1. Кровосисні комахи

Кровосисні комахи: ґедзі, комарі, мошки, мокреці, москіти, мухи жигалки їх ще називають гнус.

Ґедзі – великі двокрилі комахи, поширенні у лісовій і лісостеповій зонах, живуть і розможуються поблизу водойм. Для ветеринарної медицини роди: Tabanus, Hybomitra, Atylotus, Chrysops, Нaematopota.

Літають ґедзі протягом усього світлового періоду дня. Укуси гедзів болючі, при укусі ґедзь вприскує слину, завдяки чому в ранці не коагулюється кров і вона часто струмочками стікає по тілу тварин, слина гедзів токсична для тварин і тому на місці укусів виникають набряки. При масовому нападанні гедзів у тварин, , різко знижується продуктивність та вгодованість.Ґедзі можуть бути перенощиками збудників інвазійних та інфекційних хвороб (анаплазмоз великої рогатої худоби, трипаносомоз коней та верблюдів, сибірка, туляремія).

Комарі — кровосисні комахи поширені всюди. Для ветеринарної медицини: Aedes, Culex, Anopheles.

Укуси комарів спричинюють біль, свербіж, набряки, зниження продуктивності тварин. Крім того, вони переносять збудників більш як 50 хвороб, серед яких енцефаліт, інфекційна анемія коней, бруцельоз, сибірка, анаплазмоз, малярія, сетаріоз коней і великої рогатої худоби, дирофіляріоз собак і людей, міксоматоз кролів та ін.

Мошки при масовому нападанні спричиняють небезпечне захворювання — симуліотоксикоз ВРХ та інших тварин. Укуси спричиняють свербіж, біль, набряки, підвищення температури тіла. Слина мошок містить гемолітичну отруту, токсична. У хворих на симуліотоксикоз тварин спостерігаються пригнічення, хитка хода, анорексія, саливація, набряки, тахіпное, збільшуються лімфатичні вузли. Інтоксикація розвивається швидко ( 1—2 дні), гинуть від асфіксії (закупорюються носові ходи). Мошки перенощики збудників заразних хвороб і проміжними живителями збудників онхоцеркозів тварин.

Мокреці — кровосисні комахи поширені всюди.. Для вет. мед. Culicoides, Leptoconops, Lasiochella.

Вони проміжні живителі Onchocerca gibsoni, переносять філяріатозів (онхоцеркоз коней), вірус африканської чуми коней та інфекційної катаральної гарячки овець.

Москіти — кровосисні комахи. Поширені переважно в тропіках і субтропіках та південних регіонах України. Для ветеринарної медицини мають значення Phlebotomus papatasii, Ph. Sergenti та ін.

Укуси болючі, спричинюють свербіж, набряки, дерматити. Тяжко переносять укуси комах коні, собаки, птахи. Москіти є переносниками збудників лейшманіозів тварині людей, мікоплазмозу кролів.

Профілактика та заходи боротьби. Проводять профілактичні заходи, спрямовані на обмеження місць виплоду гнусу: меліорація заболочених земель, культурне освоєння пасовищ, будівництво гідротехнічних споруд. Тваринницькі ферми, літні табори для тварин будують подалі від боліт, заболочених лісів та кущів. Худобу випасають у той час, коли активність гнусу найменша. У відкритих загонах, на пасовищах розпалюють багаття, які виділяють багато диму і відлякують кровосисних комах.

Здійснюють деларвацію водойм (знищення личинок гнусу у воді). У години активності гнусу худобу утримують під навісами, в приміщеннях.

Зоофільні мухи — кровосисні мухи поширюють сибірку, бешиху, туляремію, анаплазмоз, парафіляріоз та інші заразні хвороби тварин. Слина їх токсична, укуси болючі.