3. Методи дослідницької діяльності
Якість організації і проведення соціально-педагогічного дослідження перш за все залежить від методів наукового дослідження, які повинні бути адекватні суті досліджуваних явищ і відповідати як загальній меті розвитку науки так і конкретним завданням даного дослідження. Дуже важливо широко використовувати методи суміжних наук, правильно враховувати специфіку певних досліджуваних явищ і застосовувати такі методи та їх системи, які витікають із внутрішньої логіки досліджуваного процесу та відповідають його суті.
Експериментальній роботі, як правило, завжди передує спостереження, яке здійснюється у процесі самого експерименту та завершує його кінцеві результати.
Як метод наукового дослідження спостереження − це спеціально організоване, цілеспрямоване сприймання досліджуваного об'єкта. Наукове спостереження відрізняється від звичайного побутового, перш за все, наявністю об'єкту та плану спостереження, визначенням конкретної мети та завдань, що витікають із гіпотези дослідження. Як правило, спостереження переважно буває довготривале в часі, систематичне, об'єктивне та масове. Об'єктами спостереження можуть бути: система роботи освітніх закладів, уроки з певних предметів і в певних класах, самостійна навчально-виховна діяльність учнів, їх суспільно корисна праця, організація позакласної та позашкільної роботи, діяльність вчителя як керівника педагогічного процесу, дійові форми, методи і прийоми навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної активності школярів тощо.
Як і будь-який метод дослідження спостереження має свої переваги і недоліки.
До його позитивних сторін відносять цілісне та системне вивчення об'єкту в його природних умовах.
Однак цей метод не дає можливості активно втручатися в процес дослідження, змінювати ситуації, проводити точні вимірювання. Результати спостереження важливо співставляти і порівнювати з іншими методами дослідження.
Анкетування, як метод письмового опитування, застосовується для швидкого отримання значної кількості відповідей, які допоможуть отримати інформацію про типовість тих чи інших соціально-педагогічних явищ. Запитання в анкетах можуть бути відкритими (передбачають вільну відповідь), закритими (стандартні, наперед задані відповіді), напівзакритими (можливі вільні й стандартні відповіді) та полярними (передбачають протилежні відповіді).
При анкетуванні перш за все слід дотримуватися вимог: підбір запитань, які найточніше характеризують дане явище; використання прямих і непрямих запитань, закритих і відкритих; при формуванні запитань уникати можливості підказок у їх змісті; попередження двоїстого розуміння змісту запитання; попередня апробація анкет та внесення необхідних коректив до їх змісту.
Метод бесіди (інтерв'ю) є джерелом і способом пізнання соціально-педагогічних явищ шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Часто бесіда використовується для уточнення даних, одержаних при спостереженні. Для ефективного проведення бесіди дослідник складає план її проведення, формулює основні і додаткові запитання, створює сприятливі умови для відвертої бесіди, враховує вікові та індивідуальні особливості школярів, проявляючи при цьому педагогічний такт та професійні якості. Бесіда передбачає вільне спілкування, а інтерв'ю чітке виділення запитань. Відповіді опитуваних записуються, складається протокол з відповідними висновками. Ефективність та наслідки залежать перш за все від продуманості запитань. Отримані результати варто порівняти з даними спостереженнями.
Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт застосовується із заданою метою, яка передбачає ознайомлення з класними журналами, протоколами засідань і зборів, педрад та конференцій, звітами про навчально-виховну роботу, календарними і поурочними планами, архівними матеріалами діяльності освітнього закладу; а також ознайомлення із щоденниками і контрольними роботами учнів, їх письмовими творами та рефератами; результатами технічної, культурно-художньої та наукової творчості.
Вивчення передового педагогічного досвіду означає організовану цілеспрямовану пізнавальну діяльність спрямовану на виявлення і узагальнення шляхів розв'язання педагогічних проблем в окремих освітніх закладах, регіонах та історично обумовлених навчально-виховних системах, а також можливостей їх застосування в сучасних умовах в конкретно визначених освітніх закладах.
Метод рейтингу − оцінювання тих чи інших сторін діяльності компетентними експертами. При проведенні рейтингу до експертів ставляться певні вимоги: їх компетентність, їх позитивне ставлення до опитування, наукова об'єктивність, аналітичність, широта і конструктивність мислення, самокритичність, відсутність схильності до конформізму, здатність вирішувати творчі завдання тощо.
