Варіант 1.

1. Класифікація смерті. Характеристика посмертних змін

Класифікація поділяє смерть на природну (фізіологічну) і паталогічну(передчасну).Фізіологічна смерть обумовлена старінням організму і фізичним або фізіологічним недорозвиненням новонародженого. Передчасна смерть викликається хворобами, різними видами зовнішнього впливу, лікарськими втручаннями в стан здоров'я, фізичним перенапруженням, голодом, спрагою, а також механічно викликаним кисневим голодуванням. Залежно від категорії передчасну смерть ділять на насильницьку і ненасильницьку. Ненасильницька - від хвороб з клінічно вираженою проявом . Насильницька смерть (ненавмисна або навмисна) спостерігається в результаті таких дій (ненавмисних або навмисних), як забій або вбивство, смерть від різного роду травм (наприклад, виробнича травма), нещасних випадків (транспортна аварія, розряди блискавок і т. П.). Танатогенез – це димаміка біохімічних, клінічних та морфологічних змін в організмі у процесі вмирання. Характеристика посмертних змін: Трупне охолодження (algor mortis) настає після смерті у зв'язку з припиненням обміну речовин і вироблення тепла в тілі і воно з часом набуває температури навколишнього середовища. Повне охолоджування наступає при цьому через 2 – 3 доби, у дрібних тваринних на протязі 1,5–2 діб, тоді як охолодження шкіри закінчується через 2-3 години. Трупне заклякання (задубіння)- хар-ся ущільненням і деяким скороченням всіх м'язів. Особливо сильно ущільнюються скелетні м'язи. Відразу після смерті всі м'язи розслаблені, м'які. Заклякання їх починається через 2–4 години і досягає максимального розвитку через 24 години після смерті. Процес починається з жувальних м'язів, потім розповсюджується на м’язи шиї, передніх кінцівок, тулуба і задніх кінцівок (послідовність розвитку). Зникнення трупного заклякання починається через 1,5–3 доби після його максимального розвитку і хар-ся поступовим розслабленням м'язів в тому порядку, в якому воно розповсюдилося. Впливають: умови зовнішнього середовища. Висока температура і сухість повітря прискорює його настання і зникнення, низька температура і висока вологість – затримує. Висихання трупа настає внаслідок випаровування вологи з його поверхні. При цьому відмічають сухість шкіри і слизових оболонок, а також поверхневе змужніння рогівки очей. Перерозподіл крові та трупні плями- Після смерті в результаті посмертного задубіння м’язів серця (особливо лівого шлуночка) і артерій спостерігається посмертний перерозподіл крові: кров вилучається з цих структур, а вени, капіляри і часто порожнина правого шлуночка серця переповнюються кров’ю. Потім кров під дією сили тяжіння стікає і скопичується в нижчележачі частини тіла і органів, викликаючи утворення трупних плям. Утворення трупних плям проходить у дві стадії: трупних гіпостазів та імбібіції. трупні гіпостази виникають через 3–6 годин після смерті. Це плями темно-червоного кольору із синюватим відтінком, не мають чітких меж, при надавлюванні бліднішають, на поверхні розрізу виступають краплі крові. При зміні положення трупа гіпостази знову переміщуються в нищележачі частини. З часом наступає гемоліз еритроцитів, гемоглобін переходить в плазму крові, яка проходить через стінки судин та просочує навколишні тканини з утворенням другої стадії трупних плям – імбібіції -). У звичайних умовах вона починається через 8–10 годин після смерті. Трупні плями, що утворилися в результаті імбібіції, без чітких меж, не зникають при натисканні і не переміщуються при зміні положення трупа. Трупне розкладання-Трупне розкладання є результатом 2-х явищ (види розкладу):1. Посмертний автоліз – розклад тканин трупа під дією власних ферментів. 2. Гниття в результаті життєдіяльності гнильної мікрофлори. Паренхіматозні органи, що піддаються посмертному автолізу, будуть тьмяними, на розрізі світло-коричневого кольору. Гниття-Гнильні бактерії розмножуються в трупі, проникаючи з кишечника, верхніх дихальних шляхів, сечостатевих шляхів (тобто із тканин, які мали зв'язок із зовнішнім середовищем), куди вони потрапляли ще за життя організму, підсилюючи посмертний автоліз і викликаючи розплавлення тканин. Ознаки гниття.1. Утворення трупної зелені, тобто брудно-зеленого кольору набувають кишечник, очеревина, внутрішні органи, шкіра, підшкірна клітковина та ін., особливо в ділянках імбібіції. Причиною такого явища є утворення в тканинах сірнистого заліза при з'єднанні сірководню, який виділяється при розкладі білків, із залізом, відщепленим від гемоглобіну.2. Утворення зловонних газів (сірководню, етилмеркаптану, метану, аміаку та ін.) внаслідок розпаду білків під дією мікроорганізмів. В результаті цього відмічають роздування черевної порожнини (трупна тимпанія), кишечника, утворення газових пухирців в органах і тканинах (трупна емфізема). При обмацуванні таких тканин пальцем відчувається як би хрускіт (крепітація).