билет 7

1. Опишіть особливості діагностики і профілактики хвороб коней на прикладі однієї із зазначених хвороб (мит, інфекційна анемія коней, ринопневмонія коней, грип коней, епізоотичний лімфангіт, вірусний артеріїт, вірусні енцефаломієліти коней, контагіозний метрит кобил).

Вірусний артеріїт коней гостра контагіозна хв однокопитних тв, хар гарячкою, некрозом стінок дрібних кровоносних судин, ураженням очей, катаральним або катарально-гнійним запаленням кишок, набряками живота, кінцівок, легень і абортами у кобил.

Збудник РНК-геномний вірус із родини Togaviridae. З організму хворого коня виділити вірус артеріїту можливо лише в первинній культурі клітин нирок або легень коня.

Діагноз = клініко-епізоотичними та патологогістологічні показники, вірусологічних, серологічних та біологічних досліджень.

Епіз. Хворіють однокопитні, частіше чистопородні коні, старшого віку та жеребні кобили.

Фактори передачі - абортовані плоди, навколоплідна рідина, плодові оболонки, забруднені корми, вода, повітря та інші субстрати.

Зараження -при контакті з хворими, аерогенним, аліментарним шляхами.

Клін ознаки_ Інкуб 1 – 5 діб. Перебіг гострий. Хвороба триває 3 – 7 діб.

У хворих-септичні явища, гарячка, різке пригнічення, втрата апетиту, кон’юнктивіти, набряки в ділянці живота й кінцівок, серозні виділення з носа, світлобоязнь, помутніння рогівки, кашель, коліки, утруднене дихання, слабкість та хитка хода.

Жеребні кобили у 50 – 80 % випадків абортують на 10 – 23-тю добу після зараження.

У молодих тв- діарея, коліки, зневоднення організму.

ПАТАН.

• Крововиливи в різних органах і слиз оболонках.

• Набряк легень, катарально-геморагічний ентероколіт, дистрофічні зміни в нирках, печінці, інфаркт селезінки.

• У абортованих плодів накопичення серозної рідини (до 300 мл) в плевральній порожнині, крапчасті крововиливи в травному каналі, очеревині, дютрахеї, гортані, кон’юнктиві, на слизових оболонках носової й ротової порожнин.

Гістолог.досл_ мікроскопічні зміни в дрібних артеріях, артеріолах ( лімфовузлів, селезінки, ниркок, артеріях ободової та сліпої кишок). некротичні ураження медіального шару артеріальних стінок дрібних судин. У підслизовому шарі кишок -тромбоз судин, інфаркти.

Лаб - направляють змиви з носової пор та кон’юнктиви хв і загиблих, які відбирають у перші 4 – 13 дн хвороби, а також сироватки крові.

Під час розтину відбирають шматочки легень, селезінки, нирок та лімфовузли. Виділення вірусу артеріїту проводять у первинній культурі клітин нирок коня, ідентифікацію вірусу здійснюють за допомогою реакції нейтралізації. Для серологічної діагностики використовують парні сироватки крові, які відбирають на початку хвороби (5 – 10 діб) і через 10 – 14 діб досліджують за РЗК та РН. У разі виявлен­ня антитіл проти вірусу вважають, що цей жеребець має персистентну інфекцію вірусу артеріїту. Такий жеребець виділяє вірус із спермою.

В окремих випадках -біопроба на лошатах, яким кров, суспензію легень або селезінки від загиблих) вводять п/ш, Через 1 – 5 діб симптоми хвороби Загибель через 10 – 18 діб

Диф_діагн. Африканськ.чума коней (висока захворюваність і летальність, характерний набряк легень, ідентифікація збудника) та ринопневмонії (легкий перебіг, аборти в останній період жеребності, виявлення специфічних антитіл під час серологічної діагностики, встановлення внутрішньоядерних тілець-включень в інфікованих клітинах).

Профілактика Для специфічної проф - вірусвакцина з атенуйованого культурального вірусу. Коней щеплюють у будь-якому віці, за винятком кобил в останній період жеребності.

спрямована на запобігання занесенню збудника інфекції під час завезення коней ззовні.

*У разі появи хвороби в благополучному регіоні- усіх коней неблагополучної групи негайно знищують, а приміщення і стайні, де тв перебували,та прилеглу до них територію ретельно очищують і дезінфікують.

*Абортовані плоди з оболонками, підстилку, гній, залишки корму, предмети догляду за інфікованими тваринами спалюють. Для дезінфекції застосовують 4 %-й гарячий розчин їдкого натру, 2 %-й розчин формальдегіду, хлорне вапно, що містить 2 % активного хлору, 20 %-ву суспензію свіжогашеного вапна.

2.Псороптоз овець хвороба спричин кліщами Psoroptes ovis із сім. Psoroptidae. Хар свербежем, облисінням, дерматитом, свербежем, виснаженням

Збудник. великий кліщ (0,6-0,8 мм), тіло овальне, 4 пари ніг. Очей немає. Паразитують в епідермальному шарі, живляться лімфою, епідермісом, запальн ексудатом.

