Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Bandarenko

.rtf
Скачиваний:
2
Добавлен:
14.11.2017
Размер:
344.49 Кб
Скачать

Інтерпретація основних результатів нашого дослідження міститься у другому розділі “Основні результати аудитивного і електроакустичного аналізів експериментального матеріалу” дисертації. Комплексні фонетичні дослідження інноваційних складних слів сучасної англійської мови дозволяють типізувати й узагальнити найпродуктивніші акцентно-ритмічні моделі, за якими утворюються композити, а також підкреслюють важливість фонетичного критерію як одного з домінуючих при утворенні інноваційних одиниць. Якісно новими є дані, отримані нами в результаті спектрографічного аналізу показників кореляції словесного наголосу та фразової просодії. Матеріал експериментального дослідження створив підґрунтя для систематизації просодичних факторів формування композит, виявлення взаємозалежності їх фонетичної структури та інформаційного потенціалу, опису динаміки акцентно-ритмічної структури у мовленні (зміщення словесного наголосу) та формалізації ознак композити як елемента мовної системи.

Як довели результати дослідження, інноваційні слова сучасної англійської мови є носіями лексичної інформації та синтаксично невід’ємними складовими структури фрази, синтагми, речення і т. д. Дослідження просодичних особливостей реалізації даних одиниць як елементів мовленнєвої комунікації мало багатоетапний характер. По-перше, надійним критерієм підтвердження лінгвістичного статусу складних слів є метод сегментації мовленнєвого потоку шляхом паузації (перервами у фонації) як засіб виокремлення слів у мовленнєвому континуумі. Виходячи з положення, що слово являє собою ділянку фонації між двома паузами, шляхом експериментального вивчення ми довели, що складне слово, інноваційне зокрема, також виокремлюється у мовленні засобами паузації, яка в лінгвістичній науці має назву "внутрішні синтаксичні поєднання". Вивчення закономірностей виокремлення складних слів у мовленні проводилось у системному порівнянні акустичних параметрів внутрішніх синтаксичних поєднань, що приєднуються до складного слова, з параметром тривалості внутрішніх відкритих поєднань (пауз, що існують між компонентами складного слова).

Акустична тривалість лівого та правого внутрішніх синтаксичних поєднань визначається позицією складного слова у структурі синтагми. Максимальним за показником тривалості виявилось синтаксичне поєднання, що збігається з міжсинтагменною паузою, при ядерній позиції одного (як правило, останнього) компонента складного слова. Тривалість внутрішнього синтаксичного поєднання, що приєднується до складного слова у синтагмі в неядерній позиції, має однакову тривалість з середньою тривалістю синтаксичного поєднання у синтагмі. Певна розбіжність даних, отриманих шляхом акустичного аналізу матеріалу, зумовлена діапазоном частотних флуктацій у дикторській реалізації синтагм зі складними словами у структурі речень.

За акустичним параметром тривалості наголошені склади характеризуються виділеністю у структурі складного слова. Середньоскладова тривалість наголошеного складу є найбільшою в системі трикомпонентних складних слів та приблизно однаковою в системі двокомпонентних та чотирикомпонентних складних лексем. Ця закономірність зумовлена особливостями зміни інтенсивності та ЧОТ (частота основного тона) у складних словах з різним числом повнонаголошених складів.

У системі двокомпонентних складних слів з двома повнонаголошеними складами піки інтенсивності припадають на обидва склади з вищим показником на останньому. Аудиторський аналіз складних слів цього акцентного типу підтвердив, що ядерна позиція більшості з них зумовлює саме таку дистрибуцію акцентів. Фонетична реалізація повнонаголошеного складу здійснюється через взаємодії інтенсивності та тривалості, а також формантних характеристик голосного.

Для групи трикомпонентних складних слів найуживанішою є підгрупа з акцентною моделлю з одним повнонаголошеним складом і частковим наголосом на іншому складі в структурі лексеми. Показники інтенсивності варіюють в максимальних межах на повнонаголошеному складі, а середню велечину інтенсивності мають частковонаголошені склади, причому два склади під другорядним наголосом збільшують інтенсивність у напрямку завершення складного слова.

Особливості локалізації піків інтенсивності у структурі чотирикомпонентних складних слів мають системний характер і визначаються:

- максимумом інтенсивності, який локалізується на початку складної лексеми з акцентним типом ( bank data warehouse), що є єдиним в системі розглянутих інноваційних структур;

- локалізацією піків інтенсивності, що спостерігається в завершенні складних лексем з наступними акцентно-ритмічними моделями: ( digital cordless telephone system) та ( state telecom monopoly).

Дослідження показників інтенсивності у даних структурах підтверджує максимальну величину у другому акцентному типі та порівняно нижче значення даного параметру на першому складі першої ритмічної моделі.

