- •Розділ і. Теоретичні основи соціальної допомоги
- •Тема 1. Соціальна робота та допомога як наука і навчальна дисципліна
- •1. Основні аспекти соціальної роботи та допомоги як науки
- •2. Соціальна робота, допомога як навчальні дисципліни
- •Тема 2. Соціальна робота та допомога як практична діяльність
- •1. Принципи та функції соціальної роботи, допомоги
- •2. Стратегії соціальної підтримки особистості
- •Тема 3. Сфери призначення і застосування соціальної роботи
- •2. Система соціального обслуговування населення
- •3. Соціальна робота в системі освіти
- •4. Соціальна робота у сфері культури
- •5. Партнерство соціальних служб та благодійних і громадських організацій
- •6. Соціальна робота на підприємстві
- •Тема 3. Методи соціальної роботи
- •1. Соціологічні методи соціальної роботи
- •2. Організаційно-розпорядницькі методи соціальної роботи
- •3. Психологічні методи соціальної роботи
- •1. Поняття технологій соціальної роботи
- •4.2. Соціальна опіка і піклування
- •4.3. Соціальне забезпечення
- •4.4. Соціальне страхування
- •4.5. Соціальна діагностика, експертиза, профілактика
- •4.6. Соціальна корекція і терапія
- •4.7. Соціальна адаптація і реабілітація
- •4.8. Соціальне моделювання і прогнозування
- •4.9. Соціальна освіта і навчання
- •4.10. Соціальне посередництво і консультування
- •4.11. Соціальне проектування
- •5.1. Соціальний захист жінок і соціальна робота
- •5.2. Соціальна робота з сім'єю
- •5.3. Соціальна робота з молоддю
- •5.4. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •5.5. Соціальна робота з інвалідами
- •5.6. Соціальна робота у сфері зайнятості
2. Організаційно-розпорядницькі методи соціальної роботи
Для ефективності соціальної роботи дуже важливі правильне управління організаціями та установами соціальної сфери, процесом соціальної роботи на мікрорівні. Керування в соціальній роботі засноване на теорії і практиці менеджменту.
Термін "менеджмент" вживають для будь-якого типу організації, але коли йдеться про державні органи будь-якого рівня, частіше вживають термін "public administration" — "державне управління", управління в технічних і біологічних системах — "control", господарське управління —"management", "economic management".
У науковій літературі висвітлено багато визначень поняття менеджменту. Найчастіше менеджмент розглядається як сукупність діяльності за умов ринкової економіки, пов'язаної з керівництвом людьми, умілим використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначення цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління, розробкою планів, формулюванням відповідних правил і процедур, визначенням не лише того, що і коли робити, але яким чином і хто буде виконувати намічене.
У фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови "менеджмент" трактується як:
1) спосіб, манера спілкування між людьми;
2) влада і мистецтво управління;
3) особливого роду вмілість і адміністративні навички;
4) орган управління, адміністративна одиниця.
Але найчастіше менеджмент розглядається як сукупність стратегій, філософій, принципів, методів, засобів і форм наукового керівництва будь-якою діяльністю з метою підвищення її ефективності та задоволення ринкових потреб споживачів.
Як новий вид діяльності менеджмент сформувався в розвинутих країнах з ринковою економікою в 30-х роках XX ст., і його часто називають конкурентоспроможною системою управління, яка є адекватною ринковому типу господарювання і привабливою сферою бізнесу. На думку переважної більшості спеціалістів з менеджменту, його складовими є теорія керівництва, мистецтво управління і його практичний досвід. Менеджмент розглядають як систему (єдине ціле), що складається з частин (елементів). Такими частинами є цілі і принципи менеджменту, функції управління, метод менеджменту, кадри менеджерів, структура управління бізнесом, техніка і технологія управління, інформація в менеджменті. Відповідно до загальної теорії систем, кожний з цих елементів впливає на ефективність функціонування системи. У разі невідповідності будь-якого з елементів своєму призначенню погіршується результативність діяльності всієї системи. При цьому втрати тим більші, чим вищий рівень системи.
У найширшому філософському розумінні управління — це "елементарна функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності".
Залежно від сфери діяльності, виділяють різні види менеджменту: загальний, або адміністративний, галузевий, організаційний, функціональний, підприємницький, міжнародний, педагогічний та ін.
Загальний менеджмент — менеджмент, який здійснюють усі керівники, що відповідають за постановку завдання і формулювання політики, за питання, котрі пов'язані з плануванням і організацією, контролем і управлінням підприємництвом.
Фінансовий менеджмент включає такі основні види діяльності: визначення фінансової структури фірми і її потреб у фінансових коштах; виявлення всіх альтернативних джерел фінансування і їх оцінювання тощо.
Операційний менеджмент — управлінська діяльність, насамперед менеджера нижчого рівня управління, що полягає у безпосередньому керівництві роботою працівників.
Стратегічний менеджмент — управлінська діяльність персоналу менеджерів, що пов'язана із формуванням завдань підприємства, включаючи визначення його цілей, філософії і довгострокових стратегій, установок і орієнтирів тощо.