5. Особливості будови скелета тулуба у птахів

Грудні хребці зростаються між собою, зростаються 1 і останній.

Ребра кісткові повністю, перші не досягають груднини, на ребрах гачкуваті відростки. Поперековий і грудний відділ зростаються в поперекову кістку. Розвинена груднина. У літаючих гребінь, і бігаючих відсутній. Хребці мають повітряні порожнини.

6. Тазостегновий суглоб або кульшовий

Утворений кульшовою западиною кісток таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний, можливі всі типи рухів. Капсула суглоба і пружну зв'язку в середині суглоба можуть бути потовщені.

Екстенсори: Сідничні м'язи (поверхневий, середній, глибокий) і двоголовий м'яз стегна, налівсухожилковий, напівперетинчастий.

Флексори: кравецький мяз, гребінчастий, більший поперековий, клубовий. Аддуктори: стрункий аддуктор стегна. Супінатори: затульний зовнішній і внутрішній. Більші поперекові та клубові м'язи.

Кровопостачання: сідничний (краніальна артерія, каудальна, клубово-поперекова, огинаюча стегнова медіальна, гілки стегнової артерії).

Іннервація: сідничний нерв - краніальний і каудальний нерв, великогомілковий, стегновий.

7. Зап'ястковий суглоб

Утворює дистальний епіфіз кісток передпліччя 2 ряди кісток зап'ястка, проксимальний епіфіз кісток п'ястка.

Складний, одновісний суглоб. Рухи: згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний для всіх камер, а синовіальний на 3 камери відповідним суглобом:

передплічно-запястковий; міжпястковий; запястно- п'ястковий;

Розрізняють бічні латеральні і медіальні довгі і короткі зв'язки. Міжкісткові і між рядові зв'язки.

Розгиначі: променевий розгинач зап'ястка, довгий абдуктор променевого пальця, ліктьовий розгинач зап'ястка, розгиначі пальців.

Флексори: променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка, згиначі пальців поверхневий глибокий.

Кровопостачання: гілки плечової та серединної артерії.

Розгинання: променевий. Згиначі: серединний ліктьовий. У фазу опору будуть діяти екстензори (розгиначі).

8. В фазу опори в суглобі грудної кінцівки відбувається розгинання. В суглобі пальців включаються в роботу згиначі. В лопатко-плечовому суглобі діють передостний м'яз, двоголовий м'яз плеча.

Іннервують: передлопатковий нерв, м'язово-шкірний нерв. Кровопостачання: гілками підлопаткової та плечової артерії. В ліктьовому суглобі діють триголовий м'яз плеча, ліктьовий м'яз плеча. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання: гілки плеча та підлопаткової артерії.

Зап'ястковий серединний променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий, абдуктор великого пальця. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання: гілки плеча та серединної артерії.

Суглоби пальців загальний і бічний розгинач пальців. Поверхневий і глибокий згиначі пальців. Іннервує: розгинач - променевий нерв, згинач - серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання: ліктьовою та серединною артерією.

9. Особливостями скелета є значне зрощення кісток тулуба, особливість виведення потомства. Череп поділяється на мозковий і лицевий відділ. Особливість щелепного апарату у птиці: відсутні зуби. Дуже рано зростаються кістки. Нижня щелепа формується: зубна, нижньощелепна, кутова, суглобова кістки. Нижня щелепа формує піддзьобок у деяких птиць. Наддзьобок рухливо з'єднується з мозковою частиною черепа. Має місце квадратна кістка, яка суглоб з'єднує з нижньощелепною, піднебінною, крилоподібною і висковою кістками. Відсутній лабіринт решітчастої кістки. Потилична має 1 виріст. Шийний відділ нараховує непостійну кількість хребців. 13-14 курячих, до 25 у лебедя. На голівках та ямках є суглобові поверхні. Тіла хребців з'єднані суглобами. Грудний відділ хребців за винятком 1 і 6 зростаються. Перші два ребра астернальні. Груднина має сильно розвинений вентральний гребінь. Поперековий і крижовий зростаються в одну кістку. Зрощення елементів осьового скелету зміцнює конституцію м'язів.

10. Фаза перенесення складається з 2-х періодів: відриву кінцівки, винесення кінцівки вперед. В перший період: згинання в ліктьовому суглобі, в яких працюють двоголовий м'яз плеча - плечовий суглоб. Іннервація: м'язово- шкірний нерв. Кровопостачання: гілки плечової артерії. В другий період працюють екстензори, триголовий м'яз плеча, фасції передпліччя, ліктьовий м'яз. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання: гілки плечової та підлопаткової артерії.

11. До суглобів грудної кінцівки відносять: плечовий, ліктьовий, зап'ястка, путовий, вінцевий, копитний. Плечовий суглоб - у свійських тварин за формою кулястий, багатовісний, простий. Має суглобову капсулу і дзьобо-плечову зв'язку. Бічних зв'язок немає, їх функцію виконують сухожилки м'язів плечового суглоба.

Ліктьовий суглоб - утворений блоком плечової кістки з одного боку і проксимальним суглобовим кінцем променевої і ліктьової кісток з другого, ставлячи таким чином складний блокоподібний суглоб.

Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка.

Плечовий м'яз - одно суглобовий, м'язистий, починається каудально на шийці плечової кістки, спрямовується в борозну плечового м'яза.

Двоголовий м'яз плеча - двосуглобовий, проходить через верхівку плечового і в середині кута ліктьового суглобів.

Ліктьовий м'яз - короткий, але сильний. Починається на плечовій кістці навколо ліктьової ямки і закінчується на ліктьовому горбі, зростаючись з латеральною голівкою триголового м'яза.

12. 3 суглоби пальців:

• путовий

• вінцевий

• копитовий

Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні і зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені.

Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання.* Копитний сформований голівкою другої фаланги.

Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий і глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз. Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.

13. Фазу опору в кульшовому суглобі відбувається розгинання. Серед м'язів, що забезпечують розгинають розрізняють поверхневий сер. і глибокий -сідничний, двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий. Одночасно пронація і абдукція. Функцію ротаторів виконують сідничний м'яз, абдукторів - абдуктор стегна. Сідничний м'яз іннервує сідничний нерв, задньостегновий іннервує великогомілковий нерв. Кровопостачання: сіднична краніальна й каудальна. Абдуктори іннервує, затульний нерв і артерія.

14. Безперервні (синартроз)

Безперервними називають ті з'єднання з якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

1.sinsarcosis – зєдн за доп мязової тканини

2.junct.fibrosa- зєдн за доп сполучної тканини: syndesmos і вклинення

3. synelastos

4. junc.cart

5. зрощення

Syndesmos:

1. тімячка

2. звязка

3. мембрана або сполучно-тканинна перетинка

4. шви: плоский, зубчастий, лускатий, листоподібний.

Вклинення – зуби у комірках.

Хрящове зєднання: синходрозіз ті симфізис

15. Потилично—атлантний суглоб утворений виростками потиличної кіски I краніального ланкою атланта. Парний і простий еліпсоподібний, двовісний. Має капсулу І бічні зв'язки. 2 перетинки дорсальна і вентральна мембрана. Опускання і піднімання голови, відведення вбік. Діють дорсальні м'язи хребта: пластероподібний, напівостистий м'яз голови, дорсальний прямий більший, менший косий голови каудальний, краніальний, латеральний прямий м'яз голови. іннервується сегментальними дорсальними гілками спинномозкових нервів, плечо-головний і головний, іннервує додатковий нерв. Згинають голову вентральні м'язи хребта: довгий

• вентральний прямий м'яз голови

• груднинноеоскоподібиий

іннервується сегментальними шийними спинномозковими нервами вентральними гілками. Кровопостачання дорсальні гілки хребтової артерії, гілками дорсально - лопатковий глибокий шийної дорсальними гілками міжреберних артерій. Вентральні м'язи: довгий м'яз голови гілками сонної.

16. Пит. 12.

17. Діє комплекс розгиначів та згиначів. Розгиначі - довгий розгинач та бічний. Згиначі - поверхневий, довгий та кістковий.

Іннервація м’язів:

m. exténsor digitórum lóngus

m. exténsor digitórum laterális n. peronéus

m. exténsor hállucis lóngus

m. exténsor digitórum brévis

m. fléxor digitórum superficiális

caud. tibialis m.

m. fléxor digit. prof. long. digit. flex. m. n. tibiális

long. hall. flex. m.

m. fléxor digitórum brévis

mm. interflexórii

mm. lumbricáles

mm. interóssei

m. quadrátus plántae

18. У фазу перенесення суглобів грудної кінцівки в перший період перенесення відбувається згинання, працюють м'язи флексури (згиначі), які інервує серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання гілками плечової і

серединної артерії. У другій фазі функціонують екстенсори. їннервують променевий нерв. Кровопостачання так само як і згиначі.

19. Автоподій включає в себе скелет кісті: кістки зап'ястка, п'ястка, кістки фаланги пальців. Серед свійських тварин знаходять опору на 3 фаланги у копитних, на пальці хижаків. Серед копитних розрізняють: непарнокопиті (коні), парнокопитні (жуйні, свині), у хижаків 5 пальців. Базоподій - кістки зап'ястка в 2 поверхи: проксимальний І дистальний. У нижньому ряду 5 кісток, У ВРХ 2 зрощена з 3, 4 з 5. мета подій кістки п'ястка, у коней 3 кістки, основна З, 2, 4 до нижнього кінця не доходить, рудиментовані. У ВРХ 3 кістки розвинені 3 14 5 рудимент на проксимальному епіфізі. У свиней 4 кістки, у собак 5. акроподій - скелет пальців. У коней 1 третій, у ВРХ 2,3,4,10, у собак 5. перший палець має 2 фаланги, 1 і 3 фаланги.

20. На колінний суглоб діють м'язи задньо-стегнової групи: напівсухожнлковий та двоголовий м'язи та підколінний м'яз . Напівсухожилковий м'яз: при кінцівці, що спирається, розгинає кульшовий, колінний і за плесновий суглоби, проштовхує тулуб уперед; при висячій кінцівці колінний суглоб, обертає кінцівку до середини та тягне назад. Двоголовий м'яз: розгинає колінний суглоб що спирається, задня частина м'яза згинає колінний суглоб.

Підколінний м'яз - згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

21. Представлений поперековими хребцями, у свиней, собак - 4, у врх - 6.мас поперечні відростки, що виступають у боки. Мають добре виражені суглобові відростки. Хребці будуть з'єднуватися між хребцевими хрящами або дисками, поздовжньою вентральною зв'язкою, між поперечними, між остистими і над остистими зв'язками.

Дорсально розташовані м'язи: клубовореберний, найдовший м'яз поперека,

між остистий і між поперечний м'яз (у хижаків);

Вентрально: поперековий більший, поперековий менший, квадратний ; дорсальні іннервують дорсальні гілки спинномозкових нервів, вентральні іннервують клубово-пахвинний, клубово-підчеревний, статево - стегновий, латерально - шкірний нерв стегна. Кровопостачання дорсальних м'язів: дорсальні гілки поперекових артерій. Вентральні постачають клубова огинаюча глибока артерія, гілки від поперекових артерій.

22. Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка. Суглоб поділяється на передплічно-зап'ястковий, міжзап'ясткові суглоби, суглоб додаткової кістки, зап'ястко-п'ясткові суглоби. Запястково - пясткові суглоби тугі, у них відмічають лише рухи зміщення, що забезпечують, як і в міжзап'ясткових суглобах, пружність. Суглоби одновісні, допускаються рухи згинання й розгинання, які найбільше виражені в передплічно-зап'ястковому суглобі. При максимальному розгинанні суглоба передпліччя з п'ястком утворюють пряму лінію. У зігнутому стані в суглобі можливі незначні обертальні й бічні рухи.

М'язи зап'ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, починаються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально I каудально на передпліччі.

До них відносять променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий розгинач зап'ястка, Променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка.

Іннервація м’язів зап’ясткового суглоба:

М’язи Нерви

m. exténsor cápri radiális - n. radiális

m. exténsor cárpi ulnáris - n. radiális

m. fléxor cárpi radiális - n. mediánus

m. fléxor cárpi ulnáris - n. ulnáris

23. Лімфатичний вузол має сполучно тканинну основу, яка поділяє його на синуси. Первинний і вторинний синус. Заглибина або ворота лімфатичного вузла через які проходять виносні лімфатичні судини по периферії приносні лімфатичні судини. В синусах клітини лімфатичної системи, лімфоімуноцити. Серед лімфатичних вузлів черевної порожнини розрізняють органні лімфатичні вузли: шлунковий, печінковий (ворітний), рубцеві, сечужні, сіткові, книжкові мезєнтеріальні (брижові). Лімфатичний вузол кожної із кишок: 12-ти палої, сліпо кишкові, ободовокишкові, маткові. Відтік лімфи відбувається шлунковий, печінковий І кишково стовбурні, які вливаються в грудну протоку.

24. Видозмінені грудні плавники, що обумовлено переходом від водного до наземного існування. Відбувається формування скелета поясів кінцівок, що з'єднується з осьовим скелетом і представлений ключицею, лопаткою, ксракоцшою кісткою. У рептилій, амфібій, птиці. У ссавців значною мірою видозмінений пояс може мати одну Із кісток лопатку, залишки 2-х кісток представлені сполучною тканиною або відростком. Обумовлено особливістю пересування тварин. Ланки кінцівки представлені ї ланка - стилоподій( плечова кістка); її ланка - зєйгоподій (2 променя - променева І ліктьова); III ланка -автоподій ( поділяється на 3 кістки: базоподій (кістки зап'ястка); метаподій ( кістки п'ястка); акроподій (скелет пальців).

25. Тазовий пояс представлений кістками таза: права і ліва зрощені посередині по тазовому шву (симфіз). Кістка кожна складається з 3-х кісток: клубова, лобкова, сіднична Зростаються утворюють кульшову западину є складовою кульшового суглоба. Таз з'єднаний з осьовим скелетом I крижовою кісткою. Зростається крило клубової і крижової кістки утворюючи клубово -крижовий суглоб. На крилах кісток знаходяться вушко подібні поверхні, які І формують названий суглоб. Простий, плоский, тугий, малорухливий, який з віком може втрачати рухливість. Відбувається його зрощення сідничними м'язами 3: поверхневий, середній, глибокий. М'язи задньо-стегнової групи: двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий, клубовий м'яз, поперековий більший і менший. Сідничні м'язи іннервують сідничні нерви. Кровопостачання від однойменних артерій, Задньостегнова група іннервується каудально-сідничним великогомілковим нервом. Кровопостачання: каудальна сіднична артерія, каудальна артерія стегна, великогомілкова каудальна артерія. Поперекові і клубові іннервують нерви: клубово - пахвинний, клубово -підчеревний, латеральний підшкірний, нерв стегна, статево - стегновий. Кровопостачання: сегмент альні поперекові артерії.

26. Скакальний або за плесновий суглоб утворений дистальним епіфізом кісток гомілки, кістками заплесна, основою кісток плесна. Належить до складу одновісних, блокоподібний суглобів. Згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний, синовіальний поділяється на камери відповідно суглоб: гомілково - надп'ястковий, міжзаплесновий проксимальний, міжзаплесновий дистальний, заплесно - плесновий. Найбільша рухливість в першому, в інших зміщення одних відносно інших відбувається промякшення поступу. Зв'язки: бічні медіальні, довгі, короткі латеральні. Підошовна або плантарна зв'язка і дорсальна за плеснова зв'язка з'єднують кістки заплесна між собою. Згиначі краніальний великогомілковий, третій малогомілковий, довгий і короткий малогомілковий. Розгиначі: триголовий м'яз гомілки складається з листкового і підошовного. Флексори іннервуються малогомілковим нервом, екстенсори - великогомілковим. Кровопостачання: флексори - гілки краніальної великогомілкової артерії; екстенсори - каудальна великогомілкова і гілки краніальної артерії.

28.Ріст забезпечується за рахунок внутрішнього шару окістя, ріст в довжину забезпечується за рахунок метаепіфізарного хряща і припиняється ріст з повним окостенінням даного хряща. Будова. Трубчасті кістки: 2 кінці ( епіфізи) середина тіла або діаліз кістки трубчастих кісток несуть на собі суглобові поверхні і мають різноманітну форму. По периферії компактна кісткова речовина, в ділянці тіла мозкова порожнина заповнена жовтим кістковим мозком. В епіфізах є губчаста кісткова речовина заповнена червоним, де знаходиться нерв. Кістковий мозок - орган кровопостачання, жовтий - запас поживних речовин. Плоскі кістки більшість кісток черепа. Компактна кісткова речовина між ними губчаста. Короткі кістки мають однакові проміри ( кістки зап'ястка, заплесна). Тип змішаних кісток. Кожна з частин кістки має свій центр скостеніння, який закладається у внутрішньоутробний період, розширюючись усі центри ідуть на зустріч один одному. Волокниста і хрящова сполучна тканина.

29.Суглоби тазової кістки: -клубово - крижовий суглоб, з'єднані крила клубової і крижової кісток, має капсулу суглоба, --крижово - клубові дорсальні і вентральні зв'язки і широка тазова зв'язки. Суглоб простий, плоский, малорухливий.

-тазо - стегновий ( кульшовий). Сформований кульшовою западиною таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний. Має капсулу, круглу зв'язку і додаткову. Рухи згинання і розгинання, обертання, відведення, проведення.

-колінний утворений дистальним епіфізом стегнової кістки, колінна чашка проксимальний епіфіз кісток гомілки. Поділяється на 2: стегно - надколінковий, стегно гомілковий. Перший простий одновісний, санний, ковзання блока стегнової кістки по суглобовій поверхні наколінника. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки наколінника і прямі зв'язки: медіальну, середню, латеральну. Другий складний одновісний, виростковий, має капсулу. Бічні зв'язки хрестоподібні, а також зв'язки менісків. До інкогурентних. Меніски приєднані менісковими зв'язками, латеральний. Меніск хрящовий, піддається фізичним травмам. В колінному суглобі згинання й розгинання.

30. В фазу перенесення в тазостегновому і кульшовому суглобі відбувається супінація і абдукція. Функцію виконують поперековий більший, клубовий, кравецький, гребінчастий м'яз. В колінному також згинання виконують м'язи задньої стегнової групи, сухожилків, напівперетинчастий в скакальному також згинання м'язи краніальний, великогомілковий, третій довгий і короткий малогомілковий м'язи. В суглобах пальців також згинання. В фазу опори відбувається розгинання. В усіх суглобах розгиначі кульшового сідничні: поверхневий, серединний, глибокий, напівсухожилковий а також абдуктори - стрункий і абдуктор стегна. В колінному суглобі розгинання: напружувач широкої фасції, чотириголовий м'яз, кравецький. В скакальному: триголовий м'яз гомілки, який складається з 2: литкового і підошовного. Розгиначі пальців: бічний і довгий. На суглоби пальців діють м'язи флексорів: поверхневий і глибокий згиначі пальців, міжкістковий м'яз.

31.Діють м'язи - флексори.

32. Грудна клітка побудована із грудних хребців, ребер, груднина. У птахів грудні хребці зростаються, у тварин рухомі, ребро складається з кісткової і хряща. Ребра, що не досягають груднини астернальні і у птах це перші два, у тварин останні. Груднина у птах кісткова має розвиватися гребінь, у ссавців -із сегментів, які зберігають хрящову основу. У коней справжніх ребер 8 пар; у врх - 8; у свиней - 7; собак - 94. грудних хребців у коней 18+1; у свиней 14 -15; собак - 13; врх - 13; у курей - 7; качок, гусей - 9. м'язи респіраторні поділяються: вдихачі - інспіратори; випихачі - експіратори. Інспіратори: міжреберні зовнішні і внутрішні, підіймачі ребер, драбинчасті м'язи, краніальний, зубчастий, каудальний відтягач ребра, попереково - реберний, поперечний грудний, діафрагма. Кровопостачання: сегментальними міжреберними артеріями. Іннервація: вентральними гілками спинномозкового нерва грудного відділу.

34. Ліктьовий суглоб. Утворений блоком плечової кістки і проксимальним епіфізом кісток передпліччя. Належить до простих у копитних, складних - у хижаків. Капсула і бічні зв'язки латеральні та медіальні, блокоподібні, одновісні. Згиначі флексори: двоголовий м'яз плеча, плечовий м'яз, м'язи згиначі пальців, поверхневий і глибокий. Іннервація: м'язово - шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви. Кровопостачання: гілки плечової артерії. Екстенсори: триголовий м'яз плеча, напружувач фасції передпліччя, ліктьовий розгинач зап'ястка й пальців. Іннервація: променевий нерв. Кровопостачання: гілки підлопаткової і плечової артерії.

З5.Безперервні з'єднання:волокнисті з'єднання; зв'язки;тімячки (сполучна тканина, яка потім переходить в іншу);шви: плоскі, листоподібні, зубчасті. Симфізіс - з'єднання тазових хрящів. Синхаркоз - з'єднання за допомогою м'язової тканини. Сіностоз - з'єднання за допомогою кісткової тканини;вклинення.

Безперервними називають ті з'єднання в якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

36. Розташовані в поперековій ділянці 3-4 поперекові хребці. Поділяються: багатососочкові гладенькі, однососочкові. У врх борозенчасті багато сосочкові. У свиней гладенькі багато сосочкові, у коней і собак - гладенькі однососочкові. Розрізняють дорсальні і вентральні поверхні 2 кінці: краніальний і каудальний, 2 краї: латеральний і медіальний. В медіальному краю - ворота нирки, через які входять судини і сечовід. З вентральної поверхні вкрита серозною оболонкою. Зовні вкрита волокнистою і жировою капсулою. Під капсулою кіркова речовина ( сечовидільна зона або кора), в середині мозкова речовина або мозок. Розмежовані пограничною зоною місце виходу дугових артерій. Мозкова - сечовідвідна зона. Мозкова формує сосочок в однососочковій і більше 20 в багатососочковій. Сосочок знаходиться або в чашці або в мисці( коні і собаки). У врх миска відсутня. Основною одиницею є ниркове тільце, побудоване з судинного клубочка з чашкою Шумлянського - Боумена і системою трубок. Іннервується симпатичною частиною автономної нервової системи, відниркового сплетення і гілками блукаючого нерва.

