх рецензуванні. У період пасивної педагогічної практики студенти під керівництвом викладача-методиста знайомляться з організацією навчально-виховного процесу, особливостями методичної роботи. Водночас практиканти отримують конкретні завдання щодо підготовки лекцій з відповідних дисциплін і методичні рекомендації для проведення семінарських занять.

Активна практика: самостійне проведення студентами-практи­ кантами семінарських занять; читання лекцій з дисциплін, що викладаються на кафедрі. Під час активної практики відбувається повне залучення студентів до навчального процесу, а саме: вони читають лекції, проводять семінарські заняття, консультації, за завданнями керівників-методистів ведуть навчально-методичну роботу.

Тексти лекцій обсягом 20–29 сторінок машинопису та методичні розробки семінарських занять подаються на перевірку керівникові практики, тільки після цього студент допускається до читання лекцій і проведення семінарських занять. На залікових лекціях присутні викладачі-методисти кафедри і студенти-практиканти. По закінченні лекції, семінарського заняття відбувається їх обговорення, в якому беруть участь всі присутні. Під час обговорення висловлюються зауваження теоретичного й методичного характеру, відзначаються позитивні й негативні аспекти занять, звертається увага на методику використання наочних та інших засобів активізації навчального процесу. Хід обговорення фіксується у протоколі, зразок якого наведено на рис. 23. Протокол додається до матеріалів практики.

172

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

Протокол обговорення лекції (семінарського заняття)

студента-практиканта ____ курсу філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проведеної (ного) в ___________________ групі (курс), дата.

_____________________________________________________

(факультет, вищий навчальний заклад)

1.Власний аналіз студента-практиканта своєї лекції чи семі­ нарського заняття.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

2.Виступи студентів-практикантів, які відвідували заняття.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

3.Аналіз проведення заняття керівником-методистом.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

4.Пояснення студента-практиканта з приводу зроблених зау­ важень.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

5.Оцінка керівником-методистом проведеного заняття.

_____________________________________________________

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Підпис студента-практиканта _________________

Підпис керівника-методиста __________________

Рис. 23. Схема протоколу обговорення лекції (семінарського заняття)

173

Основи методології та організації наукових досліджень

Науково-дослідна робота студентів під час практики включає:

•ознайомлення з науково-дослідною роботою кафедри;

•участь у підготовці й проведенні студентських наукових конференцій;

•підготовку доповідей на засіданні наукових гуртків, проблемних груп;

•використання наукових принципів, методів і законів при підготовці й читанні лекцій і проведенні семінарських занять.

Виховна робота студентів під час практики має включати ознайомлення з організацією та системою виховної роботи кафедри, профспілковою й дозвіллєвою роботою у студентських групах. Вона передбачає участь практикантів у виховній роботі студентів тих груп, де проходить практика, шляхом проведення різних заходів, наприклад, таких як дискусії щодо сучасних проблем суспільного життя тощо.

6.2.2.Організація проведення практики та підведення

їїпідсумків

Забезпечення успішного проведення практики різних видів передбачає виконання таких заходів:

1.Кафедри мають не пізніше як за два місяці до початку проведення практики затвердити керівників-методистів для всіх студентівпрактикантів. Водночас кафедра визначає факультети університету (або інших вищих навчальних закладів), на яких кожен студент повинен проходити практику. Керівниками-методистами на факультеті призначаються викладачі, які мають великий педагогічний досвід, високу кваліфікацію, вміють творчо передавати свою педагогічну майстерність студентам.

2.Керівник-методист не пізніше як за два місяці до початку практики разом з практикантом розробляє індивідуальний план-графік проведення практики, визначає теми семінарських занять і лекцій для взаємовідвідування з точним зазначенням дати і часу. Схему індивідуального плану-графіку практики студента наведено нижче (рис. 24). Вона має складатися із чотирьох розділів:

• активна педагогічна практика;

• пасивна педагогічна практика;

• науково-дослідна робота;

• виховна робота.

174

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

Індивідуальний план-графік педагогічної практики студента

________ курсу філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кафедри ________________________________

_______________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник-методист

__________________________

(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові, підпис)

І. Активна педагогічна практика ІІ. Пасивна педагогічна практика

ІІІ. Науково-дослідна робота IV. Виховна робота

Рис. 24. Схема індивідуального плану-графіку практики студента

Відповідальний за проведення практики на кафедрі подає індивідуальні плани-графіки керівникам практики спеціальностей факультету. Керівник практики факультету готує наказ ректора про проход­ ження практики.