Цикл. постійні паразити овець, відкладають яйця на шкірі. З яєць вилуплюються личинки, які після харчування перетворюються на протонімфу, телеонімфу, імаго. Цикл 14-20днів.

Епіз. В осінньо-зимовий період, чутливі тонкорунні тв. Ягнята зараж. від хворих маток.

Патогенез. Кліщі паразитують на шкірі з густим підшерстком, підвищ вологістю(з боків тулуба і на спині, де місця свербежу найбільше доступні для почісування і облизування) Під час укусу кліщ вводить токсичну слюну=запалення= у кров всмокт продукти життід-сті МО, продукти обміну кліщів, запалення.

Клін озн. Інкуб до 3тижнів, Перебіг гострий, хрон, латентний.

Гострий- свербіж, запалення на шиї, спині, боках, біля кореня хвоста. Шкіра грубішає, товстіє. Через 8 тижнів ураж усе тіло. Стан погіршується, розвив анемія, тв худне і гине від кахексії.

Хрон- у ягнят літом. Погано ростуть, незначний свербіж, шкіра запалена. До осені вовна відростає, процес загоюється.

Латентний-у дорослих літом. У тварин незначний свербіж, який залиш непоміченим.

Діагноз Епіз/КЛін дані, лаб досл зскрібів шкіри.

Мортальний метод – метод компресорного дослідження-зіскріб кладуть на предметне скло+10% луг= накривають 2предметним склом і див під мікроскопом за малого збільшення.

Метод Добичина зіскріб+1мл лугу в пробірку= гріють 2хв. Через 3-5хв додають 55%розчин цукру(до 5мл) і залиш на 5хв. З поверхні петлею збирають краплі, див під мікроскопом.

метод Приселкової – зіскріб в лаб чашу або предметне скло +гас, розмішують, готують розчавлені краплі. Див під мікроскопом. (кліщі не гинуть до 4год)

Вітальний метод – зіскріб в бактеріологічну чашку, краї змазують вазеліном. Підігрів до 30*С. через 10 хв розглядають на чорному фоні сіро-білих кліщів.

Диференц_саркоптоз(паразитують в шкірі), хоріоптоз(короста ніг,менші за розміром). Свербіж може бути при укусах іксодових, вошей, рунця, дерматитах. Вовна випадає при маститах.

Лікув. При появі 1хворої = усіх обробляють. Викор робочі розчини препаратів ФОС, як емульсії для купання обприскування. Дусти- колоїдну сірку, дикрезил(7% 250г на тв). Інєкції макроциклічних лактонів (бровермектин, дектомакс) 1мл/50кг. Обробку повтор через тиждень. Через 2тиждні після обробки лаб досл. Взимку суха обробка, весною-купання. Профілактика нових тв карантинують. Якщо 1 захв – отару дезакаризують, обробл приміщення. Хворих і підохрюваних переганяють в окрему кошмару. Вилікуваних тв утримують на контролі до весни наступного року. Також обробл інших тв, що можуть бути механічними переносниками.

2. Ветсанекспертиза і санітарна оцінка м’яса та інших продуктів забою при виявленні сибірки на лінії забою свиней.

м'ясо забитих погано знекровлене, темне, кров слабко агульована.ВРХ-селезінка збульшена, в легенях застійний набряк, темно червоні. На епікарді крапчасті крововиливи, темно-червоні.

Свині- локалізована форма- кровянисті інфільтрати в глотці, гортані, вздовж передньої частини шиї. Уражабються підщеоепні лімфат вузли, мигдалики вкриті сіро-білим нашаруванням. Хронічна форма- ураж. 1або2 підщелепних лімфат вузли, на розрізі цегляні, є жовтуваті ділянки некрозу.

Санітарна оцінка- при підозрі – забій припиняють. Буреть селезінку, уражені лімфат свузли, трубчасту кістку з мозком і відпрвляють в лаб. До результатів тушу і продукти забою ізолюють в окреме місце. При виявленні збудника за допомогою мікроскопії- не очікуючи результатів бактеріологічних- тушу, органи, шкіру спалюють. Шкури здорових, що контактували – дезінфікують. Потім у забійному цеху проводять дезінфекцію

Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами -знезаражують проварюванням, у відкритих котлах 3год, в закритих при 0,5 МПа- 2,5 год.

Негативний результат- усі продукти забою залишаються ізольованими до результатів бактеріологічних. Якщо підтверджено сибірку- туші, продукти забою знищують.

Шкури, що за реакцією Асколі зреагували позитивно- вважаються ураженими, спалюють.

4. Методика проведення ветсанекспертизи продуктів забою ВРх і свиней на цистицеркоз. -личинкова стадія хвороби спричинена цистицерком бовіс бичачого ціпяка Тенія сагіната(неозброєний сколекс) у ВРХ і цистицеркус целюлозе Тенія соліум у свиней.