У ході електроакустичного аналізу досліджуваного матеріалу значна увага приділялась вивченню тональних характеристик інноваційних складних слів у мовленні. Характерними ознаками варіювання ЧОТ у синтагмах зі складними словами та в самих складних словах виступили кореляційні відношення показників ЧОТ синтагми та складного слова, яке входить у структуру даної синтагми. Корелятами є показники ЧОТ та характер їх змін впродовж фонації складного слова й синтагми. Як підтвердили результати дослідження, ЧОТ підвищується в напрямку завершення досліджуваної одиниці, другим піком є перший повнонаголошений склад, при чому другий повнонаголошнний склад характеризується значним зменшенням ЧОТ.

Вивчивши основні закономірності зміни висотнотональних показників у структурі складних слів з різними акцентно-ритмічними моделями, ми сформулювали типові характеристики їх реалізації по ЧОТ:

- для групи двокомпонентних складних слів характерними є підвищення ЧОТ у напрямку завершення лексем з акцентними типами . ( global market) та ( mass privatization). Спостерігається поступове збільшення показників ЧОТ у міру розподілу повнонаголошених складів;

- специфічна за показниками ЧОТ є модель ( wage debt) чи . ( added value). Концентрація максимальної ЧОТ спостерігається на першому повнонаголошеному складі, при чому другий підвид даної моделі характеризується середнім показником ЧОТ на останньому (частковонаголошеному) складі.

Типовим для групи трикомпонентних складних слів є зміщення максимальних показників ЧОТ на початкові компоненти, що зумовлено розподілом основних наголосів на першому та другому компонентах у структурах з моделлю ( e-mail address). Хоча, у структурах типу . ( cable network) спостерігається серединний максимум ЧОТ, який визначається концентрацією максимуму ЧОТ на повнонаголошеному складі другого компонента складного слова.

Системі чотирикомпонентних складних слів притаманні концентрації максимальних показників ЧОТ на середньому повнонаголошеному складі у акцентно-ритмічних моделях ( international portfolio investor) та . ( state telecom monopoly). У середньому однаковими показниками ЧОТ характеризуються склади під другорядними наголосами у даних структурах, де також спостерігається вищий показник ЧОТ на першому складі з другорядним наголосом та нижчий показник ЧОТ на другому складі з другорядним наголосом.

Дані електроакустичного аналізу довели, що в системі композит сучасного англійського мовлення вихідним пунктом є вивчення акцентно-ритмічних моделей складних слів на перцептивному рівні з подальшим аудиторським аналізом. Основні акустичні параметри фонетичної структури складних слів будуються на контрастних відношеннях наголошених та ненаголошених складів за показниками тривалості, інтенсивності та ЧОТ.

Виходячи з основних даних нашого дослідження, ми встановили такі закономірності реалізації наголошених і ненаголошених складів у акцентних моделях інноваційних складних слів:

1. Найбільш слабким у фонетичній структурі складного слова є контраст за тривалістю наголошених і ненаголошених складів. Найвищими показниками тривалості характеризується останній повнонаголошений склад, другий пік тривалості припадає на перший повнонаголошений склад.

2. Помірним контрастом за інтенсивністю характеризується наголошений і ненаголошений склади акцентної структури складних слів. Максимальними показниками інтенсивності визначається останній повнонаголошений склад акцентної структури. Другий повнонаголошений склад відрізняється меншим контрастом за інтенсивністю.

3. Наголошені склади в інноваційних словах англійської мови характеризуються найбільшим контрастом з ненаголошеними складами за параметром ЧОТ. Останній повнонаголошений склад визначається сильним контрастом за ЧОТ. Першому повнонаголошеному складу притаманна середня ЧОТ.

Висновки

Проблема вивчення фонетичних механізмів утворення та реалізації інноваційних структурно-складних лексем належить до розряду актуальних, оскільки в епоху становлення нової інформаційної парадигми, комп’ютеризації сфери комунікації та розвитку штучного інтелекту інтенсивно активізується процес утворення складних одиниць для позначення складних когнітивних понять у межах мовленнєвої комунікації. Закріплення інноваційних структурно-складних лексем значно розширює словниковий склад англійської мови, а їх проникнення в лексичні системи інших мов створює умови для розширення інтернаціональної мовної системи, у якій англійська мова відіграє роль засобу глобальної комунікації.

Основні результати проведеного дослідження підкреслили фонетично релевантну функцію наголосу як головного словотвірного фактора. В фонетичній системі мови наголос виступає як стройова одиниця, структурний компонент ієрархічного поєднання сегментного й супрасегментного рівнів. Структурний опис наголосу розкриває його фонетичну суть, яка реалізується в реальній вимові, в мовленнєвому континуумі, в усьому діапазоні артикуляційних можливостей мови, обумовлених артикуляційними особливостями акту комунікації.

