- •2.Тематика та жанрова своєрідність середньовічної літератури
- •3. Жанри релігійної літератури
- •4.Архаїчні епоси: особливості жанрової природи та система образів
- •5. Героїчний епос: особливості жанрової природи та система образів
- •6. “Пісня про Роланда”, загальна характеристика та особливості
- •7. «Пісня про мого Сіда» , загальна характеристика та особливості (Іспанія)
- •8.«Пі́сня про Нібелу́нгів» , загальна характеристика та особливості (нім.)
- •10. Провансальська поезія (трубадури)
- •12. Трістан та Ізольда
- •13.Міська література Середньовіччя
- •14. Коміко-сатиричні жанри міської літератури. Характеристика одного твору
- •15. Тваринний епос, Роман про Ренара (відноситься до Коміко-сатиричні жанри міської літератури)
- •16. Своєрідність драматичних жанрів міської літератури
- •17.Лірика вігантів
- •18. Поезія Війона, « Балада прикмет»
- •19. Епоха Відродження
- •20. Передвідродження в Італії. Поезія Данте. “Нове життя” та “Божественна комедія”
- •21.Синтез гуманістичного світогляду та середньовічної поетики Данте «Божественна я комедия». Образи Беатріче, Вергілія, ліричного героя.
- •22. Огляд життя і творчості ф. Петрарки
- •23. «Канцоньере» Петрарки в контексті літератури гуманізму. Вірш на пам*ять
- •24. Дж.Бокаччо. Теми та проблеми «Декамерона». Особливості сюжету та композиції.
- •25. Відродження у Франції. Тв. Рабле
- •26. Роман Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». Теми,проблеми,ха-ка образів.
- •27. Відродження в Англії. Шекспір.
- •28. «Шекспірівське питання»
- •29. Історичні хроніки Шекспіра: основні проблеми та система образів.
- •30. Трагедія «Юлій Цезар». Проблематика ха-ка образів.
- •Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
- •38. Загальна характеристика епохи
- •41. Драматургія іспанії XVII ст. Творчість лопе де вега. Драма «фуенте овехуна»: проблематика, система образів.
- •51. Аналіз комедії «Тартюф»
- •52. Аналіз комедії «Дон Жуан»
- •53. Жанр афоризму в прозі французького класицизму
- •54. Концепція людини і світу в літературі бароко. Світське і релігійне бароко
- •55. Бароко і творчість п.Кальдерона
- •Творчість Кальдерона — вершина літературного бароко.
- •56. Драматургія п.Кальдерона. Драма «Життя – це сон»
- •57. Література Англії 17 ст. Творчість Дж.Мільтона
- •58. Літератури Німеччини 17 ст. Творчість я.Гріммельсгаузена
- •59. Література доби Просвітництва
- •60. Жанри філософського роману та повісті у просвітницькій літературі 18 ст.
- •61. Своєрідність англійської просвітницької літератури
- •Творчість д. Дефо.
- •63. Творчість Дж. Свіфта. Ідеологія Просвітництва в романі «Мандри Гуллівера»
- •64.Відтворення в романі «Історія Тома Джонса, знайди» г. Філдінга життя Англії 18 ст. Образи твору
- •65.Сентименталізм як напрям просвітницької літератури 18 ст.
- •66. Сентименталізм ванглійській поезії(д.Томсон, е.Юнг, т. Грей, о. Голдсміт)
- •67.Сентименталізм в англійській прозі 18 ст. (с.Річардсон, л. Стерн)
- •Річардсон і філософія Шефтсбері
- •Естетична програма Річардсона
- •68.Творчість с. Річардсона як засновника англійського любовно-психологічного та сімейно-побутового жанру (романи «Памела» «Клариса»)
- •Три романи
- •69.Роман л. Стерна «Сентиментальна подорож» в системі європейського сентиментаалізму
- •70.Поезія р.Бернса(«Чесна Бідність» «Джон Ячмінь»)
65.Сентименталізм як напрям просвітницької літератури 18 ст.
Сентименталізм - напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). Поступово сентименталізм запанував і в інших жанрах, змінивши жанрову систему сучасної йому літератури. Сентименталізм відкидає класицистичний поділ жанрів на «високі» і «низькі», усі вони стають рівноправними. Письменники-сентименталісти відкрили здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань. Визначальні риси сентименталізму: - відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення; - позитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства; - вільна побудова твору; - підвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповість; - мальовничі сільські пейзажі; - розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу; - інтенсивне використання пестливої форми та слів, що означають почуття й настрої. Видатними представниками цього напряму є Ж.-Ж. Руссо (Франція), С. Річардсон (Англія), Й.-В, Гете (Німеччина.
Сентименталісти бачили своє завдання в тому, щоб розчулити читача, вони описували нещасливе кохання, страждання благородної людини, утиски і переслідування. Страждаючи від жорстокості дворян, сентиментальний герой позитивно впливає на своїх кривдників.
Сентименталізм сприяв демократизації літератури. Головний герой сентименталістів — людина середнього стану, здатна на благородні вчинки і глибокі переживання. Вона не пристосована до життя, непрактична, не вміє жити "за законами розуму", живе за законами серця, у світі зла і несправедливості є наївним диваком. Герой сентименталістів пасивний, злі люди роблять його нещасним, він, за словами М. Бахтіна, "навіть не гине, його приводять до загибелі"
Улюбленими ліричними жанрами сентименталістів були елегія, ідилія, послання, мадригал. Сентименталісти рідше зверталися до драматичних жанрів ("міщанська драма", "серйозна комедія ", "сльозлива комедія"). Вони відмовилися від суворих правил побудови творів. У епічних творах сентименталістів часто зустрічаються ліричні відступи, їх автори нерідко відмовляються від елементів сюжету (зав'язка, розвиток, дії, кульмінація, розв'язка). Особливе місце у їх творах займає пейзаж як засіб розкриття внутрішнього стану персонажа. Він викликає здебільшого меланхолійні переживання.