3.Перед початком практики проводиться установча конференція, в якій беруть участь методисти факультету, завідувачі кафедр, керівники-методисти, заступники декана і студенти-практиканти і на якій конкретно обговорюються й вирішуються питання її проведення.

4.Загальний контроль за проходженням практики здійснює керівник практики факультету, а індивідуальний контроль за ходом виконання програми практики — викладач-методист. Деканат,

175

Основи методології та організації наукових досліджень

факультетський керівник практики, керівники практикою студентів певної спеціальності та завідувачі кафедр контролюють проведення педагогічної практики, застосовуючи всі необхідні засоби оперативного вирішення виявлених недоліків.

5. Для студентів обов’язковим є ведення щоденника студентапрактиканта (рис. 25), в якому фіксується зміст і всі види робіт, які виконував студент протягом її проходження. Записи в ньому ведуться щоденно і включають дані не лише про проведення та відвідування лекцій, а й про підготовку до них. Щоденник підписується студентом і викладачем-методистом.

Щоденник

студента-практиканта_____________ курсу філософського факультету, спеціальність ____________, Київського національного університету імені Тараса Шевченка денної (заочної) форми навчання

_________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Період практики ___________________________

Місце практики ___________________________

Керівник-методист _________________________

практики (науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)

Підпис практиканта Підпис керівника-методиста

Рис. 25. Форма щоденника студента-практиканта

6. За підсумками практики студент складає звіт, форму якого наведено нижче (рис. 26). Після проведення практикантами семінарських занять і читання лекцій проходить їх обговорення, в якому активну участь беруть усі, хто був на занятті. Керівник-методист підводить підсумки проведених занять, всебічно проаналізувавши, оцінює їх.

176

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет Кафедра______________

ЗВІТ

про проходження педагогічної (наукової) практики

студентом

_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

курсу ___________ відділення __________________

У період з ____ по _____200_р. я проходив (ла) педагогічну практику на

_________________________________________________________

(факультет, вищий навчальний заклад)

Керівник-методист _____________________________________________________________

(посада, науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я по батькові)

За період практики я виконував(ла) такі види робіт:

Рекомендації щодо якісного поліпшення організації та проведення педагогічної (асистентської) практики студентів:

1.Позитивні моменти, елементи організації та змісту практики.

2.Негативні моменти, недоліки щодо організації й змісту практики.

3.Побажання студента-практиканта щодо поліпшення практики.

Затверджено на засіданні кафедри _____________ Оцінка практики ________

Протокол №____ від______

Рис. 26. Форма звіту про проходження педагогічної (наукової) практики

177

Основи методології та організації наукових досліджень

7.По закінченні студентом проходження практики керівникметодист перевіряє щоденник, затверджує (попередньо) звіт і виставляє загальну оцінку. Кафедра обговорює звіти кожного практиканта і, за наявності позитивних результатів, затверджує їх. Студентампрактикантам виставляється оцінка в заліковій книжці за педагогічну (асистентську) практику у вищому навчальному закладі.

8.Підсумки педагогічної практики обговорюються на заключній конференції студентів-практикантів у присутності керівництва факультету, кафедр і викладачів, які брали участь у проведенні практики.

9.Завідувачі кафедр через два тижні після закінчення студентами практики подають відповідну інформацію керівнику практики по факультету. Останній готує загальний звіт про її проведення на факультеті й подає його на затвердження Вченою радою факультету.

Наведені форми контролю та обліку достатньо повно і всебічно охоплюють роботу практикантів, забезпечуючи своєчасне та якісне виконання всіх поставлених завдань, і виступають одним з головних чинників при визначенні підсумкової оцінки результатів педагогічної діяльності студента.

Студенти, результати педагогічної практики яких визнано незадовільними, мають пройти її повторно (за рішенням Вченої ради факультету) без відриву від занять.

6.3.Науково-виробнича практика

6.3.1.Загальні вимоги до практики

Науково-виробнича практика виконується студентами-магі­ странтами­­. Основною метою практики є проведення магістрантом наукового­ дослідження відповідно до обраної і затвердженої на засіданні кафедри і ради факультету тематики відповідно до сучасних вимог, що висуваються до організації і змісту науково-дослідної роботи.