Експериментально-фонетичне дослідження акцентно-ритмічних моделей інноваційних складних слів базується на розширенні сфери знань про мовленнєву діяльність на рівні психолінгвістичних та соціолінгвістичних факторів функціонування мовних одиниць. Фонетичні ресурси утворення інноваційних складних слів характеризуються відходом від однорівневого розуміння артикуляційних та слухових корелятів лінгвістичних одиниць і передбачають динаміку складних перетворень, яких зазнає нова одиниця, складне слово зокрема, в процесі його фонетичної реалізації і слухового сприйняття. Фонетичний інвентар системи композит сучасної англійської мови складається з двох основних взаємозумовлених домінант:

- первинність синтаксичної глибинної структури, фонетична структура є похідною від неї;

- суттєва значущість фонетичної організації складного слова у комплексному поєднанні й реалізації всіх фонетично-релевантних параметрів.

Серед трьох основних шляхів утворення складних слів акцентний спосіб словотворення виступає домінуючим засобом відмежування слів від інших мовних одиниць, словосполучень зокрема. На сучасному етапі розвитку англійської лексичної системи, в епоху її інтенсивного поповнення композитами, формується значна кількість інноваційних складних слів, мовний статус яких визначається насамперед шляхом вивчення акцентних типів їх оформлення. На основі експериментального опрацювання матеріалу дослідження було встановлено основні акцентно-ритмічні моделі інноваційних складних слів.

Корпус двокомпонентних інноваційних складних слів варіює в межах основних комбінаторних акцентно-ритмічних структур:

- складні слова з головним наголосом на першому компоненті . (compact disc) та ( market system);

- складні слова з головним наголосом на другому компоненті . ( new Russian) та ( virtual reality);

- складні слова з головним наголосом на обох компонентах . ( PC), який характерний переважно для двоосновних складних слів абревіатурного типу.

Систему трикомпонентних інноваційних складних слів сучасної англійської мови представляють наступні акцентно-ритмічні реалізації:

- складні слова з головним наголосом на першому компоненті . ( price market watcher);

- складні слова з головним наголосом на середньому компоненті, частковонаголшеними першим та останнім компонентами ( state telecom monopoly).

Повнонаголошеними є всі елементи трилітерних абревіатур.

Корпус інноваційних складних слів з числом компонентів більше ніж три репрезентований такими комбінаціями акцентно-ритмічної організації:

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на другому компоненті, частковонаголошеними першим, третім і останнім компонентами ( personal handyphone system);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на першому компоненті, частково наголошеними другим, третім та останнім компонентами ( bank data warehouse);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на третьому компоненті, частковонаголошеними першим, другим та останнім компонентами ( digital cordless telephone system);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на другому компоненті, частково наголошеними першим, третім та останнім компонентами ( state telecom monopoly);

Акцентно-ритмічні моделі п´яти- та шестикомпонентних складних слів формують структури з певною просодичною організцією, яка наближається до просодії фрази, або навіть речення.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях автора:

1. Бондаренко В.О. Лінгвістичний статус складних слів сучасної англійської мови // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Серія: “Філологічні науки”. – Випуск 22. Частина 1. – Кіровоград, 2000. – C. 54-61.

2. Бондаренко В.О. Інформаційний потенціал та просодична структура композит у сучасній англійській мові // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. – 1999. – Т.2, №2 – С. 104-107.

3. Бондаренко В.О. Фонетичні особливості складних слів та стійких словосполучень у сучасній англійській мові // Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Суми: СДПІ ім. А.С. Макаренка. – 1998. – C. 148-152.

4. Bondarenko V. Phonetic Structure of Compounds in Modern English // Newsletters – IАTEFL Ukraine. – Kyiv: KSLU. – 1998. – No.12. – P. 25-27.

Бондаренко В.О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація присвячена опису основних фонетичних критеріїв формування та функціонування інноваційних складних слів у сучасній англійській мові. Методом експериментального дослідження було встановлено та систематизовано найтиповіші акцентно-ритмічні моделі складних слів, які ввійшли у лексикон англійської мови впродовж останнього десятиліття. Окрему увагу приділено вивченню просодичних характеристик структурно-складних одиниць у мовленнєвій комунікації. В результаті аудиторського і електроакустичного видів аналізу визначені основні акустичні параметри реалізацій складних слів, що становить невід’ємну частину опису об’єктивної акустичної структури мовленнєвого потоку, природи акустичних образів мовлення, а також механізмів співвідношення цих одиниць з фізичними характеристиками мовленнєвої комунікації.

Ключові слова: складне слово, фонетична структура, мовленнєва комунікація, комунікативний потенціал, акцентно-ритмічна модель, словесний наголос, фразовий наголос.

