1.Гіпопластична анемія. Етіопатогенез, симптоми, діагностика, лікування

Гіпопластична анемія (anaemia hypoplastica) характеризується недостатністю кровотворення, зокрема еритропоезу. Характеризується повним, іноді тимчасовим пригніченням функцій кісткового мозку, зменшенням продукування клітин усіх трьох ланок гемопоезу (еритроцитарного, лейкоцитарного, тромбоцитарного) чи якогось із них внаслідок нестачі речовин для кровотворення або інтоксикації.

Етіологія. Гіпопластичні анемії за етіологією поділяються на аліментарно-дефіцитні та мієлотоксичні.

Аліментарно-дефіцитні анемії - виникають внаслідок недостатності мікроелементів (феруму, купруму, мангану, кобальту), вітамінів (ціанкоболаміну, фолієвої кислоти, аскорбінової кислоти, рибофлавіну, піридоксину), білка та інших речовин, необхід­них для кровотворення. Виникають також як ускладнення хронічних гастроентеритів та хвороб печінки, при яких порушуються засвоєння, метаболізм, депонування і використання біологічно активних речовин. Мієлотоксична анемія - захворювання системи крові, спричинені дією токсичних факторів на кровотворення і, передусім, на еритробластичний паросток з наступним зниженням регенерації, часто з при­гніченням лейко- і тромбоцитопоезу. Виникає внаслідок дії токсичних речовин, інфекційних та інвазійних захворювань, порушення обміну речовин, лікарських засобів.Сприяє виникненню гіпопластичної анемії недостатнє утворення еритропоетинів у нирках, гормонів гіпофіза (АКТГ, СТТ) і наднирко­вих залоз (глюкокортикоїди). Розвивається при інфекційній анемії коней, парвовірусній інфекції собак і котів, лейкемії та імунодефіциту котів.

Патогенез. Виникає порушення проміжного обміну амінокислот, Феруму, Купруму, кобальту й вітамінів. При нефриті порушується утворення еритропоетину, а при ураженні печінки – депонування вітаміну В₁₂. Кровотворні клітини не засвоюють гемо поетичні речовини, необхідні для їх проліферації та диференціації.

Симптоми. Помічають пригнічення, швидку стомлюваність, тахікардію, задишку, блідість видимих слизових оболонок і шкіри, нерідко з крововиливами в них. У периферичній крові знижена кількість еритроцитів і гемоглобіну. Часто виявляють анізоцитоз, пойкілоцитоз, тромбоцитопенію, лейкоцитопенію, ШОЕ прискорена. У пунктаті кісткового мозку знижений вміст еритробластичних клітин і гранулофілоцитів. За ураженням всіх трьох ростків кісткового мозку (еритроцитарного, лейкоцитарного і тромбоцитарного) характерним є 3 синдроми:

1) Анемічний (зменшення вмісту гемоглобіну та еритроцитів у периферичній крові. Блідість кон’юктиви та слизових оболонок і шкіри, гіпоксія – задишка, тахікардія)

2) Лейкопенічний ( внаслідок лейкопенії виникають інфекційно-запальні процеси, бронхіт, пневмонія)

3) Геморагічний ( внаслідок тромбоцитопенії – крововиливи, кровотечі з ясен, носові, шлунково-кишкові, ниркові)

Перебіг гострий, хронічний.

Діагноз ґрунтується на анамнезі, клінічних ознаках та результатах досліджень периферичної крові (гіпо- або нормохромна анемія, лейко­пенія, ретикуло- і тромбоцитопенія) і кістковомозкового пунктату. При цьому необхідно виключити інші види анемії, мікотоксикози (стахіботріо- і фузаріотоксикоз), променеву хворобу, лейкоз, інфекційну анемію коней, чуму свиней.

Лікування. Насамперед усувають причину. У раціон включають повноцінні білкові, мінерально-вітамінні корми. За аутоімунного ураження КМ – кортикостероїди – преднізон (собакам 2,5-4,0 мг/кг на добу всередину), преднізолон (5-20 мг, всередину), дексаметазон (0,4% суспензія в/м, собакам 0,5-1,0 мл).

Показані переливання крові, тканинні препарати. Призначають також мікроелементи – залізо, мідь, кобальт; вітаміни – Е, К, В₁, В₂, В₃, В₆, В₁₂, В_с, фолієву кислоту: суіферовіт, суіферон, урсоферан, ферровет, феррібіон, броваферан. Показані кальцію хлорид, а для стимуляції лейкопоезу – лейкоген. Показані також катозал в/в, в/м, п/ш собакам 0,5–5 мл; вітамін АД₃Е (розчин для ін’єкцій) внутрішньом’язово або підшкірно собакам та котам 2 – 4 мл на одну голову; В/м або п/ш стабілізованої галогенної або гетерогенної крові, неспецифічного глобуліну, полі глобуліну. Філохінон 1% 150-200 мл п/ш. В/в 10% кальцію хлориду або глюконату.