37. у врх частина рубця, частина ободової і порожньої кишки. У коня вентральне положення товстої й ободової кишки, у свиней петлі ободової, у собак петлі порожньої. У самок досягає ріг вагітної матки. Кровопостачання: рубець постачають гілки черевної артерії, кишки - гілки краніальної брижової артерії, матка - гілки яєчникової, пупкової, піхвової артерії. Іннервація органів травлення - за вузлові волокна від сонячного сплетіння. Матку - по черевне сплетіння

38. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку – низхідна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво – висхідне положення де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1метр. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Печінка є застінною залозою кишечника на ній розрізняють 2 поверхні: пристінкову або діафрагмальну і нутрощеву, круглою,звязкою і вирізкою печінка поділяється на праву і ліву частки. Найбільш диференційовані частки у хижаків, найменш поділена у врх. На церальній поверхні місце де в печінку входить артерія, ворітна вена, нерви і входять лімфатичні судини називається ворота печінки. Забезпечує фільтрацію крові, що поступає від органів через ворітну вену. Шлунок, селезінка, тонка і частина товстої кишки. Вони від цих органів зливаються і формують ворітну вену. Кров потім розгалужується до капілярної сітки, а потім знову формують вени печінкової. Печінкові впадають в каудальну порожнисту вену. Виділення жовчі - виводяться по жовчним протокам з кожної частки печінки і формується загальна жовчна протока, у коня впадає в 12-типалу кишку, у всіх інших тварин формується протока. Підшлункова залоза - розрізняють тіло і дві частки: права і ліва - це залоза подвійної секреції, як екзокринна виділяє продукти в 12-типалу кишку, як ендокринна виділяє продукти в кров, острівків апарат, острівці. Лангенгарса продукують 2 гормони: інсулін, глюкогон. Сприяють виведенню та засвоєнню цукру. Іннервується: автономна нервова система від сонячного сплетення і блукаючий нерв. Кровопостачання: печінка від гілки черевної артерії, печінкова артерія, підшлункова також гілками - черевної - шлунково 12-типалої і підшлунково 12-типалої артерії.

39. 4 камерне праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки, зовні одягнене осердям. Розташоване в грудній порожнині в середостінні, передній контур на рівні 3-го ребра, задній - 5-7-го внизу в ділянці груднини на рівні висоти основи плечового суглоба. Осердя - це серозний мішок, який побудований з середостінного листка плеври, серозного осердя, чи перикарда і між ними внутрішньогруднинна фасція. Внутрішній листок серозної оболонки переходить на саме серце, приймає участь у формуванні стінки серця називається епікард. Між стінкою серця і сумки знаходиться порожнина заповнена серозною рідиною. Епікард є насосом, що перекачує кров по судинній системі. Для забезпечення течії в одному напрямку в серці є клапанний апарат: стулкові, кишенькові, двостулковий лівий, трьохстулковий - правий. Розташовані на межі між передсердям та шлунком. Півмісяцеві в основі аорти і стовбура легеневих артерій. їх по три в кожній судині. Функціональною оболонкою є міокард, побудований із серцевого м'яза. Це специфічно поперечно - посмугований м'яз, побудований із кардіоміоцитів. Товщий міокард в лівому шлуночку оскільки прокачує кров по великому колу кровообігу до всіх органів і тканин. До серця направляється 2 артерії: права і ліва вінцеві або коронарні. Вони виходять з аорти вище від клапанів аорти. Забезпечують кров'ю серце через які проходять 10% крові, що виштовхується із шлуночка. Вени, що виносять кров із серця: велика, середня і малі серцеві вени виносять кров в праве передсердя. Іннервація: симпатична і парасимпатична частини автономної нервової системи, симпатична - волокна від зірчастого вузла, парасимпатична - від блукаючого нерва.

40. Статеві залози самців - сім'яники, розташовані в мошонці, складаються з шкіри і м'язистої оболонки. Сім'яник вкритий загальною і спеціальною піхвовими оболонками, між ними порожнина, яка заповнена серозною рідиною, яка через пахвинний канал сполучається з порожниною очеревини. Строма побудована з білуватої оболонки, що формує ячейки, в них знаходиться паренхіма, складається з покручених сім'яних канальців, які формують паренхіму сім'яника. В них іде формування сперміїв із клітин канальців, покручені продовжуються в прямі канальні, прямі у виносні, виносні виходять за межі сім'яника в ділянці головчастого кільця і приймають участь у формуванні голівки сім'яника. Прямих і виносних більше 20. виносні зливаються в один канадець, який називається каналом придатка сім'яника. Він утворює тіло і хвіст придатка сім'яника. Від хвоста придатка починається сім'япровід, який у складі сім'яного канатика, що проходить через пахвинний канал в черевній порожнині досягає сечівника, де він зливається із протоками міхурцевих залоз. Утворюється сім'явипорскувальна протока і з цього місця сечівник називається сечостатевим каналом. Поділяється на 2 частини: тазову, статево членну. В тазову відкриваються протоки додаткових статевих залоз міхурцевих, підміхурової, цибулинної і закінчується зовнішнім отвором сечівника.

В самиць яєчники розташовані в черевній порожнині на рівні останніх поперекових хребців, підвішені на широкій матковій зв'язці, бобовидна форма або гроноподібна. Зовні вкритий зародковим епітелієм, у кобил серозною оболонкою. Під зародковим епітелієм фолікулярна зона, в середині судинна, в кобил навпаки. У кобил є овуляцій на ямка, яка вкрита зародковим епітелієм.

41. Матка дворога побудована із рогів, тіла і шийки. Стінка складається з 3-х оболонок: внутрішня - тензометрій, зовнішня, м'язова - мілометрій. З 2 пластів не посмугованих стовпчастих м'язів колового і поздовжнього, периметрі й. Роги в черевній порожнині, шийка в тазовій. Матка широкою матковою зв'язкою кріпиться до хребта. У кобил - зліва, у корів - з права вагітна, у свиней собак рівномірно. У свиней роги мають петлеподібну форму , вони довгі кожен до 2 м. У корів закручені роги. У барана, у кобил і сук прямо розташовані. На слизовій оболонці у врх є карбункули розташовані в рогах - частині матки. У свиней шийковий канал має зигзагоподібний канал, шийка матки не чітко окреслена у корів і кобил слизова оболонка витискується у піхву, у кобил виступає в порожнину тіла матки. Кровопостачання: яєчникова артерія, пупкова від неї маткова і пахвова віддає маткові гілки. Іннервація: від черевного сплетення, автономна нервова система.

43.Через ніздрі через носову порожнину з носової порожнини через хоани носоглотка - гортань - трахея - бронхи - бронхіл - альвеоли. Носова порожнина обмежена спереду ніздрями, каудально хоанами. Поділяється на присінок носа і власне порожнина, різниця по епітеліальній висилці. Порожнина вкрита миготливим епітелієм. Є раковина: дорсальна і вентральна в деяких тварин і середня. Поділяється носова порожнина на 4 носові ходи: дорсальній між раковинами - середній між вентральними раковинами і дном - вентральний між медіальною поверхнею і перегородкою - загальний. Середній змішаний по ньому повітря і в нюхові ділянку приносові пазухи і дихальну ділянку. Вентральний частково дихальний, загальний змішаний. Носоглотка - це дишна частина глотки, що відмежована від травленням мяким піднебінням. Слизова вкрита миготливим епітелієм. З носоглотки є сполучення з гортанню, через глотково - барабанні труби із середнім вухом. Гортань має скелет з 5 хрящів: щитоподібного, перснеподібного, надгортанного, двох черпакуватих з'єднаних суглобами і формують порожнину гортані. В середині вистелена слизовою поділяється на присінок гортані і власне порожнину або полосник. Може проходить по голосових складках або губах. На гортань діють 2 групи м'язів: - розширювачі - щитоперснеподібний, перснечерпакуватий, дорсальний, підязиковонадгортанний; - звужувачі - поперечний черпакуватий, перснечерпакуватий латеральний, голосовий, шлуночків м'яз. Трахея - трубка

побудована із трахейних кілець незамкнених, вистелена слизовою оболонкою, зовні адвентацІйна оболонка, в ділянці шиї в грудній порожнині плеврою. В ділянці 4-5 грудного хребця поділяється на 2 основних. Бронхіальні поділяються на 2 часткові і далі кожен із них поділяється на бронхи 1,2,3…11 порядку.

44. Серозні оболонки розвиваються із целома, вистилають стінки порожнин тіла і вкривають органи розташовані в цих порожнинах. Розрізняють плевру й очеревину, осерджу серозну оболонку. Кожна з них має 2 листки паріетальний ( присінків), вісцеральний (внутрощевий). Між ними порожнина: плевральна, очеревина, осердна - заповнені серозною рідиною, місце переходу паріетального у вісцеральний формує брижі, зв'язки, сальники. Являє собою сполучно - тканинну основу, вкритим плоским одношаровим епітелієм - мезотелієм.

45.Сім'яний канатик формується сім'япроводом, судинами, внутрішнім піднімачем сім'яника і розташований в пахвинному каналі. Має зовнішній косий м'яз живота. По виходу в черевну порожнину поділяється на 2 складки: сім'япровідну,судинн, сім'япровідна направляється до сечівника, судинна до аорти і каудальної порожнистої вени. Сім'явиносна протока - це трубка слизова, м'язова, серозна оболонки.

Забезпечує виведенню продуктів статевих залоз. Судинна: постачання і відведення крові від сім'яника.

46. Характерні для птахів є органами що доповнюють легені. Розрізняють між ключичний краніальний і каудальні грудні шийні, черевні. Із них між ключичний непарний. Сполучаються з легенями через ектобронхи, забезпечують подвійну вентиляцію легень. Полегшують конструкцію тіла, забезпечують утримання на воді, сприяють звільненню клоаки.

47. Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні; від вистілки слизової оболонки: прості та складні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Слизова як стравоходів і кишечнику. В стравоході плоский одношаровий, в кишечнику призматичний кубічний (залозистий). Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу - пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафріагмальну), задня( каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на слизовій оболонці.

У врх стравохідно - кишкового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Передшлунки слизової оболонки вкрита плоским багатошаровим зроговілим епітелієм. Сичуг - епітелій призматичний, кубічний, еластичний. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються. В передшлунках підготовка їжі до вторинного пережовування, розм'якшується клітковина, бродіння, целюлоза повертається на повторне пережовування. В сичузі кардіальні, донні, пілоричні залози. Розташовані в правому та лівому підребер'ї, в ділянці мечеподібного хряща крім коней. Шлунок рогатої худоби займає ліву половину рубець, ліве підребер'я, зліва в мечеподібній ділянці, ліва клубова; зліва в поперековій і пупковій ділянках, зліва пахвинна лобкова. При значному наповненні заходить направо сітка в ділянці' мечеподібного хряща. Книжка в правому підребер'ї, сичуг мечоподібна і праве підребер'я. Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.

48. Складається з 2-х частин залозистий та м'язів. Залозистий 2 м'яза бічних, передній і задній. Слизова оболонка виділяє специфічний продукт, що загусає і утворює кутикулу. Зовні вкритий серозною оболонкою. Розташований в грудо - черевній порожнині. Нерви блукаючий і симпатичний.