Задачі науково-виробничої практики:

•оволодіння магістрантом сучасною методологією наукового дослідження;

•закріплення знань, умінь і навичок, отриманих магістрантами в процесі вивчення дисциплін магістерської програми;

178

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

•оволодіння сучасними методами збору, аналізу та обробки наукової інформації;

•оволодіння вміннями викладу отриманих результатів у вигляді звітів, публікацій, доповідей;

•формування уявлення про сучасні інформаційні технології наукової інформації;

•формування навичок самоосвіти і самовдосконалення, сприяння активізації науково-дослідної діяльності магістрантів.

В результаті проходження науково-виробничої практики магістрант має оволодіти навичками самостійної науково-дослідної діяльності у професійній галузі на основі принципів:

•науковості, який полягає в організації наукового дослідження магістрантів у відповідності до сучасної методології науки, у дотриманні етапності й логіки у проведенні наукового дослід­ ження;

•креативності, що являє актуалізацію і стимулювання творчого підходу магістрантів до проведення наукового дослідження;

•врахування наукових інтересів магістрантів, що передбачає практику проведення наукового дослідження відповідно до науково-дослідних інтересів магістрантів.

Науково-виробнича практика може проходити у відділах наукових установ НАН України, під час якого практиканти знайомляться з тематикою наукових досліджень відділів, з тематикою кандидатських і докторських дисертацій, що виконуються і рекомендуються для виконання; знайомляться з процесом видавничої діяльності при підготовці збірників наукових праць і часописів; вивчають інформаційні можливості наукових бібліотек м. Києва щодо їх використання при написанні магістерської кваліфікаційної роботи та подальшої наукової роботи.

Практика організується на випускаючих кафедрах університету, які призначають наукового керівника практики, частіше наукового керівника магістерської роботи. Робота магістрантів у період науково-виробничої практики організується відповідно до логіки роботи над магістерською дисертацією. Магістранти працюють з першоджерелами, монографіями, авторефератами і дисертаційними дослідженнями, аналізують результати досліджень, консультуються з науковими керівниками і викладачами кафедри.

179

Основи методології та організації наукових досліджень

6.3.2. Зміст науково-виробничої практики та її підсумки

Практика передбачає проведення таких видів робіт:

•ознайомлення з інформаційними, довідковими, реферативними виданнями з проблеми дослідження;

•складання бібліографічного списку до теми магістерської роботи;

•написання оглядового реферату з теоретичної частини магістерської роботи;

•участь у науково-дослідній роботі кафедри (допомога у підготовці до видання збірок наукових праць, у підготовці і проведенні наукових конференцій тощо);

•виступ з доповідями на засіданні кафедри (на студентських наукових конференціях, на науково-практичних конференціях університету);

•підготовку й написання статті або тез наукової доповіді разом з викладачем-методистом або науковим керівником магістерської роботи (дисертації);

•письмове рецензування, спільно з викладачем-методистом, курсових, бакалаврських і дипломних робіт;

•письмове рецензування текстів-лекцій студентів-практикантів;

•письмове рецензування текстів наукових статей з подальшим їх обговоренням у присутності викладача-методиста;

•науковередагуваннятекстівнауковихтанавчально-методичних робіт.

За результатами практики магістр подає на кафедру такі документи:

•щоденник науково-виробничої практики (див. рис. 25);

•письмовий звіт про результати науково-виробничої практики;

•бібліографічний список літератури з теми магістерської роботи;

•тексти рецензій;

•аналітичний огляд літератури з теми магістерської роботи;

•текст підготовленої статті або тез наукової доповіді. Підсумкова атестація з науково-виробничої практики здійсню-

ється у формі диференційованої оцінки. Оцінка враховує якість наданих магістрантом звітних матеріалів і відгуку керівника практики. Вона ґрунтується на знанні магістрантом основних положень методології наукового дослідження, вмінні застосовувати їх при роботі над темою магістерської роботи, а також на вмінні викласти наукові знання з проблеми дослідження у вигляді звіту, публікації, доповіді.

180

Розділ 6. Педагогічна і науково-виробнича практика студентів

Рекомендована література до 6 розділу

1.Александрова Г. П. Успешная практика. — НовГУ, 2005.