Бондаренко В.А. Фонетическая структура инновационных сложных слов современного английского языка (экспериментально-фонетическое исследование). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 04 – германские языки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящается описанию основных фонетических критериев формирования и функционирования инновационных сложных слов в современном английском языке. Методом экспериментального исследования были определены и систематизированы наиболее типичные акцентно-ритмические модели сложных слов, которые вошли в лексикон английского языка на протяжение последнего десятилетия. Отдельное внимание уделяется изучению просодических характеристик структурно-сложных единиц в речевой коммуникации. В результате аудиторского и электроакустического видов анализа определены основные акустические параметры реализаций сложных слов, что является неотъемлемой частью описания объективной акустической структуры речевого потока, природы акустических образов речи, а также механизмов соотношения этих единиц с физическими характеристиками речевой коммуникации.

Ключевые слова: сложные слова, фонетическая структура, речевая коммуникация, коммуникативный потенциал, акцентно-ритмическая модель, словесное ударение, фразовое ударение.

Bondarenko V.O. Phonetic Structure of Innovative Compounds in Modern English (experimental-phonetic investigation). – Manuscript.

A thesis for the Scholary Degree of Philology in Speciality 10.02 04 – Germanic languages. – Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the subject of major phonetic criteria of compound forming and functioning in Modern English. This is largely due to the experimental method that determined and systematized the most typical accentual-rhythmic models of compounds which have appeared in the language within the last decade. The significant attention is given to the study of prosodic features of compounds in speech communication. The results of the auditorial and electroacoustic analyses provided the paramount acoustic parameters of compound realization in the integrity of the objective acoustic structure of speech and through the mechanism of correlations between compounds and the complex nature of speech communication. It consists of an introduction, two chapters, conclusions, list of references and an appendix.

Chapter 1 presents a general survey of the key works in the field, a great deal of attention being paid to the main tendencies in formation of the innovative compounds. This is followed by a deep analysis of the major phonetic mechanisms of building compounds and introducing them into the language system as the elements of the communicative potential of speech.

Modern world enters the epoch of the new information paradigm, computer networking in communication, complete integration of science and technology and invention of the computer intellect. Therefore these current changes involve the activization of the processes of broadening of the system of compounds and thereby the total language enlargement. The lexical system of the English language has been immensely innovated by a great number of newly-formed compounds, the derivational potential of which is rather high. Hence the innovative compounds provide abundant material for rendering a large cognitive content of communication by means of the language units.

The phonetic criteria for the scrutiny of compounding include the elaboration, systematization and generalization of all the phonetic processes which prove the linguistic status of the new compounds on the phonetic level in close relation to lexis and grammar. On the whole, the phonetic resources of compounding comprise the core components: 1) the phonetic peculiarities of the formation of compounds; 2) function of the word-stress in the phonetic structure of compounds; 3) the peculiarities of the rhythmic organization of compounds; 4) the rhythmic congruity of the phonetic structure of compounds; 5) dynamics of the accentual-rhythmic structure in speech.

The investigation of the phonetic structure of the innovative compounds traces out the economical usage of the phonetic resources in word-building realized through the minimal number of syllables, rhythmic entirety including the economy of articulatory efforts and the time of speaking. In fact the data of the research witness that the most of the innovative compounds have the number of syllables which is the most effective phonetically for a speaker as well as for a listener. In other words, the phonetic length of compounds is directed to the productive perception, efficacious remembering and optimum performance of these units in speech communication.

Chapter 2 elaborates and specifies the essential accentual-rhythmic patterns of the innovative compounds in Modern English. The material of the experimental research produces a solid basis for the systematization of the prosodic factors of modeling compounds, ascertainment of interdependence between the phonetic structure of compounds and communicative informational potential and description of dynamics of the accentual-rhythmic structure in speech. The linguistic status of the innovative compounds is confirmed by the partition of the connected speech into segment by means of pausation to single out words in speech continuum. This demonstrates that a word, a compound word in particular, is a portion of phonation limited by pauses called the internal syntactic junctures. The compound words consisting of several word-components are separated by the internal syntactic junctures from other words in speech and have the internal open junctures (pauses separating elements of compounds) as the modifiers of their completeness with own inner structure. Accordingly, complex phonetic investigation of the innovative compounds allow to generalize the most productive accentual-rhythmic patterns of these units and corroborate the predominant character of the phonetic criteria in compounding.

Thus the dissertation is the complex comprehensive study of the phonetic structure of the innovative compounds in modern English. The present research has revealed important factors concerning the general laws of English word-building specifying the phonetic mechanism as one of the leading and most reliable factors in word formation and, consequently, its main findings may be employed in practical and theoretical Phonetics, in study of the syllabic and accentual-rhythmic peculiarities of the language units. All in all, this work may contribute to the formation of speech skills and communicative competence of those who learn and investigate the English language.

Key words: compound, phonetic structure, speech communication, communicative potential, accentual-rhythmic model, word stress, utterance.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]