49.Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, які відкриваються в клоаку, відсутній міхур і сечівник. Нирки під попереково- крижовим відділом хребта, примітивні в них по 3 частини: передня, середня, задня. Вивідні протоки зливаються і формують сечовід.

50.В правому підребер'ї розташована права частка печінки пілорус шлунка, 12-типала кишка, підшлункова залоза. У коня праві положення товстої ободової, частина сліпої, передній кінець правої нирки. У врх книжка, частина сичуга, петлі порожньої та ободової кишок. У свині петлі порожньої кишки і у собак також кровопостачання гілки черевної та краніальної брижової артерії. Іннервація гілками блукаючого нерва та гілки від сонного сплетення симпатичної системи.

51.Підколінний, поверхневі, пахвинні. Клубові латеральні і медіальні крижові виносять лімфу корені тазової кінцівки, стінки тазової порожнини відводять в поперековий збірник. г

52.Губи жорсткі і малорухливі. Є губне дзеркало на верхній губі з'єднується з носовим, відсутні верхні різці, щоки добре розвинені, зморшки твердого піднебіння закінчуються на рівні поперечної складки язика. Зуби різці коротко коронкові, їх 8. корінні довго коронкові на півмісяцеві всіх 24. язик вкритий плоским багатошаровим зроговілим епітелієм на слизовій оболонці щік є конічні сосочки. Язик має чітко виражену подушку з конічними сосочками, валикоподібних 20. шлунок 4-х камерний, тонка кишка; печінка не чітко поділена на частки повністю в пахвовому підреберї. Жовчний міхур за межі печінки, сліпа кишка верхівка направлена до входу в таз, ободова поділяється на три петлі: початкову спіральний лабіринт, кінцева. Лабіринт має два типи закруток доцентрові, відцентрові. Кінцева петля продовжується в пряму кишку.

53. Нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник; Сечоводи виходять із воріт нирки і по дорсальній стінці направляються в сечовий міхур і проходять стінку сечового міхура на значній відстані. Сечовий міхур розташований в тазовій і частково в черевній порожнині. Розрізняють верхівку, тіло, шийку. Верхівка звисає з тазової в черевну, шийка направлена до виходу із таза. М'язова оболонка: 2 пласти м'язових оболонок коловий внутрішній і поздовжній. Серозна розташована ззовні і формує складки або зв'язки сечового міхура: серединна, бічні якими стають пупкові артерії. Від шийки сечового міхура починається сечівник його початком є внутрішній отвір сечівника. У самиць відкривається на межі із піхвовою і пристінком піхви, формуючи сечостатевий присінок, у самців продовжується в сечостатевий канал.

54. Представлена стравоходом і шлунком. Стравохід - це трубка, що з'єднує ротоглотку із шлунком. Поділяється на три частини: шийну, грудну, черевну. Найдовша - шийна. Стінка побудова із слизової, 2 шарів м'язової і в залежності від ділянки. В ділянці шиї вкритий адвентицією, в грудній і черевній - серозною

55. Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні; від вистілки слизової оболонки: прості та складні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Слизова як стравоходів і кишечнику. В стравоході плоский одношаровий, в кишечнику призматичний кубічний (залозистий).

Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафрагмальну), задня( каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на

слизовій оболонці. У врх стравохідно - кштжового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Педшлунки сліизової оболонки вкрита плоским багатошаровим зроговілим епітелієм. Сичуг - епітелій призматичний, кубічний, еластичний. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються. В передшлунках підготовка їжі до вторинного пережовування, розм'якшується клітковина, бродіння, целюлоза повертається на повторне пережовування. В сичузі кардіальні, донні, пілоричні залози. Розташовані в правому та лівому підребер'ї, в ділянці мечеподібного хряща крім коней. Шлунок рогатої худоби займає ліву половину рубець, ліве підребер'я, зліва в мечеподібній ділянці, ліва клубова; зліва в поперековій і пупковій ділянках, зліва пахвинна лобкова. При значному наповненні заходить направо сітка в ділянці мечеподібного хряща. Книжка в правому підребер'ї, сичуг мечоподібна і. праве підребер'я. Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.

У птахів шлунок складається з 2-х частин залозистий та м'язовий. Залозистий 2 м'яза бічних, передній і задній. Слизова оболонка виділяє специфічний продукт, що загусає і утворює кутикулу. Зовні вкритий серозною оболонкою. Розташований в грудо - черевній порожнині. Нарви блукаючий і симпатичний.

56. Лімфатичні капіляри, лімфатичні судини, внутрішньо і позаорганні лімфатичні вузли, мигдалики, збірники лімфи і лімфатичні клітини, що входять до складу лімфи. Капіляри в усіх органах крім кісток, оболонок мозку і деяких структур головного і спинного мозку. Лімфатичні капіляри відрізняються від кровоносних будовою тільки одного шару епітелію судини починаються сліпо в органах, мають вигляд пальцеподібних виразок. В лімфатичних судинах мають місце клапани, лімфатичні вузли розташовуються на шляху лімфи в певних ділянках і носять назву цих ділянок або органів де розташовані тому називають регіональні лімфатичні вузли.

57.Сім'яний канатик формується сім'япроводом, судинами, внутрішнім піднімачем сім'яника і розташований в пахвинному каналі. Має зовнішній косий м'яз живота. По виходу в черевну порожнину поділяється на 2 складки: сім'япровідну, судинну. Сім'япроовідна направляється до сечівника, судинна до аорти і каудальної порожнистої вени. Сім'явиносна протока - це трубка слизова, м'язова, серозна обол.

Забезпечує виведенню продуктів статевих залоз. Судинна: постачання і відведення крові від сім'яника.

58. Губи рухливі, зуби довго коронкові, щоки чітко виражені, тверде піднебіння має зморшки, ниткоподібні сосочки надають бархатистість. Валикоподібних 4 пари . М'яке піднебіння прилягає до надгортанника, шлунок однокамерний стравохідно - кишкового типу має беззалозисту зону і сліпий мішок. Має виражений чітко сфінктер пілоруса. Печінка в правому, лівому підребер'ї і мечеподібній ділянці відсутній жовчний міхур. Порожня кишка підвішена на краніальному корені брижі, клубова впадає в сліпу в ділянці її головки утворюється клубово - сліпий отвір. Від голівки сліпої починається товста ободова в якій розрізняють 6 положень. Починається правим вентральним продовжується в діафрагмальну вентральне - ліве вентральне – центральний згинач - кишка накладається в досл. ліве дорсальне діафрагмальну - дорсальне праве - в тонку ободову кишку. Сліпа верхівкою направлена в мечоподібну на ній розрізняють 4 стрічки тенії і 4 ряди вирячувань. На товстій ободовій має 4

стрічки і 4 ряди вирячувань. Тонка має 2 стрічки і 2 ряди вирячувань. Підвішена

на каудальному корені грижі.

59. Товста кишка поділяється на ободову, сліпу, пряму. Стінка має слизову, м'язову, серозну. Слизова оболонка вкрита призматичним кубічним епітелієм, відсутні ворсинки. М'язова оболонка має 2 шари пучків м'язових волокон, поздовжні, циркулярні, внутрішні. Серозна оболонка формує брижі кишок фіксуючи їх до хребта. Сліпа кишка у коня, розрізняють: основу, голівку, тіло і верхівку. Верхівка направлена краніально в мечоподібну ділянку. В м'язовій оболонці є 4 стрічки (тенії) і 4 ряди вирячувань. Розташована в правій клубовій, поперековій підребер'ях і в мечоподібних ділянках. У врх кишка гладкостінна, верхівка направлена до таза, розташована в правій клубовій, поперековій, правій пахвинній ділянках. У свиней розрізняють 3 стрічки, 3 ряди вирячувань. Топографічно як у врх верхівка направлена до таза. У собак штопороподібно скручена, розташована в поперековій ділянці. Ободова кишка. У коней розрізняють товсту і тонку ободові кишки. Товста ободова має 6 положень: починається з голівки сліпої кишки в правій клубовій ділянці, правим вентральним положенням, яке переходить в діафрагмальну вентральне положення, а те в свою чергу продовжується в ліве вентральне положення -доходить до таза ( входу в таз) та утворюється центральний ( тазовий), кишка накладається сама на себе і формує дорсальне ліве положення, що переходить в діафрагмальне дорсальне положення і нарешті в праве дорсальне положення. Праве дорсальне положення має найбільший діаметр, його називають ампулою ободової кишки або шлункоподібне розширення. Після чого кишка звужується і переходить в тонку ободову кишку. Вона підвішена на каудальному корені брижі і займає місце: ободова праві положення в правій клубовій, центральне положення - в ділянці мечеподібного хряща, в обох підребер'ях зліва - із в клубові, по поперек, ліва - пахвинні. Тонка ободова кишка розташована в лівій клубовій, поперековій і лівій підреберній ділянках. З петлі: початковій, спіральний лабіринт, кінцева петля. Початкова петля згинаподібно розташована переходить в лабіринт, в якому розрізняють 2 види закруток: доцентрові та відцентрові. Вони розташовані в одній площині у вигляді диска - кишка переходить в кінцеву петлю. На ободовій впадкостінна розташована в правому підребер'ї, частково мечеподібній частині, найчастіше в поперековій та пупковій ділянках. У свиней ободова кишка має такі ж самі петлі як і у врх. Початкова, лабіринт, кінцева петля. Початкова петля відразу переходить в доцентрову закрутку ободової кишки, яка гвинтоподібно робить до 3-3,5 обертів навколо осі, після переходить у відцентрові закрутки. Відцентрова переходить в кільцеву петлю . Розташовуеться ободова кишка в свині в лівій клубовій, лівому підреберї, пупуковій, поперековій, мечоподібній ділянці. У СОБАКИ

розрізняють праве або висхідне положення, поперечне і низхідне положення.

60. Тонкий кишечник: 12-ти пал а кишка, порожня, клубова. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку - не східна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво - висхідне положення де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1 м. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Клубова кишка впадає: в коней у сліпу, у всіх інших тварин АН межі між сліпою та ободовою. Слизова оболонка вкрита призматичним епітелієм, має кишкові ворсинки, які збільшують поверхню контакту з вмістом у 1000 разів. В тонкій кишці розрізняють залози:

• застійні залози 12-типалої кишки ( печінка, підшлункова)

• загально кишкові залози

• залози 12-типалої кишки.

Забезпечує всмоктування продуктів і їх перетравлення в лужному середовищі. Тонка кишка постачається кров'ю гілками черевної і краніальної брижової артерії. Іннервується гілками блукаючого нерва, за вузлуваті волокна сонячного сплетення. Ободова кишка кровопостачання гілками краніальної брижової та каудальної брижової артерії. Іннервується як тонка - гілками блукаючого нерва і за вузлуватими волокнами сонячного сплетення. Сліпа кишка кровопостачається гілками краніальної брижової артерії. Іннервується як ободова.