2.Бурдин К. С., Веселов П. В. Как оформить научную работу. — М.: Высшая школа, 1997.

3.Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень [Текст]: Навчальний посібник / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсеєв. — 3-е вид., перероб. і допов. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 240 с.

4.Калуев А. В. Что полезно знать ученому перед тем, как писать свой труд. — Киев, 2001.

5.Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 8.04.93 № 93 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 20.12.94 № 351) // http://www.minagro.gov.ua/page/?n=4944

6.Про практичну підготовку студентів // http://www.mon.gov.ua/ newstmp/2009_1/09_02/1_9_93.doc

Контрольні запитання до 6 розділу

1.Вимоги щодо практики та її види.

2.Мета, завдання та зміст педагогічної практики.

3.Організація проведення практики та підведення її підсумків.

4.Форми контролю за педагогічною практикою.

5.Загальні вимоги до науково-виробничої практики.

6.Основні види робіт під час науково-виробничої практики.

7.Науково-дослідна робота студентів під час практики.

8.Виховна робота студентів під час практики.

9.Підсумкова атестація з науково-виробничої практики.

181

РОЗДІЛ 7.

ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ.

АСПІРАНТУРА І ДОКТОРАНТУРА

7.1.Загальні положення щодо підготовки наукових

інауково-педагогічних кадрів

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні здійснюється згідно «Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309. Це Положення регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов’язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності. Формами підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації є аспірантура і докторантура.

До докторантури приймаються особи, які мають науковий сту­ пінь кандидата наук, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної наукової спеціальності і які в змозі на високому науковому рівні проводити­ фундаментальні, пошукові і прикладні наукові дослідження. Термін перебування в докторантурі на загальних умовах не перевищує трьох років.

Вищі навчальні заклади, наукові установи вміщують у засобах масової інформації оголошення про конкурсний прийом до аспірантури не пізніше, ніж за три місяці до початку прийому із зазначенням наукових спеціальностей, термінів та умов прийому, переліку необхідних для вступу документів.

Вступники до аспірантури подають на ім’я керівника вищого навчального закладу, наукової установи такі документи:

1)заяву;

2)особовий листок з обліку кадрів;

3)список опублікованих наукових праць і винаходів. Аспіранти, які не мають опублікованих наукових праць і винаходів, подають наукові доповіді (реферати) з обраної ними наукової спеціальності;

182

Розділ 7. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів. Аспірантура і докторантура

4)медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-у;

5)копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста або магістра (особи, які здобули відповідну освіту за кордоном, — копію нострифікованого диплома);

6)посвідчення про складання кандидатських іспитів, якщо вони складені. Паспорт і диплом про вищу освіту подаються вступником особисто.

Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не перевищує трьох років, а без відриву від виробництва — чотирьох років.

Для проведення прийому до аспірантури створюється приймальна комісія під головуванням керівника (заступника керівника) вищого навчального закладу, наукової установи. Рішення про допуск до складання вступних іспитів до аспірантури виноситься приймальною комісією за результатами співбесіди, розгляду реферату та поданих наукових праць з урахуванням письмового висновку передбачуваного наукового керівника, про що вступник до аспірантури повідомляється у тижневий термін.

Приймальна комісія може відмовити вступнику в допуску до складання вступних іспитів у зв’язку з неподанням у встановлений термін усіх або окремих документів.

Вступники складають іспити із спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціальності), із філософії та однієї з іноземних мов на вибір — англійської, німецької, іспанської, італійської, французької — в обсязі навчальних програм для вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, затверджених МОН України. Результати вступних іспитів дійсні протягом календарного року. Вступники, які на час вступу до аспірантури склали всі або декілька кандидатських іспитів, звільняються від відповідних вступних іспитів і їм зараховуються оцінки кандидатських іспитів.

У разі одержання однакових оцінок переважне право на зарахування мають вступники, рекомендовані вченою радою вищого нав­ чального закладу (факультету), наукової установи, які успішно закінчили магістратуру і склали всі або декілька кандидатських іспитів.

Кожному аспірантові одночасно з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи

183

Основи методології та організації наукових досліджень

призначається науковий керівник, як правило, доктор наук або за рішенням вченої ради, як виняток, кандидат наук. Науковий керівник керує роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого ним індивідуального плану та несе особисту відповідальність за якісне написання аспірантом дисертації.

