5. Дикроцеліоз.

Збудник (Dacrocoelium lanceatum) локалізується у жовчних ходах печінки, жовчному міхурі, інколи — в підшлунковій залозі. Дикроцеліоз проявляється порушенням травлення та зниженням продуктивності хворих тварин.

Цикл: Дикроцелії — біогельмінти. Проміжними живителями є сухопутні молюски родів Helicella, Chondrula, Eulota та ін. Додаткові живителі — мурашки роду Formica (F.pratensis, F.fusca тощо). Зрілі яйця паразита разом із фекаліями потрапляють у навколишнє середовище, а згодом — в організм проміжного живителя. У молюсках із яєць виходять мірацидії, які пізніше перетворюються в спороцисти й церкарії. Останні у вигляді слизових грудочок (по 100— 300 екз.) потрапляють у навколишнє середовище, де їх заковтують робочі мурашки. Дефінітивні живителі заражаються при поїданні з кормом (травою) мурашок, інвазованих личинками—метацеркарі

Клінічні ознаки: не специфічні (виснаження, проноси, набряки в ділянці підгрудка, алопеції) або безсимптомно.

Діагностика: прижиттєва— дослідження фекалій послідовним промиванням, Фюллеборна, Мак-Мастера (яйця дрібні, асиметричні коричневі з кришечкою, зрілі.

Лікування: альбендазол 7,5мг на кг, фенбендазол 20 мг на кг протягом 5 діб, мебендазол 80 мг на кг одноразово, Комбітрем та рафоксанід.

Профілактика: Лікувально-профілактичні дегельмінтизації в листопаді— грудні. У боротьбі з сухопутними молюсками знищують чагарники, переорюють цілинні ділянки пасовищ із наступним висіванням культурних трав. У неблагополучних населених пунктах рекомендується стійлове або стійлово-табірне утримання худоби, випасання її на культурних пасовищах.

6. Іксодові кліщі зони Полісся

Іксодові кліщі (лат. Ixodidae)В своєму розвитку кліщі проходять чотири стадії (яйце, личинка, німфа, імаго).

• Рід Ixodes (Ixodes ricinus, I. рersulcatus) — дрібні кліщі жовтого кольору. У самки дорсальний щиток округлий, коричневого кольору. Тіло (ідіосома) має перетяжку. Хоботок довгий. Очі відсутні. Анальна борозна має вигляд дуги попереду анального отвору. Перитреми округлі. Кокса першої пари лапок нерозщеплена. Лапки тонкі, зближені між собою і розміщені в передній третині тіла. Кліщі трихазяїнні, переносять збудників бабезіозу і анаплазмозу великої рогатої худоби. Крім того, I. рersulcatus є носієм вірусних і бактеріальних збудників людини. Біотопами кліщів є хвойні та листяні ліси, кущові зарості на відкритій місцевості більшості областей України.

• Рід Dermacentor (Dermacentor marginatus, D. рictus) — великі кліщі сріблясто-білого кольору. Дорсальний щиток у самок мармуровий. Хоботок короткий. Очі слабко виражені. Кокси четвертої пари лапок широкі. Лапки товсті. Кліщі трихазяїнні, переносять збудників бабезіозу коней і собак, анаплазмозу великої рогатої худоби. Біотопами цих кліщів є ліси, парки зони Полісся.

• Рід Hyalomma (H.scuptnse, H.plumbeum, H. detritum, H.anatolicum)великі кліщі коричневого кольору. У самки дорсальний щиток темно коричневий, має вигляд комірця. Хоботок довгий. Очі виражені, анальна борозна у вигляді дуги, позаду анального отвору, преитреми різної форми. H.scuptnse – однохазяїнний, H.plumbeum, H. detritum – двохазяїнні, H.anatolicum – трихазяїнний. Переносять бабезіоз коней і анаплазмоз ВРХ. Біотопами є нерозорані пасовища та місцевість поблизу дерев, на яких оселяються граки.

Профілактика: кліщів знищують у біотопах, розорюють і створюють культурні пасовища, переганяють худобу на інші пасовища, обробляють приміщення акарицидами: батокс, ектосан, неостомазан 1:1000 400мл на м кв. Тварин обробляють корів: ектосан, неостомазан, тактик) Для собак аерозолі, шампуні, краплі, нашийники.