
- •1. Назвіть паренхіматозні диспротеїнози. Для кожної дайте характеристику мікроскопічних змін.
- •2. Механізм розвитку та гістологічні ознаки мукоїдного та фібриноїдного набухання
- •3. Морфологічна характеристика системного гіалінозу судин.
- •4. Макроскопічні й гістологічні зміни при амілоїдозі селезінки.
- •5. Порушення обміну гемоглобіногенних пігментів.
- •6. Морфологічна характеристика змін при порушенні обміну меланіну
- •7. Дайте характеристику формам сечокислого діатезу
- •8. Патоморфологія цукрового діабету.
- •9. Морфологічна характеристика змін при порушенні обміну глікопротеїдів.
- •10. Стромально-судинні жирові дистрофії.
- •11. Макроскоп й гістол зміни при жировій дистрофії печінки
- •12. Макроскоп й гістол зміни при жировій дистрофії міокарда
- •13. Морфогенез різних форм звапнення.
- •14. Суть, причини та механізм розвитку рахіту.
- •15. Морфол харак каменів, що утв в трубчастих органах у тв
- •16. Мікроскоп озн некрозу
- •17. Клініко-анатомічні форми некрозу
- •18. Завершення і наслідки некрозу
- •19. Класифікація гіперемій
- •20. Причини виникн ішемій. Стаз.
- •21. Опишіть стадії утворення та морфологію тромбів
- •22. Морфологія інфарктів
- •23. Морфологічні ознаки шоку
- •24. Наведіть класифікацію та морфологію порушень обміну тканинної рідини
- •25. Механізм розвитку компенсаторних реакцій
- •26. Класифікація гіпертрофій
- •27. Класифікація атрофій
- •28. Прояви адаптації, що пов’яз із перебудовою ткан
- •29. Види регенерації
- •30. Принципи класифікації запалення
- •31. Характеристика альтеративного запалення
- •32. Форми серозного запалення.
- •33. Геморагічне запалення та його морфологічна характеристика.
- •34. Характеристика фібринозного запалення та його види.
- •35. Характеристика гною.
- •36. Форми гнійного запалення
- •37. Класифікація проліферативного запалення
- •38. Класиф катарал запалення
- •39. Стадії канцерогенезу
- •40. Властивості пухлинного росту
- •41. Будова пухлини та її атипія.
- •42. Класифікація видів росту і типів будови пухлин
- •43. Класифікації пухлин.
- •44. Морфол харак фібром, її форми. Морфол диференціальні ознаки фіброми та фібросаркоми
- •45. Характеристика аденоми та її злоякісного варіанта
- •46. Наведіть класифікацію та дайте морфологічну характеристику гемобластозам тварин.
- •47. З яких частин склад протокол пат-анат розтину ?
- •48. Які правила оформлення патан діагнозу та висновку протоколу розтину?
- •49. Які існують види утилізації трупного матеріалу?
- •50. Яких правил необхідно дотримуватись при відборі патматеріалу для гістологічних досліджень?
- •51. Яких правил необхідно дотрим при відборі патматеріалу для хіміко-токс і бактеріол досліджень?
- •52. Класифікація смерті. Характеристика посмертних змін.
22. Морфологія інфарктів
В органах з магістральним типом розгалуження артерій інфаркти мАють конусовидну форму, вершина конуса звернена до місця закупорки суд, а основа - до поверхні орг. На поздовжньому розрізі вони мають вигляд трикутника (в нирках, селезінці і легенях). Неправильної форми - в орг з змішаним типом розгалу; арт (серце, мозок, кишки).
Величина інфаркту залежить, від діаметра закупореної артерії: від мікроскопічної (мікроінфаркт) до змертвіння значної частини чи навіть цілого органа (інфаркт сліпої чи великої ободової кишки коня). Консистенція залеж від різновиду некрозу, щільності орг. Інфаркти нирок, селезінки і міокарда характ розв коагуляц некрозу і є щільнішої консистенції ніж неуражена тк самого органа. Інфаркти ГМ і кишок ,- розм'якшені.
Залежно від зовнішнього вигляду, розрізняють три види інфарктів: Анемічний (білий, ішемічний) - сірувато-білого або біло-жовтого кольору ділянка некрозу, що виникла в результаті повного припин кровопостачання, викликаного перекриттям гілки артеріальної суд і витіснення крові з ішемічної ділянки внаслідок рефлекторного спазму суд в нирках і селезінці, рідше в інших органах. Макро і мікро: ознаки сухого, коагуляційного некрозу; часто відмежов від навкол здорових тк темно-червоною демаркац лінією; поверхня їх розрізу сухувата, структура органа стерта
При геморагічному (червоному) - ділянка змертвіння, що виникла внаслідок припинення надходження артер крові, просякнута кров'ю. Розв на тлі веноз застою і кров з ділянки некрозу не відтікає або венозна кров ще нагромаджується в результаті припливу (ретроградний приплив) її по анастомозах із сусідніх частин. Формуванню сприяє падіння АТ. На розрізі геморагічний інфаркт темно-червоного кольору, його поверхня волога, рисунок органа стертий. Під мікроскопом - розширені й переповнені кров'ю дрібні судини, геморагічну інфільтрацію і набряк сполучнотк строми органа. У гемораг інф клітинні елементи оточені кров'ю, тому довше зберігають ядра і структуру, ніж в ішемічних інфарктах, де тк позбарвлення крові (в легенях, кишках, селезінці і рідше в інших органах).
Анемічний з геморагічним пояском (змішаний) - коли спазм судин по периферії інфаркту швидко зникає, а ще й настає паралітичне їх розширення. дрібні судини по краю ділянки змертвіння переповнюються кров'ю, виникає предстаз і стаз з діапедезними крововиливами, набряк інтерстицію (в селезінці, нирках і серці).
Застійний - внаслідок швидкого здавлювання або тромбозу венозних судин, що буває при заворотах кишок, перекручуванні матки. Венозні судини мають тоншу стінку і нижчий кров'яний тиск, вони швидше стискаються і тому розв застійна гіперемія, стаз, серозно-геморагічний набряк та змертвіння уражених петель кишок чи матки. зовн виглядом подібний до геморагічного і відрізняється наявністю анемічного кільця на місці перекручування і защемлення ткан, сильною ін'єкцією веноз суд, здуттям і механічною непрохідністю кишок.
23. Морфологічні ознаки шоку
Основними морф. ознаками шоку є рідкий стан трупної крові в судинах, що обумовлено посмертним фібринолізом , поруш гемокоагуляції у вигляді синдрому дисемінованого внутрішьосуд зсідання крові у мікроциркуляторному руслі, крім того геморагічний діатез, мала кількість крові в порожнинах серця, великих вен і артер суд (внаслідок депонування значної част крові у селез, печ, м’язах, яка затримуючись у капілярах і венулах цих орг, виключається із загал кровообігу) . А також дистрофічні зміни у внутр орг і набряк легень. Дистроф і некрот зміни в печ, нирках, міокарді та інших орг зумовлені поруш гемодинаміки (спазм суд, мікротромби, ↑ проникності капілярів, геморагії), гіпоксією, дією бактеріал токсинів.