Досліджують з голови (перша точка ВСЕ на лінії огляду туш ВРХ і друга у свиней).2 паралельними розрізами розтинають великий жувальн м’яз, 1 розрір для крилоподібного м’язу Язик оглядають, промацують. Серце розрізають по білясинусній борозні, 2 поздовжніх, 2 поперечних розрізи міокарду. Оглядають стравохід.

При виявленні цист на фінальній точці визначають ступінь ураження м’язів. розрізають шийні, лопатко-ліктьові, грудні, поперекові, крижові, задньостегнові м’язи, діафрагму.

ВЕТСАН на ринку_ розрізають великий жувальн, крилоподібний м’язи, м’язи язика, серця, шиї. серце оглядають і розтинають навколосерцеву сумку, листочкоподібні повздовжні (через 1 см) розрізи міокарда. Викор. ультрафіолетові промені, цистицерки світяться яскраво-червоним світлом (соління, охолодження м’яса не перешкоджають появі червоного світіння)

Санітарна оцінка Якщо на розрізах м’язів голови, язика або серця чи на одному із розрізів м’язів туші = 4 і↑ живих/загиблих цистицерки, тушу, голову і внутр органи (крім кишечнику) направляють на утилізацію. жир-на витоплення для харчового призначення. Якщо 3 і ↓ = голову, язик і внутр органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням). жир і сало знезаражують заморожуванням або перетоплюють для харчових потреб. Знешкоджені туші та субпродукти -на виготовлення варених ковбаси, паштетів, консервів (фаршевих). Кишки і шкури, випускають без обмеження.

5.Як лабораторними методами встановити діагноз на аскароз

Клас Нематода, тип круглі черви Nemathelhelminthes/Збудники круглий геогельмінт Ascaris suum, локалізується в тонких кишках свиней. Личинки нематоди паразит у внутр органах= легені, печінка, лімфат вузли.

Лаб методи- флотаційний метод за Фюллеборном.

Метод Фюлл= в склянку 5г фекалій+ насичений гарячий розчин солі, помішують(1:20 співвіднош). Розчин фільтрують через марлю, пісял охолодж викор. Суспензію фекалій фільтують крізь марлеві ситечка в іншій склянці, відстоюють 30хв. Яйця з невеликою щільністю вспливають. Металевою петлею беруть кілька крапель і див під мікроскопом.

Яйця овальні, темно-коричневі, незрілі, середніх розмірів, з товстою горбистою оболонкою.

Метод Бермана- досліджують тонко подрібненні легені, взяті від трупа загиблої чи забитої тварини для виявлення личинок.

6. Заходи профілактики і ліквідації при ящурі

охоронно-карантинні обмеження, профіл вакцинації, знезараження вірусу в зовн середовищі. У разі загрози занесення ящуру в благополучні зони-повне припинення господарських чи адміністративно-громад­ських зв'язків із зоною поширення ящуру.

В загрозлив зоні забороняється доступ на територію сторонніх осіб і транспорту.Для доставкикормів– встановл перевалочні пункти, деєвет санобробка людей і транспорту. для догляду за тв закріплюють постійні бригади, установлюють ветеринарний нагляд за заготівлею і вивезенням худоби, тваринної сировини та ввезенням продукції тва­ринництва.

Неблаго-получне господарство карантинуються, навколо визначається загрозлива зона. Утв спеціальна комісія по боротьбі з ящуром, організов охоронно-карантинні пости. забороняються переміщення тв, людей, спільне випасання, напування та утримання хворих тварин разом зі здоровими.Закриваються усі дороги, що ведуть у неблагопол пункт,Щоденно профілактдезінфекція твар приміщень, території та транспорту

Усіх клінічно здорових сприйнятли­вих до яшуру тварин карантинованої й загрозливої зон після устано­влення типу вірусу яшуру вакцинують. Молоко, яке одержують від корів з ящурного осередку, переробляють на топлене масло. Трупи спалюють. Гній, залишки кор­му та підстилку щодня вивозять для біотермічного знезараження У стійловий період тварин залишають у приміщенні в умовах суворої ізоляції, а в літній на відведеному пасо­вищі, на весь період карантину. Ділянки пасовищ, де випасалися хворі тварини можуть бути від­криті для випасання влітку через 1  міс, а для вакцинованих тв — через 2 тижні після вакцинації.

Карантин з неблагопол знімається че­рез 21 добу після останнього випадку видужання тварини та остаточної дезінфекції. Вивезення худоби, яка пе­рехворіла на ящур, для забою дозволяється після зняття карантину. Вивезення в благополучні господарства для племінних цілей або продажу на ринках перехворілих або вакцинованих проти ящуру тварин дозволяється не раніше ніж через 1рік після зняття карантину. Впродовж наступних 2 років у межах неблагополучн пункту, загрозливої зони проводять вакцина­цію тварин проти яшуру.

Билет 8