Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
257
Добавлен:
23.11.2016
Размер:
492.67 Кб
Скачать

46.Російськомовні повісті Т.Шевченка (загальна тематична характеристика) Автобіографічні мотиви повісті «Художник».

Написані російською мовою повісті Шевченка – важлива частина художнього світу поета. Історія їх задуму і створення докладніше розкриває процес його духовного зростання й естетичних пошуків, пов’язаних із проблемами розвитку української літератури. Задум створених в останні роки життя повістей належить до раннього періоду творчості митця – до часу перебування в Петербурзі, коли особливо інтенсивно йшов процес його духовного й інтелектуального розвитку. Спілкування з літераторами й художниками, серед яких були К.Брюллов і В.Жуковський, участь у створеному Є.Гребінкою гуртку, який відвідували В.Бєлінський, В.Даль, І.Панаєв, М.Маркевич, І.Сошенко, А.Мокрицький, М.Момбеллі, О.Пальм, захоплення театром сприяли духовному зростанню творчої особистості. Користуючись бібліотекою Є.Гребінки, Шевченко працював над творами зарубіжної, російської літератур, мав змогу знайомитися з журнальними публікаціями нових творів і орієнтувався в тогочасному літературному процесі. Інтерес до культури інших народів поєднувався в нього з тяжкими роздумами про долю України, її народу й культури.

«Художник» — повість Тараса Шевченка російською мовою, написана 25 січня — 4 жовтня 1856 р. у Новопетровському укріпленні. У повісті «Художник» Шевченко продовжує розробляти тему долі талановитого кріпака, започатковану ним у повістях «Варнак» та «Музыкант». За жанровими особливостями, принципами зображення, характером типізації повість має складну структуру. Мемуарні елементи органічно співіснують у ній з елементами епістолярного жанру та нарису.

Перша частина — виразно автобіографічна й мемуарна; розповідь ведеться від особи художника, в образі якого можна впізнати риси й учинки реального Івана Максимовича Сошенка. Образ героя — спершу обдарованого кріпака-малярчука, згодом — молодого художника, захопленого мистецтвом і життям мистецької богеми, — суто автобіографічний (з деякими елементами художнього домислу) у першій частині. У другій — риси автобіографізму властиві психологічній «біографії» героя, тоді як історія фатального одруження й трагічна розв'язка домислені на основі реальних фактів з життя декого з колег-художників; відбилася тут і романтична ідея всеохоплюючого служіння божественному мистецтву. Спогади Шевченка подаються у формі листів героя про навчання в Академії мистецтв, про мистецьке життя у тогочасному Петербурзі.

47.Ідейний зміст, образи персонажів п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»

— п'єса, написана Тарасом Шевченком в 1843, найвидатніший драматичний твір Шевченка. П'єса створена на межі першого і другого періоду творчості Шевченка, є новим явищем в українській драматургії. Зображені в ній події відбуваються у 17 столітті біля Чигирина. Розвиток дії подано в романтичному дусі, проте в п'єсі переважають риси реалістичного відтворення дійсності. Етнографічно-побутові картини увиразнюють історичний колорит. Сценічні якості драми забезпечили їй великий успіх, і вона досі входить до репертуару українських труп. Сюжет побудовано на традиційному любовному трикутнику, хоча образ основного суперника Назара полковника Молочая винесено за межі тексту твору, а місце центрального неґативного персонажа посідає Хома Кичатий. Традиційний образ матері, яка зазвичай прагне шлюбу доньки з багатим, замінений на образ лиходія батька, котрий згоден відступитися від своїх намірів лише під загрозою смерти. У п'єсі "Назар Стодоля" автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя - багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, Хома вважає звичайним явищем. П'єсою "Назар Стодоля" Т. Шевченко сатирично висміяв негативні людські якості: хитрість, користолюбство, нікчемність, змалювавши підлабузників, безчесних панів, егоїстичних власників.