63. Кровообіг у плода змішана. Поступає по пупковій вені від плаценти: пупкова має зв'язок із каудальною порожнистою веною. Ця змішана кров поступаючи в праве передсердя, сюди ж приносить кров краніальна порожниста вена, де відбувається друге змішування венозної крові з змішаною. З правого передсердя кров поширюється двома шляхами - в правий шлуночок і через овальний отвір в ліве передсердя. Із правого передсердя в стовбур легеневих артерій. Із лівого передсердя в лівий шлуночок - в другу аорту. У плода має місце з'єднання легеневого стовбура з аортою у вигляді артеріальної протоки: іде змішування змішаної крові к всі органи. По пупковій артерії направляється до плаценти. Після народження руйнуються пупкові артерії і пупкова вена. Легені розщеплюються після першого вдиху і стають органом газообміну. Між стовбурами легеневої артерії та аорти розмежування. Каудальна порожниста вена приймає в себе і печінкові вени - в праве передсердя. Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка стовбур легеневих артерії - права і ліва легеневі стовбури - капілярна сітка. Процес газообміну - в ліве передсердя легеневими венами. Ворітна венозна система включає в себе вени, які виносять кров із шлунка, селезінки, кишечника в ворітну вену - в печінку розгалужується до капілярної сітки. Процес очищення крові від продуктів обміну - в печінкові вени - каудальна порожниста вена.

65.Розвиток зубів у ссавців. Дві групи зубів: коротко коронкові та довго коронкові. Коротко коронкові має частини чітко вираженого кореня і шийки. Корені з'являються у старих тварин. В зубі розрізняють: основна речовина -дентин, який оточує порожнині зуба, заповнений м'якушем зубним. Зовні від дентину в ділянці коронки в коротко коронковому знаходиться емаль, в ділянці кореня і шийки - цемент. Різці, ікла, кутні. Довго коронкові зуби належать коням і корінні зуби - врх. У свиней і собак коротко коронкові і ріці врх. Два покоління зубів ( молочні): випадні, постійні. У врх відсутні різці на верхній щелепі. Кровопостачання: верхні зуби -підосноямкова артерія. Нижні: нижня коміркова, нижня альвеолярна артерія. Іннервація - однойменні артеріям.

67. У лівій клубовій ділянці у коня: ліві положення товстої ободової кишки, петлі тонкої ободової і порожньої кишок. У врх частина рубця. У свиней частина лабіринта ободової кишки. У собаки петлі порожньої кишки.(69).Розрізняють підщелепні, привушні, заглоткові, мигдальні латеральні лімфатичні вузли. Привушні лімфатичні вузли: в них стікає лімфа з привушної ділянки( привушна залоза, м'язи вушної раковини, шкіри). Відтік лімфи відпривушної в підщелепні лімфатичні вузли. Підщелепні лімфатичні вузли приймають лімфу від слизової оболонки ротової і носової порожнини, органів ротової і носової порожнини відтік лімфи в праву трахею протоки. Заглоткові лімфатичні вузли: до них відтікає лімфа від глотки гортані в трахейні протоки.70.Ротова порожнина коротко. Коротко коронкові зуби їх 44. ікла мають самці ісамки. Смакові сосочки валикоподібні 1-2 пари, листоподібні відсутні. Верхня губа з'єднана із рилом. Шлунок однокамерний, стравохідно - кишкового типу, має дивертикул в кардіальній частині. Беззалозиста зона невеликих розмірів. Шлунок розташований в обох підребер'ях і в мечеподібній ділянці. В пілоричному отворі є своєрідний випин слизової оболонки ( подушка) і волокна. Печінка глибокими вирізками поділена на частки, ліву медіальну, праву латеральну, праву медіальну, квадратичну хвостову. Втиснення нирки відсутнє. Товста кишка має стрічки і вирячування( сліпа й ободова). На сліпій кишці З стрічки, на ободовій доцентровій закр - 2 ряди вирячувань. В кишці розрізняють початкову петлю, лабіринт, кінцеву петлю. Лабіринт має форму конуса, верхівка якого опущена в мечоподібну ділянку.

82. У коня основа сліпої кишки, клубова частина правих положень товстої, ободової. У врх частина сліпої, клубової, частина лабіринта ободової петлі. Порожньої у свиней, у собак петлі порожньої кишки. У самок кобил нічого. У корів вагітний ріг матки, у свиней та собак теж саме.

84. Розрізняють лобові, верхньощелепні, клинопіднебінна, сполучаються з носовою порожниною з її середнім носовим ходом, розміри з віком збільшуються досягаючи максимуму дорослих тварин.

85. Тонкий кишечник: 12-типала кишка.

12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку - низхідна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво - висхідне положення де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1 м. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Тонка кишка поділяється на 12-типалу, порожню, клубову. Клубова кишка впадає: в коней у сліпучу всіх інших тварин на межі між сліпою та ободовою. Слизова оболонка вкрита призматичним епітелієм, має кишкові ворсинки, які збільшують поверхню контактуй вмістом у 1000 разів. В тонкій кишці розрізняють залози:

• застійні залози 12-типалої кишки ( печінка, підшлункова)

• загально кишкові залози

• залози 12-типалої кишки.

Забезпечує всмоктування продуктів перетравлення в лужному середовищі. Тонка кишка постачається кров'ю гілками черевної і краніальної брижової артерії. Іннервується гілками блукаючого нерва, за вузлуваті волокна сонячного сплетення. Ободова кишка кровопостачання гілками краніальної брижової та каудальної брижової артерії. Іннервується як тонка - гілками блукаючого нерва і за вузлуватими волокнами сонячного сплетення. Сліпа кишка -кровопостачається гілками краніальної брижової артерії. Іннервується як ободова.

86. Ендокринні залози. Розрізняють мозкові придатки, гіпофіз і епіфіз, щитоподібна, при щитоподібна, тимус, надниркова залоза, острівцевий апарат підшлункової залози статеві залози яєчник, сім'яник. Залози без протоки свої продукти або гормони виділяють в кров належить до органів гуморальної регуляції. Найбільшого розвитку тимус досягає після народження. Забезпечує виконання функцій клітинами крові.

87. Сечовід який впадає в сечовий міхур - сечівник, відкривається назовні. Трубкоподібний орган з 3 оболонок: слизова вкрита перехідним епітелієм, будову забезпечує зберігання продуктів обміну сечі не проникати за межі органа, м'язова має 2 шари в сечовому міхурі. їх 3 зовнішній і внутрішній поздовжні між ними коловий шар, сечоводи в міхур приникають під кутом, що не дає можливості сечі повертатися в зворотному напрямку. Сечівник, що починається від шийки міхура внутрішні органи у самки на межі між присінком і піхвою зовнішнім отвором сечівника. У самців у сечостатевий канал в який відкриваються додаткові статеві залози: цибулинна, передміхурова, судинна і відкривається на голівці статевого члена.

89.Розташовані, легені з кінцевим відділом трахеї, серце з осердям, грудна частина, стравоходу, кінцеві відділи краніальних і каудальних порожнистих вен, дуга аорти і грудна аорти, середостінні лімфатичні вузли, стовбури нервів: блукаючого, діафрагмального і погранично симпатичного стовбура. Легені - це орган дихання, що забезпечує газообмін, відбувається в альвеолах легень. Серце забезпечує перекачування крові по замкнутій кровоносній системі.

90.М'язовий орган, розрізняють верхівку, тіло і корінь. Верхівка - це нефіксована частина язика, де розрізняють вентральну та дорсально. Тіло дорсальну і 2 бічні на корені, одна дорсальна. Основа м'яза язика з поздовжніми поперечними і вертикальними волокнами, що забезпечує рухливість і змінює форму. Слизова оболонка вкрита плоским багатошаровим епітелієм у деяких зроговілим ( кішки, врх). Слизова оболонка формує сосочки, механічні, ниткоподібні і конічні, смакові: грибоподібні, валикоподібні, листоподібні. Забезпечує пережовування, захоплення. Рецепторний апарат визначає смак їжі. У смакових сосочках розташовані смакові цибулини спеціальні клітини, що визначають смак їжі. Має різну форму у різних тварин. У врх жорсткий, ниткоподібні сосочки зроговілі, має виражену подушку язика, валикоподібних більше 20, відсутні листоподібні. У коней бархатиста поверхня, валикоподібних 1 пара як і листоподібних. У свиней гостра верхівка, відсутні листоподібні сосочки, валикоподібних 1 -2 пари. У собак по серединній площині жолоб язика, відсутні листоподібні, валикоподібних 1 пара.

91.До м'язів, що підвішують пояс грудної кінцівки належать: плечо-головний, найширший м'яз спини, лопатково - поперечний, зубчастий вентральних і грудні глибокий та поверхневий. При спокої тонус м'язів забезпечує фіксацію лопатки характерну для кожного виду тварин при русі качання лопатки навколо центра. Іннервація: грудні м'язи іннервують грудні краніальні і каудальні нерви, найширший м'яз спини грудоспинний нерв, вентральний зубчастий м'яз -довгий грудний нерв, плечо-головний і трапецієподібний - іннервує додатковий нерв, лопатковопоперечний і ромбоподібний - гілки шийних нервів. Кровопостачання - зовнішня грудна і внутрішня артерії - грудні м'язи, найширший м'яз спини - грудоспинна артерія, ромбоподібний і трапецієподібний - дорсальні гілки міжреберних артерій і гілками хребтової артерії.

92.М'язи, що забезпечує рух очного яблука, серед них дорсальні вентральні косі м'язи, латеральний, вентральний, медіальний і дорсальний прямий м'язи і підштовхувач очного яблука. Іннервує око руховий нерв, блоковий нерв і відвідний. Кровопостачання гілками зовнішньої очної артерії.

93.М'язи, що забезпечує рух очного яблука, серед них дорсальні вентральні косі м'язи, латеральний, вентральний, медіальний і дорсальний прямий м'язи і підштовхувач очного яблука. Іннервує око руховий нерв, блоковий нерв і відвідний. Кровопостачання гілками зовнішньої очної артерії.

94.драбинчасті, краніальні дорсальний, зубчастий, піднімачі ребер, міжреберні, прямий м'яз грудної клітки, діафрагма. Дія м'язів забезпечує розширення грудної клітки шляхом відведення грудної стінки і вкорочення грудної частини діафрагми. Це забезпечує збільшення ємності грудної клітки і засмоктування повітря в дишні шляхи, це можливо при більш зниженому тиску в грудній порожнині. Постачаються кров'ю між гілок міжреберних артерій. Іннервуються дорсальними і вентральними гілками грудних нервів. Діафрагма -діафрагмальним нервом від внутрішньої грудної артерії, краніальної, каудальної діафрагмальних артерій.

95.Це м'язи, що розташовані в трикутнику між поперечними відр ребрами -епаксональна група м'язів, що забезпечують скручування хребта, його розгинання та бічні рухи. Формують м'язів корсет, що фіксує хребет всі постачаються кров'ю від дорсальних артерій, хребтової, поперекових. Іннервуються дорсальними гілками шийних, грудних і поперекових нервів

96. В ділянці гомілки розташовані флексори і екстенсори заплесна і пальців. Флексори заплесна - краніальний гомілковий, малогомілковий довгий і короткий третій. Розташований на передній частині гомілки і розгиначі пальців, бічний і довгий розгиначі пальців на каудальній розташовані розгиначі заплесна, якими є литковий та підошвенний м'язи, які є частиною триголового м'яза гомілки, поряд поверхневий та глибокий згиначі пальців. Кровопостачання: згиначі заплесна і розгиначі пальців постачає кров'ю краніальна великогомілкова. Згиначі заплесна і пальців каудальна гомілкова медіальна огинаюча артерія стегна, гілки підколінної артерії. Іннервація згиначі зап'ястка і розгиначі пальців малогомілковий. Розгиначі заплесна і згиначі пальців -великогомілковий.

