Самостійна робота № 16

Тема: Отруйні рослини і тварини.

Мета роботи: вивчити отруйних для людини видів рослин і тварин, охарактеризувати біологічно активні речовини, що входять до складу отрут різних типів, надавати першу медичну допомогу при отруєннях рослинними організмами чи укусах отруйних тварин.

Завдання: 1. Заповнити таблиці 1, 2, 3.

Отруйним називають організм, у якому виробляються чи накопичуються речовини, що здатні при потраплянні до іншого організму спричиняти порушення його життєдіяльності або смерть.

Таблиця 1.

Отруйні тварини

Групи отруйних тварин	Приклади
активно-отруйні – тварини, у яких наявні спеціальні органи, що виробляють отруту	а) кишковопорожнинні: б) молюски: в) членистоногі: г) риби: д) амфібії: е) рептилії:
пасивно-отруйні – тварини, у яких органи, що виробляють отруту, відсутні	а) членистоногі: б) рептилії: в) риби:

Таблиця 2.

Отруйні рослини

Види отруйних рослин	Біологічно активні речовини, що виділяються отруйними рослинами
дурман	алкалоїди

Таблиця 3.

Медичне значення отрут

Назва отрути	Застосування в малих дозах
Бджолина отрута
Отрути змій

Рекомендована література:

1. Биология / Под ред. В.Н. Ярыгина. – М.: Медицина, 1999. – 356 с.

2. Биология В 2 кн. Кн. 1 / Под ред. В.Н. Ярыгина. – М.: Высшая школа., 2005. – 431 с.

3. Биология В 2 кн. Кн. 2 / Под ред. В.Н. Ярыгина. – М.: Высшая школа., 2005. – 334 с.

4. Біологія: навч.посіб. / З.Д.Воробець, О.Я.Чупашко, Л.М.Сергієнко та ін..; За ред.. З.Д.Воробця. – К.: Знання, 2010. – 436 с.

5. Бочков Н.П. Клиническая генетика. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – 448 с.

6. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 652 с.

7. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник / Видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

8. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці, 1999. – 229 с.

9. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Биология. – К.: Вища школа, 1987. – 415 с.

10. Слюсарев А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.: Вища школа, 1992. – 422 с.

12