Аспірант працює за індивідуальним планом роботи, не менше ніж два рази на рік звітує про його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії і щорічно атестується науковим керівником. За результатами атестації аспірант переводиться на наступний рік навчання або відраховується з аспірантури.

Аспіранти і докторанти мають право:

•користуватися навчально-виробничою, науковою, культурноспортивною, оздоровчою базою вищих навчальних закладів, наукових установ;

•отримувати всі види відкритої наукової інформації і наукового консультування;

•брати участь у науковій діяльності кафедри, відділу, лабораторії;

•отримувати державні стипендії встановленого розміру у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням;

•переривати навчання з поважних причин з подальшим його продовженням. Тривалість і кількість переривань навчання, а також поважність причин визначаються вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи;

•на щорічні канікули тривалістю до двох календарних місяців, які включаються до загального терміну навчання у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва;

•брати участь у виборах до органів самоврядування вищого навчального закладу, наукової установи;

•на роботу за сумісництвом відповідно до законодавства України;

•на безпечні і нешкідливі умови навчання і праці;

•на забезпечення впорядкованим житлом — у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням — на час навчання за умови оплати вартості користування житлом самим аспірантом або докторантом (іногороднім);

•на працевлаштування згідно з типовою угодою у разі зарахування на навчання за державним замовленням або контрактом (у разі навчання поза державним замовленням).

184

Розділ7.Підготовканауковихінауково-педагогічнихкадрів.Аспірантураідокторантура

Тему дисертації, індивідуальний план роботи аспіранта після обговорення кафедрою, відділом, лабораторією затверджує вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи не пізніше тримісячного терміну після зарахування його до аспірантури.

Особам, зарахованим до аспірантури з відривом від виробництва, стипендія призначається з дня їх зарахування, а тим, які навчаються в аспірантурі за контрактом, відповідно до умов контракту.

Термін навчання в аспірантурі зараховується до науково-педа­ гогічного стажу. Аспіранти зобов’язані:

•дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм поведінки;

•глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищуючи загальний культурний рівень;

•опанувати методологією проведення наукових досліджень;

•виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією;

•індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а в разі необхідності — додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків із дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки;

•звітувати про хід виконання дисертації на засіданні кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи;

•у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій ученій раді;

•дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Взаємозобов’язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, і вищого навчального закладу, наукової установи визначаються в типовій угоді, якою передбачається своєчасне закінчення роботи над дисертацією, працевлаштування після закінчення аспірантури, забезпечення відповідних умов праці, надання впорядкованого житла тощо, та відповідальність сторін у разі невиконання умов типової угоди.

185

Основи методології та організації наукових досліджень

Підготовка аспірантів понад державне замовлення здійснюється на підставі контрактів, укладених між вищими навчальними закладами, науковими установами та вступниками до аспірантури (установами, організаціями та підприємствами, що направили їх на навчання), якими передбачається повне відшкодування витрат на їх І підготовку, зокрема виплату стипендії.

До терміну навчання в аспірантурі не включається період хвороби (тривалістю понад один місяць), перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також відсутність з інших поважних причин, передбачених законодавством України.

Аспірант може бути відрахованим з аспірантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи (без поважних причин. Аспірант, який був зарахований до аспірантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Аспіранти можуть бути направлені на стажування до провідних вітчизняних і закордонних наукових центрів.

Аспірант, який успішно захистив дисертацію до закінчення терміну навчання, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план роботи і припиняє навчання в аспірантурі з дня захисту дисертації.

Самостійна робота над дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата наук є однією з форм підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. Здобувачами наукового ступеня кандидата наук, які працюють над дисертаціями поза аспірантурою можуть бути особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Здобувачі прикріплюються до вищих навчальних закладів, наукових установ, що мають аспірантуру з відповідних спеціальностей, з метою підготовки і захисту кандидатської дисертації, а також для поглибленого теоретичного вивчення спеціальних дисциплін, вивчення іноземної мови та філософії, складання кандидатських іспитів на термін до 5 років. Здобувачі працюють над дисертаціями за індивідуальними планами роботи, щорічно звітують на засіданні кафедри, відділу, лабораторії і атестуються науковими керівниками.

186