97. Більш розвинені в тварин у яких шкіра більш рухлива. Розрізняють шкірні м'язи голови, шиї, тулуба, який поділяється на лопатки, грудочеревний. М'язи забезпечують утримування шкіри необхідних різним станам тварин.

98. Зовнішній косий м'яз живота, внутрішній косий м'яз живота, прямий м'яз живота, поперечний м'яз живота. Зовнішній починається на реберній стінці широким пластинчастим черевцем, який переходить в плоский сухожилок так званий апоневроз, що закінчується на білій лінії живота на лобковій кістці. В його сухожилку зовнішній отвір пахвинного каналу. Внутрішній м'яз починається на маклаку, закінчується на реберній стінці, дузі і на білій лінії живота, широким пластичним сухожилком. Прямий м'яз починається на реберних хрящах перших ребер і тягнеться до лобкової кістки. Поперек ходу волокон має сухожилкові перемички. Поперечний бере початок на вільних кінцях поперечних відростків поперекових хребців і закінчується сухожилком на білій лінії живота. М'язи забезпечують спресовування внутрішніх органів і відправлення ряду фізіологічних процесів пи пологах, акті видоху, сечовипускання, дефекації. Формують черевну стінку. У великих тварин поверх зовнішнього косого м'яза живота розташована жовта оболонка. У дрібних тварин немає. Кровопостачання часткове, вентральні гілки міжреберних артерій, каудальні і краніальні надчеревні артерії, огинаюча клубова глибока. Іннервуються частково вентральними гілками міжреберних нервів, клубово -підчеревним, клубово - пахвинним, статево стегновим, латеральним шкірним нервом стегна.

99. Ротова порожнина поділяється на присінок носа та власне порожнину рота, їх розмежовують зубні дуги. Стінками порожнини рота є губи, щоки, тверде та м'яке піднебіння і між щелепний проміжок заповнений язиком, ззовні вкритий шкірою, зсередини слизовою оболонкою. Тверде піднебіння має кісткову основу, м'яке - м'язову. До органів ротової порожнини належать слинні залози: застійні, пристінні, язик, зуби. Глотка, що знаходиться на перехресті дихання і травлення. Поділяється на носоглотку і травний відділ глотки, який поділяється на язикоглотку і гортанний відділ глотки, розмежовує м'яке піднебіння і піднебінно-глоткові дужки. Слизова оболонка носоглотки вкрита миготливим, а травна - плоским багатошаровим. В глотку ведуть отвори хоани, зів із глотки в стравохід, гортань і 2 отвори глотко-барабанних труб. Діють 3 м'язи констріктори: краніальний - крило глотковий і піднебінно-глотковий; середній констріктор хрящо-глотковий і ротоглоткові м'язи; каудальний констріктор -переснеглотковий і щитоглотковий, розширювач глотки і широко глотковий м'яз. Кровопостачання язиково лицьовий стовбур до язика, щік, губ. Піднебінні артерії більша і менша, клинопіднебінна артерія, підочноямкова артерія, глоткова висхідна. Іннервація: гілки трійчастого нерва, всі слизової оболонки голови, альвеолярний нижньощелепний нерв, язикоглотковий під'язиковий нерв.

100.До м'язів, що підвішують пояс грудної кінцівки належать: плечо-головний, найширший м'яз спини, лопатково - поперечний, зубчастий вентральних і грудні глибокий та поверхневий. При спокої тонус м'язів забезпечує фіксацію лопатки характерну для кожного виду тварин при русі качання лопатки навколо центра. Іннервація: грудні м'язи іннервують грудні краніальні і каудальні нерви, найширший м'яз спини грудоспинний нерв, вентральний зубчастий м'яз -довгий грудний нерв, плечо-головний і трапецієподібний - іннервує додатковий нерв, лопатковопоперечний і ромбоподібний - гілки шийних нервів. Кровопостачання - зовнішня грудна і внутрішня артерії - грудні м'язи, найширший м'яз спини - грудоспинна артерія, ромбоподібний і трапецієподібний - дорсальні гілки міжреберних артерій і гілками хребтової артерії.

102. Статичний апарат передньої кінцівки коня.

Пристосувалися у вигляді сухожилкових м'язів, що втратили м'язові черевця і забезпечують фіксацію суглобів чи тазової кінцівки в розігнутому стані. На грудній кінцівці цей апарат представлений: двоголовим м'язом плеча бере початок на лопатковому горбі і закінчується на гористості променевої кістки, від цього м'яза відходить сухожилків тяж до променевого розгинача зап'ястка, який утримує зап'ястковий суглоб в розігнутому стані. На суглоби пальців діють крім розгиначів (сухожилки бічного і за-го розгинача пальців) діють і м'язи. Флексори - глибокі і поверхневі згиначі. Особливе місце належить трьохголовому, міжкістковому мязу. Цей мяз повністю втратив м'яз черевце, бере початок в ділянці основи п'ястка, прикріплюється на проксимальних сезамоподібних кістках, прикріплюється своїми кінцевими сухожилками мязи - флексори і зеднується з сухожилком загального розгинача пальців.

103 - 98 М'язи черевного пресу

Кількість сухожилкових перетяжок по довжині м'яза собаки 4-5, кінь до 11. у собаки піхва прямого м'яза живота формується її зовнішнім листком зовнішнім косим м'язом живота і ближче до таза поперековий м'яз живота. В інших тварин поперековий м'яз живота не приймає участі в формуванні зовнішньої стінки піхви.

104 У фазу переносу на грудну кінцівку діють м'язи розгиначі всіх суглобів які діють на плечовий суглоб - плечоголовний м'яз який є розгиначем плечового суглоба і м'язом, що виносить кінцівку вперед, на ліктьовий суглоб діє триголовий м'яз плеча.

109 3 переднього відділу нервової трубки розвивається спинний мозок у 2 стадії: трьохміхурову, пятиміхурову. В першу формується передній середній і задній міхурі з переднього будуть розвиватися два міхурі: великий мозок із середнього середній. із заднього ромбоподібний.

До переднього належать кінцевий з півкулями великого, смугасті тіла і нюховий мозок.

З переднього розвивається проміжний мозок, що представлений епіталамусом з його епіфізом, вузлами повідців, талямусом представлений зоровими горбами і гіпоталамус належить гіпофіз, лійка, сірий горб і соскоподібне тіло.

Середній мозок розвивається з середньо мозкового міхура представлений покривом ніжок і ніжками великого мозку. З заднього міхура ромбоподібний мозок належить задній мозок і довгастий. Із порожнини міхурів формуються мозкові шлуночки. Із переднього міхура порожнина стає порожниною бічних шлуночків правого і лівого у проміжному мозку формується порожнина третього мозкового шлуночка.

Порожнина середнього міхура становиться мозковим водопроводом, що з'єднує третій шлуночок з четвертим. Порожнина заднього стає порожниною четвертого.

Порожнина четвертого мозкового шлуночка з'єднується із центральним спинномозковим каналом.

110 На основі головного мозку чітко виражені нюхові цибулини від яких відходять латеральний і медіальний тракти що обмежують нюховий трикутник позаду від нього грушоподібна частка тако розташовані зорові тракти і зорове перехрестя сірий горб і соскоподібне тіло , ніжки великого мозку позаду яких розташованих мозковий міст і довгастий мозок.

На базальній поверхні по боках звивини ромбоподібного і великого мозку і великого мозку. До нюхової цибулини підходять відростки нюхових клітин що формують нюховий нерв (І), до зорового перехрестя підходять зорові нерви (II).

З ніжок великого мозку виходить III пара нервів - окоруховий нерв. По боках від ніжок гілки четвертої пари блоковий нерв. Збоку від мозкового шоста знаходяться корені V пари - трійчастий нерв. Позаду від моста довгастого мозку виходить VI пара черепних нервів - відвідний нерв. З бічної поверхні довгастого мозку виходять нерви -II пари:- лицевий нерв; VIII - присінкові-завитковий; І - язико-глотковий; X - блукаючий; XI - додатковий (його ядра розташовані в спинному мозку).

111. Розрізняють тверду оболонку головного і спинного мозку, павутинну і м'яку головного і спинного мозку.

Найбільш щільна тверда, яка відмежовує мозок від кісткової порожнини. В головному мозку зростається з окістям що формують епідуральний простір. В твердій оболонці головного мозку мають місце складки в яких розташовані три системи венозних пазух. Дорсальна система включає в себе стрілову пазуху, пряму, поперечну, сполучну та вискову по яких відтікає кров від самих оболонок та півкуль мозку.

Базальна розташована навколо гіпофіза і представлена кавернозними і між кавернозними пазухами, основною і потиличними пазухами. Між твердою і павутинною оболонкою знаходиться субтуральний або підтвердо-оболонковий простір заповнений ліквором. Між павутинною і м'якою оболонкою під павутинний субарахноїдальний заповнений ліквором. М'яка оболонка щільно прилягає до поверхні мозку повторюючи його рельєф, разом із судинною формує судинні сплетення шлуночків.

113 В покриві ніжок знаходяться ядра - рухове червоне ядро, сітчаста формація, ядра III, IV пар черепних нервів. Ніжки сформовані волокнами, які за своєю кваліфікацією належать до проекційних. їх розвиток залежить від розвитку півкулі.

114. Спинномозкових нервів майже як і сегментів за винятком осьового відділу. Шийних 8 Грудних відповідно хребців: У коня 17-19 ВРХ-13 Свиней - 14 - 15 Собак - 13 Поперекових: У коня, ВРХ - 6 Свині і собак — 7 Крижових: Коні і ВРХ-5 Свиней - 4 Собак – З Хвостових: 2-4 пари

Кожний з нервів має два корені дорсальний або чутливий вентральний або руховий. В першому інформація притікає до мозку по іншому відходить. В межах спинномозкового каналу об'єднуються в один стовбур, що й формує спинномозковий нерв. До вентрального приєднуються до вузлові волокна симпатичної нервової автономної системи. Нерв виходить з канала через міжхрящевий отвір і поділяється на дорсальні і вентральні гілки, кожна з них поділяється на медіальну і латеральну.

115 Розвивається жовтий і червоний. Нервова система в порожнині трубчастих кісток і розташовується в діалізі трубчастої кістки. В епіфізах де трубчаста кісткова речовина розташовується червона, жовта являється запасом жиру, червона - кровотворний орган.

116 Розвивається із заднього мозкового міхура представлений заднім і довгастим мозком. До заднього: мозочок і мозковий міст. У мозочку 2 півкулі і мозковий черв'як. Сіра мозкова речовина утворює кору мозочка. Біла - сполучні шляхи. Мозочок кріпиться 3 парами ніжок до середнього розстральними ніжками, середніми до мозкового моста і каудальними до довгастого мозку. В мозочку знаходиться центр координації рухів. Мозковий міст - скупчення провідних шляхів вкрапленнями ядер моста. Довгастий схожий на спинний але відсутній спинномозковий канал, тут ромбоподібна ямка з одного боку і мозкові паруса з дорсальної поверхні разом з мозочком утворюють порожнину 4 мозкового шлуночка.

