13. Тонка кишка: відділи, відношення до очеревини.

Тонка кишка (intestinum tenue) – починається від воротаря шлунка і впадає в товсту (сліпу) кишку, її довжина біля 4 -6 м. Тонка кишка ділиться на 3 відділи — дванадцятипалу (duodenum), порожню (jejunum) і клубову (ileum) кишки. Дванадцятипала кишка покрита очеревиною лише спереду (екстраперитонеально), але винятком є її верхня частина, яка покрита очеревиною з усіх сторін. Порожня кишка та клубова кишка вкриті очеревиною з усіх боків (інтраперитонеально) і мають брижу.

14. Дванадцятипала кишка: частини, будова стінки.

Дванадцятипала кишка (duodenum) починається від шлунка; має довжину близько 30 см; не має брижі; покрита очеревиною лише спереду (екстраперитонеально), але винятком є її верхня частина, яка покрита очеревиною з усіх сторін (інтраперитонеально). Частини кишки: верхня частина (pars superior) — є продовженням воротаря та йде горизонтально і дещо назад; при переході в низхідну частину утворює верхній вигин дванадцятипалої кишки (flexura duodeni superior); низхідна частина (pars descendens) — утворює нижній згин (flexura duodeni inferior); горизонтальна частина (pars horizontalis) — має поперечний напрямок, йде справа наліво; висхідна частина (pars ascendens) — утворює різкий дванадцятипало-порожньокишковий згин (flexura duodenojejunalis). Слизова оболонка дванадцятипалої кишки має високі колові складки (plicae circulares Kerkringii) і поздовжню складку (plica longitudinales duodeni), що знаходиться на задньо-медіальній стінці низхідної частини і утворилася внаслідок випинання спільної жовчної протоки, яка тут проходить. Ця складка закінчується підвищенням — великим сосочком дванадцятипалої кишки (раріllа duodeni major), сосочком Фатера, на якому є отвір спільної жовчної (ductus choledochus) і підшлункової (ductus pancreaticus) проток, через який до порожнини кишки поступає секрет підшлункової залози та жовч печінки. Дещо вище великого сосочка знаходиться малий сосочок дванадцятипалої кишки (раріllа duodeni minor), сосочок Санторіні, з отвором додаткової протоки підшлункової залози (ductus pancreaticus accessories). В дванадцятипалій кишці, переважно в верхній її половині, є трубчасті залози (glandulae duodenales), які розташовуються в підслизовому прошарку і відкриваються в крипти та виробляють дванадцятипалокишковий сік.

15. Товста кишка: відділи, згини, зовнішні ознаки товстої кишки, будова стінки (особливості будови слизової, м’язової і серозної оболонок).

Товста кишка (intestinum crissum) — складається зі сліпої кишки (caecum) з червоподібним відростком (appendix vermiformis); ободової кишки (colon), яка має 4 частини — висхідну ободову (colon ascendens), поперечну ободову (colon transversus), низхідну ободову (colon descendens), сигмоподібну ободову (colon sigmoideum); прямої кишки (rectum), в якій розрізняють ампулу (ampulla recti) та відхідниковий канал (canalis analis). Ободова кишки має 2 згини — правий та лівий згини ободової кишки (flexurae coli dextra et sinistra). Пряма кишка має 2 згини — крижовий (flexura sacralis) і промеженний (flexura perinealis). Зовнішні ознаки: три поздовжні стрічки (taenae coli); випини ободової кишки (haustrae coli); чепцеві (жирові) привіски (appendices omentales). Стінка товстої кишки має 3 оболонки: слизову з підслизовим прошарком, м’язову з внутрішнім коловим і зовнішнім повздовжнім прошарками і серозну з підсерозним прошарком. У гладенькій слизовій оболонці спостерігаються півмісяцеві складки (plicae semilunares). Макроскопічно в слизовій оболонці простежуються: трубчасті кишкові залози (крипти) та келихоподібні клітини. Добре розвинена підслизова основа. У м'язовій оболонці: зовнішний повздовжній прошарок утворює три стрічки, а внутрішній формує внутрішній м’яз-замикач відхідника (m.sphincteraniinternus).