Тестування (тест − анг. проба) − це цілеспрямоване випробування учнів на наявність у них певного рівня знань, умінь, навичок або загальний інтелектуальний розвиток за допомогою запитань, малюнків, карток, ребусів, задач, шарад тощо. Воно проводиться в строго контрольованих умовах і дозволяє об'єктивно вимірювати необхідні особистісні характеристики. Найчастіше тести використовуються в готовності шестирічних дітей до навчання у школі, абітурієнтів до навчання у вищій школі, тести розвитку інтелекту, фізичних якостей, професійних знань, умінь, навиків тощо.
Соціометрія − метод вивчення структури і стилю взаємовідносин у колективі. Його перевага полягає в тому, що одержані дані можна представити за допомогою соціограм, матриць, а також у можливості кількісної обробки результатів.
Методи математичної статистики застосовуються для кількісного аналізу результатів, статистичної обробки даних, моделювання, реєстрування тощо.
Ранжування − розміщення зібраних даних у певній послідовності (зростання чи спадання зафіксованих показників), визначення місця (рангу) у цьому ряду об'єктів. Наприклад, перелік предметів, факультативів, які цікаві дітям, в порядку зростання кількості учнів, що бажають їх вивчати.
Моделювання як метод застосовується для створення і дослідження моделей, які адекватно відображають предмет дослідження і здатні замінити його настільки, що вивчення моделі дозволяє отримати нову інформацію про цей предмет. Наприклад, моделювання завдань діагностики вихованості школярів, планування та управління навчально-виховними процесом, оптимізації навчального процесу і т.п.
Узагальнення незалежних характеристик передбачає узагальнення даних дослідження, одержаних з різних джерел (від батьків, інших педагогів, учнів), співставлення та порівняння цих відомостей з раніше отриманими дослідницькими даними.
Педагогічний консиліум − колективне обговорення результатів дослідження певного явища (наприклад, адаптація 6‒річних дітей до навчання в школі, рівня сформованості в учнів екологічної культури, моральних якостей, вихованості тощо.)
Метод експерименту − це науково поставлений досвід організації навчально-виховного процесу в точно визначених умовах. Експериментальна робота розробляється і проводиться з метою уточнення і перевірки висунутої гіпотези. В результаті експерименту апробуються нові форми, методи і прийоми практичної діяльності. В залежності від поставленої мети розрізняють констатуючий і формуючий експерименти. В результаті констатуючого експерименту вивчаються наявні існуючі соціально-педагогічні факти та явища. Звергається увага на з'ясування позитивних і негативних сторін практики.
У процесі формуючого експерименту конструюються нові педагогічні явища. Експеримент, як правило, проводиться в одній або декількох учнівських групах (класах). Спочатку за допомогою констатуючого експерименту виявляється сформованість особистісних якостей або рівень розвитку певного соціально-педагогічного явища, потім намічаються форми, методи і прийоми роботи по закріпленню та розвитку позитивних напрямків і послабленню, усуненню негативних. В процесі аналізу дослідницьких результатів робляться певні висновки про зміни, що сталися, і формуються висновки про степінь ефективної організації формуючого експерименту та намічаються напрямки підвищення ефективності навчально-виховної роботи з учнями.
Теоретичні дослідження з методологічної точки зору належить до вищого рівня наукового знання. Воно розкриває і обґрунтовує більш суттєві і глибинні сторони явищ і об'єктів, що вивчаються. На теоретичному рівні дослідження використовуються загальнонаукові методи такі як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, аналогія, висновки та ін.
При проведенні теоретичного дослідження з метою розв'язання визначеної наукової проблеми потрібно знати, що вже досягнуто в її розробці. Зокрема; понятійно-категоріальний апарат дослідницької діяльності: тема, об'єкт, предмет, гіпотеза, мета, завдання, методи, наукова новизна, теоретична і практична значущість, вірогідність результатів дослідження та ін., які не можуть бути визначені без ґрунтовної попередньої теоретичної підготовки.
Теоретичний аналіз набуває вирішального значення на заключній, підсумковій стадії наукової роботи. В цілому у теоретичному дослідженні, аналіз літературних джерел виступає як провідний пізнавальний метод, який пронизує собою всі етапи наукового вивчення соціально-педагогічної проблеми.
У зв'язку із складністю досліджування соціально-педагогічних явищ, переплітання багатьох чинників і компонентів жоден із методів дослідження не може бути універсальним і забезпечити якісного розв'язання дослідницьких завдань. Тому для успішної організації наукового дослідження необхідно використовувати не один, а різні методи, які взаємно доповнюють один одного і взаємоконтролюються.