Від ромбоподібного мозку відходять нерви 6-12 пари. Черепні: нерви поділяються на 3 групи

1.Чутливі:нюховий, зоровий, передвернозавитковий 2. Рухові: 3 - окоруховий

4- блоковий іннервують м'язи очного яблука

6 - відвіднипід'язиковий додатковий - трапецієподібний,- плечоголовний, груд головний

3.Змішані: 5 пара - трійчастий (іннервує жувальні м'язи, шкіру і слизові оболонки голови);

7 пара - лицьовий (іннервує мімічні м'язи, барабанна струна);

9 пара - язико-глотковий (руховий для розширення глотки і чутливий для слиз язика);

10 пара - блукаючий (моторні, секреторні, чутливі волокна, до травного апарату, іннервує серце, легені, травну трубку, починаючи з глотки закінчуючи поперечною порожниною ободової кишки).

117.Під'язикова дуга - розвиваються елементи під'язикового скелету і хрящі гортані, зв'язані з язиком, фіксується до вискової кістки і з'єднаний з гортанню з щитоподібним хрящем.

118.Ядро знаходиться в покриві ніжок, виходить з ніжок великого мозку і через круглий отвір чи кругло ямковий направляється до м'язів очного яблука, до нього приєднується парасимпатичні волокна, що відходять від війчастого вузла і направляються до м'язів зіниці, сам нерв іннервує вентральну, медіальну і латеральну прямі і вентральні косі м'язи ока. Парасимпатична іннервація.

119.Крижове сплетення утворюється вентральними гілками крижового і останнього поперекового нервів відходять сідничний краніальний, каудальний і сідничний нерв, соромітний, каудальний прямокишковий, каудальний шкірний нерв стегна. Перший розгалужується в сідничних м'язах. Каудальний частково в сідничних частках в двоголовому м'язі стегна і напівсухожилковому.

Каудальний прямокишковий в зовнішньому сфінктері, відхідника, соромітний в зовнішні статеві органи самиць і присінку піхви, у самців у статевому члені, кауд. Шкірний нерв стегна іннервує задню поверхню шкіри в ділянці стегна.

Сідничний поділ:великогомілковий; малогомілковий;

Перед поділом дає гілки до двоголового, напівсухожилкового, напівперетинчастого. Великогомілковий іннервує м'язи розгиначі згиначі пальців: триголовий м'яз гомілки, згиначі поверх. і глибокий пальців, малогомілковий нерв, згиначі заплесна і розгиначі пальців,згиначі кран. великогомілковий довгий і короткий малогомілковий розгиначі пальців: бічний і довгий.Ці нерви іннервують шкіру ділянки гомілки і стопи.

120.Спинний мозок

Вкритий оболонкою. Зовні розташована біла мозкова речовина, в центрі сіра. Борознами і щілинами на біла речовина поділена на канатики: дорсальний, латеральний, вентральний. Сіра речовина на поперечному розрізі має вигляд букви «Н». в сірій речовині розрізняють дорсальні і

вентральні роги, 2 в грудо-поперековому відділі є латеральний відділ спинномозковий канал знаходиться у спайці сірої речовини він заповнений ліквором, який сполучається із 4 мозковим шлуночком.

Спинний мозок розташований у спинномозковому каналі від стінки якого відділений сполучною і жировою тканинами. У місці виходу корінців спинномозкових нервів розташований дорсально-латеральні, вентро-латеральні борозни.

Спинний мозок поділений на відділи: спинний, грудний, поперековий, крижовий (закінчується на рівні перших 2 хребців). В хвостовому відділі кінцева нитка і відростки спинномозкових нервів.

121. Блукаючий нерв.

10 пара черепно-мозкових нервів за характером будови відноситься до групи змішаних є найбільшою складовою частиною парасимпатичної автономної нервової системи його ядра знаходяться в довгастому мозку. Нерв виходить із черевної порожнини через яремний отвір і приймає участь в іннервації глотки, гортані, проходить до шиї із загальною сонною артерією. В грудну порожнину він дає гілки до серця, легенів із в за серцевому середостінні кожний із нервів поділяється на дві гілки: дорсальну, вентральну.

Гілки правого і лівого нерва дорсальні об'єднуються в дорсальний стовбур блукаючого нерва. Перед цим поділом від блукаючого нерва від лівого за дугою аорти від правого - за правою підключеною артерією, поворотний нерв. Він проходить між стравоходом і трахеєю і направляється до гортані як каудальний гортанний нерв. Стовбури дорсальний і вентральний блукаючого нерва проникають разом із стравоходом в черевну порожнину. Гілки дорсального стовбура направляються до вузлів сонячного сплетення і разом з його гілками входять до печінки, селезінки, шлунка, підшлункова залоза, частина кишечника де закінчуються на пристінкових або внутрішньо органних вузлах. Від вузлів ідуть завузловаті волокна, які іннервують стінку названих органів. Вентральний стовбур направлений в черевну порожнину і проникають його волокна в стінку кишечника до внутрішньо органних нервових вузлів. Нерв являється руховим для непосмугованих м'язів травлення; секреторними для кишечника і сичуга; чутливими для цих органів.

123.Будова трійчастого - нерва самий великий із черепно-мозкових нервів. Його ядра знаходяться в мозковому мосту довгастого мозку. Має два ядра; чутливий і руховий належать до групи змішаних нервів.

Черепно-мозкову порожнину покидає через овальний отвір і круглий, а також очну щілину. Він поділяється на три нерви :верхньощелепний; очний; нижньошелепний. Перший, другий є чутливими, вони забезпечують іннервацію шкіри і слизової оболонки голови. Третій нерв змішаний, він забезпечує іннервацію жувальних м'язів, і в складі цього нерва проходять гілки до зубів верхньої і нижньої щілини, язиковий нерв.

124. Відмежований від ромбоподібного поперечної щілини. Він поділяється на середній, проміжний мозок поділяється на епіталаму, таламус і гіпоталамус.

Середній побудований із покрівлі на якій розрізняють чотири горби ніжок великого мозку і покриву ніжок. Півкулі мозку зовні мають борозни і щілини. Які відмежовують закрутки.

По периферії півкуль розташовується мозкова речовина, вона являється скупченням нейронів. Біла речовина сформована відростками нейронів, які формують провідні шляхи (асоціативні) які з'єднують сіру речовину в межах однієї півкулі. Спайкові або комісуральні волокна з'єднують півкулі між собою. Найбільшою спайкою в мозку є мозолисте тіло.Проекційні волокна з'єднують кору з іншим відділи мозку і спинним мозком.

125-120. відносяться також Амонові роги(вторинні нюхові центри), склепіння третього мозкового шлуночка,що сформована білою мозковою речовиною, яка вкриває амонові роги.

126. Смугасте тіло розташоване між півкулями і нюховим мозком, на рівні нюхової борозни, представлена хвостатим ядром, сечовицеподібним, внутрішньою капсулою огороджену лушпиною і зовні капсулою.

Являє собою підкіркові центри і належить до найбільш старої частини головного мозку. Розвивається кінцевий мозок із переднього мозкового міхура

127.Довгасто-мозковий відділ

В ньому знаходяться ядра слиновидільних центрів поряд з ядром 7-9 пари черепно-мозкових нервів, а також ядра 10 пари блукаючого нерва. До вузлові волокна слиновидільних центрів ідуть в складі лицьового нерва і направляються до кишкоподібного вузла. За вузлові ідуть до Донатових сосочків язика.

Краніальний слиновидільний центр його волокна направляється до підщелепного вузла. За вузлові ідуть в під язикові слинні залози разом з 9 черепно-мозковим нервом волокна направляються в під'язикові ганглії, за вузлові до привушної і підщелепної залоз. . .

128 Лицьовий нерв - ядро Знаходиться у довгастому мозку. Змішаний,являється чутливим для смакових сосочків, і руховим для мімічних м'язів. Виходить із червоного мозку порожнини через лицевий канал.

130. Плечове сплетення - утворене внутрішніми гілками 6,7,8 шийних, 1,2 грудних внутрішніх гілок спинномозкових нервів. Від сплетення відходять нерви: дорсальний лопатковий, перед лопатковий, підлопатковий, грудоспиний, пахвовий, мязово-шкірний, променевий, ліктьовий, середній, довгий грудний, латеральний грудний, краніальний грудний і каудальний грудний нерви.

132 Проміжний мозок. До проміжного мозку належить епіфіз з повідцями і вузликами повідців, які представляють епіталаму. Епіфіз - ендокринна залоза, функція якої недостатньо вивчена.

Зорові горби, 3 мозковий шлуночок і судинне сплетення його утворюють таламус. Тут знаходяться центри довільних рухів і в них крім цього розташовується 4 групи ядер. Гіпофіз: лійка, сірий горб і соскоподібне тіло утворюють гіпоталамус. Гіпофіз – ендокринна залоза, що продукує декілька груп гормонів (адено-, кортико-, соматотропні гормони). Адено- діють на розвиток статі і статевих залоз.

134 Будова органу смаку представлена смаковими цибулинами, які розташовуються в смакових сосочках язика, а також в слизових оболонках губ, щік і навіть надгортанника. Інформація від цих смакових сосочків відходить по барабанній струні і проходить і всклад лицевого нерва, несе інформацію до мозку.

Язиковий нерв - гілка 5 пари черепно-мозкових нервів, являє собою пара симбіотичні волокна.

135 Будова повік. Це м'язово-шкірні складки, в основі яких знаходиться коловий м'яз ока, зовні вкритий шкірою, а зсередини сполучною оболонкою або кон'юктивою. Розрізняють верхню повіку, нижню і третю. Третя повіка в основі має хрящ, який вкритий з обох боків кон'юктивою.

На кожній повіці розрізняють два ребра: зовнішній і внутрішній. На зовнішній поверхні росте довге волосся - вії, на внутрішній отвори парних сальних залоз. Повіки змикаються між собою, формують гострий латеральний і більший круглий медіальний кут. Повіки захисні пристосування ока. При русі відбувається змащення поверхні ока секретом залоз, а також знімається сльоза і механічні частки. Зганяється в медіальний кут ока.

136. Молоточок - це одна із слухових кісточок розташована в середньому вусі, на ній розрізняють ручки і голівку. Ручка вправлена в барабанну перетинку, голівка з'єднана з суглобом, з коваделком. Ця кісточка являється похідними щелепного апарату, пристосована до передачі слухових коливань, які сприймає барабан, передає їх на інші слухові кісточки, а далі у внутрішнє вухо. Будова внутрішнього вуха - складається з кісточкового і перетинчастого лабіринтів. Розрізняють завитку, присінок і 3 півколові канали. М'іж перетинчастим і кістковим лабіринтом є простір заповнений пери лімфою. Всередині перетинчастого лабіринту знаходиться ендолімфа.

Розрізняють півколові канали і присінок. Це органи, що відповідають за рівновагу, визначення положення тіла в просторі.

Завитка - власне орган слуху. Півколові канали розташовані в 3 взаємо-перпендикулярних площинах. Присінок представлений двома мішечками: круглий і овальний, з'єднаний з півколовими каналами. Кожен з цих півколових каналів наполовину заповнений ендолімфою і в цій ендолімфі знаходяться кристали, на внутрішній поверхні спеціалізовані чутливі клітини.

Завитка має форму конуса, навколо якого завернута трубка. Ця трубка поділяється на 2 поверхні: барабанні і присінкові сходи так і розташований перетинчастий лабіринт завитки, на барабанній мембрані якого є 4 ряди чутливих клітин. Ці клітини сприймають коливання різної частоти і передають через чутливий нерв в центр слуху довгастого мозку.

137.До органів належать очне яблуко, захисні і допоміжні пристосування: повіки верхня, нижня, третя, кон'юктива, слізний апарат: слізні залози верхньої і третьої повік, слізного озера, слізних потоків, слізно-носової, слізний мішок.М'язи очного яблука: 4 прямих: латеральний, медіальний, дорсальний, вентральний. Дорсальний і вентральний косі м'язи і відтягував очного яблука. Жирові тіла, окістя очної ямки (переорбіта), очна ямка (орбіта). Очне яблуко побудоване з 3 оболонок: зовнішня (волокниста):рогівка, білувата (або склера). Рогівка прозора в передній частині очного яблука займає 1/5 поверхні очного яблука. Склера щільна , волокниста сполучна тканина формує бічні і задні поверхні очного яблука. Судинна поділяється на райдужку, війчасте тіло і власне судинну оболонку. Райдужка має отвір (зіниця) пігментована визначає колір очей, м'язова оболонка Якої побудована з колових пучків і радіальних, що утворюють звужував і розширювач зіниці.

Війчасте має гребені, кожен з яких , окремий м'яз , що закінчується відростком. Одним кінцем кріпиться гребінцева зв'язка, а другим прикріплюється до кришталика зв'язка з м'язами - виконує функцію акомодаційного апарата, що забезпечує розглядання предметів рівновіддалених. Власне судинна оболонка зростається з пігментним шаром внутрішньої оболонки сітківки. Сітківка внутрішньої оболонки ока, яка крім пігментного має нервовий шар. Сітківка поділяється на зорову і сліпу. На зоровій розташовані клітини, що сприймають електромеханічні коливання, вони направлені до свого пігментного шару. В очному яблуці очні камери передня і задня. Передня між рогівкою до зіниці. Задня від отвору до кришталика. Між зіницею сполучаються між собою, заповнені внутрішньоклітинною рідиною. Позаду від кришталика заповнена склистою рідиною, в стані гелі — прозора. Рогівка, внутрішньо очна рідина, кришталик, склисте тіло - світло заломлюючі середовище, одне з основних середовищ - кришталик.

138.Належить орган зору, слуху і рівноваги, нюху, смаку, дотику. Смак представлений смаковими цибулинами, що розташовані в слизовій оболонні язика, щік. губ, гортанника.

Молоточок - це одна із слухових кісточок розташована в середньому вусі, на ній розрізняють ручки і голівку. Ручка вправлена в барабанну перетинку, голівка з'єднана з суглобом, з коваделком. Ця кісточка являється похідними щелепного апарату, пристосована до передачі слухових коливань, які сприймає барабан, передає їх на інші слухові кісточки, а далі у внутрішнє вухо.

Будова внутрішнього вуха - складається з кісточкового і перетинчастого лабіринтів. Розрізняють завитку, присінок і 3 півколові канали. Між перетинчастим і кістковим лабіринтом є' простір заповнений пери лімфою. Всередині перетинчастого лабіринту знаходиться ендолімфа.

Розрізняють півколові канали і присінок.'Це органи, що відповідають за рівновагу, визначення, положення тіла в просторі.

Завитка - власне, орган слуху. Півколові канали розташовані в 3 взаємо перпендикулярних площинах. Присінок представлений двома мішечками: круглий і овальний, з'єднаний з півколовими каналами; Кожен з цих півколових каналів наполовину заповнений ендолімфою і в цій ендолімфі знаходяться кристали, на внутрішній поверхні спеціалізовані чутливі клітини. Завитка має форму конуса, навколо якого завернута трубка. Ця трубка поділяється на 2 поверхні: барабанні і присінкові сходи так і розташований перетинчастий лабіринт завитки, на барабанній мембрані якого є 4 ряди чутливих клітин. Ці клітини сприймають коливання різної частоти і передають через чутливий нерв в центр слуху довгастого мозку. До органів належать очне яблуко, захисні і допоміжні пристосування: повіки верхня, нижня, третя, кон'юктива, слізний апарат: слізні залози верхньої і третьої повік, слізного озера, слізних потоків, слізно-носової, слізний мішок.

М'язи очного яблука: 4 прямих: латеральний, медіальний, дорсальний, вентральний. Дорсальний і вентральний косі м'язи і відтягував очного яблука. Жирові тіла, окістя очної ямки (переорбіта), очна ямка (орбіта). Очне яблуко побудоване з 3 оболонок: зовнішня (волокииста):рогівка, білувата (або склера). Рогівка прозора в передній частині очного яблука займає 1/5 поверхні очного яблука. Склера щільна , волокниста сполучна тканина формує бічні і задні поверхні очного яблука. Судинна поділяється на райдужку, війчасте тіло і власне судинну оболонку. Райдужка маг отвір (зіниця) пігментована визначає колір очей, м'язова оболонка Якої побудована з колових пучків і радіальних, що утворюють звужував і розширювач зіниці. Війчасте має гребені, кожен з яких , окремий м'яз , що закінчується відростком. Одним кінцем кріпиться гребінцева зв'язка, а другим прикріплюється до кришталика зв'язка з м'язами - виконує функцію акомодаційного апарата, що забезпечує розглядання предметів рівновіддалених. Власне судинна оболонка зростається з пігментним шаром внутрішньої оболонки сітківки. Сітківка внутрішньої оболонки ока, яка крім пігментного має нервовий шар. Сітківка поділяється на зорову і сліпу. На зоровій розташовані клітини, що сприймають електромеханічні коливання, вони направлені до свого пігментного шару. В очному яблуці очні камери: передня і задня. Передня між рогівкою до зіниці. Задня від отвору до кришталика. Між зіницею сполучаються між собою, заповнені внутрішньоклітинною рідиною. Позаду від кришталика заповнена склистою рідиною, в стані гелі - прозора. Рогівка, внутрішньо очна рідина, кришталик, склисте тіло - світло заломлюючі середовище, одне з основних середовищ - кришталик.

139 Система рецепторів, що розташовані в шкірі розрізняють терморецептори. барорецептори, визначають природу зовнішнього середовища. їх більше там, де орган зустрічається із зовнішнім середовищем. В ділянці голови, на бічних поверхнях шкіри, в ділянці вух, повік, несуть механічну інформацію в центри.

140(137) Інервація: парасимпатична система автономна в складі окорухомого нерва і направляється до війчастого вузла, інер. м'язи райдужки.

141-137 Кровопостачання зовнішня очна артерія її гілки, іннервація 3,4,6 пари окоруховий, блоковий, відвідний. Іннервують м'язи ока, а повіки іннервують гілки очного нерва, гілки трійчастого, слізний апарат залози парасимпатична система автономної.Нервовий шар сітківки розвивається із переднього мозкового міхура, крім шару колбочок і паличок розрізняють одно пористі нервові клітини, які сприймають роздратування і формують зоровий нерв. Інформація поступає в проміжний мозок.

142 Одна з кісточок слухового апарату розташована в середньому вусі між молоточком і стременом. Має тіло і 2 відростки. В онтогенезі розвивається із щелепного апарату із підвіска первинної щелепи.

146 Орган нюху представлений первинними чутливими нюховими клітинами, що розташовані в дорсо-каудальному відділі носової порожнини.

Вони сприймають роздратування розчинених в повітрі речовин трансформуючи в нюховий імпульс, проходять відростки через продірявлену частину кістки і вступають в нюхові цибулини, де розташовані первинні нюхові центри.

147.Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, її човном і завиткою, що закінчується барабаним кільцем. Вправлена барабанна перетинка, що відмежовує зовнішнє вухо від середнього, побудована із радіальних і колових волокон спол. оформленої тканин і вкрита ззовні плоским багатошаровим, внутр. Плоским одношаровим. Звукові коливання визивають коливання барабанної перетинки, що передаються через слухові кісточки: молоточок, коваделко, сочевицеподібну, стремінце до вентрального вуха, до його овального вікна.

Ця передача відбувається в повітрі, порожнина середнього вуха заповнена повітрям що поступає через глотково-барабанні труби.

148,149 Є загальним покривом, що ізолює внутрішній вміст організму від зовнішнього середовище через рецептори, що знаходяться в шкірі забезпечує зв'язок.

З шари шкіри: зовнішній - надшкір'я або епідерміс розрізняють 5 шарів клітин : базальний або ростковий, що розташовується на базальній мембрані: зернистий , шипуватий, блискучий і зроговілий. Живими є клітини базального шару, решта поступово відмирають. Роговий шар представлений відмерлими клітинами.

Середній або основа - дерма, побудована з 2 шарів - сосочкового і сітчастого. Сосочковий має розгалужену сітку капілярних судин, через яків відбувається живлення базального шару епідермісу. В епідермісі судин немає. Сітчастий шар найтовща частина шкіри, в ньому розташовані залози шкіри і корені волосся, а також м'язи підіймачі волосся.

Підшкірна основа представлена ПСТ і жировою клітковиною. Епідерміс розвивається із ектодерми, основа із мезодерми. Похідні: рогові, залозисті.

Рогові - волосся, кігті, ратиці, копита, м'якуші, роги. Залозисті - потові, сальні, їх видозміни губні залози, молочна.

150. Молочна залоза розташована на грудо-черевній стінці в одних органах, в пахвинній ділянці (вим'я), в іншій по всій стінці (множинне вим'я) в ділянці грудної стінки (груднини).

Зовні вкрита шкірою - поверхнева фасція - глибока фасція, що входить формуючи скелет вимені і між перегородками альвеолотрубки функціональна частина паренхіми.Вим'я 4 частки: 2 передні і 2 задні, праві від лівих розмежовані підвішуючою зв'язкою являє собою жовту оболонку живота, що входить в вим'я, кожна має основу і сосочок, де розташований канал і за рахунок полових волокон утворюється затягував соска. Альвеолу трубки паренхіми молочної протоки молочні канали - молочна цистерна поділяється на 2 частки: вименна, соскова.Подібна залоза у кобил частки відокремлюються в І сосок у овець, кіз 2 частки, що мають окремий сосок, у свиней множинне розташоване по вентральній поверхні черев7ої стінки у вигляді окремих молочних горбків до 6 пар.

151. Копито пальцевий орган, яким вкрита 3 фаланга. 4 анатомічні частини копита6:копитна облямівка, вінчик, стінка, підошва. Вінчик і облямівка 3 шари.Роговий шар копита, рогова стінка і рогова підошва формуються роговим шаром епідермісу облямівки вінчика і стінки. Кровопостачання: продовження гілок краніальної великогомілкової артерії на тазові і пальцеві артерії, на грудні гілки серединної артерії. Іннервація: на грудні гілки ліктьового, серединної і променевого нерва на тазові гілки велико- і малогомілкового нервів.